Дмитро Соболєв : Україна завершує рік з незначним дефіцитом бюджету. Чи є привід радіти?

За оперативним звітом Держказначейства, за січень-листопад 2021 року Держбюджет виконано із дефіцитом 57,4 млрд грн по загальному фонду. Це 32,7% від запланованого і лише 1,2% прогнозованого ВВП на 2021 рік. Тобто реальність виявилася кращою, ніж очікування. На перший погляд, це добре, але все ж варто встановити, чому так сталося.

Одразу відзначу, що наразі немає сенсу аналізувати дефіцит спеціального фонду, бо він є збалансований за замовчуванням. Тобто, кошти витрачаються лише за умови їх наявності й зі заздалегідь визначених джерел.

Погляньмо на цифри загального фонду держбюджету. 

По-перше, надходження за 11 місяців поточного року склали 1 453,6 млрд грн, що менше плану на 120,6 млрд грн або на 7,7%. Таке недовиконання виникло через незалучення 25% запланованих запозичень та 81% надходжень від приватизації. 

При цьому доходи загального фонду держбюджету за цей період перевиконані на 4,4% або на 41,6 млрд гривень. Найбільше перевиконання зафіксовано від ПДВ та рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (в основному за рахунок ренти за видобування природного газу і нафти), завдяки росту світових цін на енергоносії.

Тобто, одним фактором, який частково компенсував недоотримання держбюджетом планових надходжень, став випадок – подорожчання газу на світовому ринку, а відповідно й на внутрішньоукраїнському через застосування «імпортного ціноутворення».

По-друге, видатки загального фонду держбюджету за січень-листопад 2021 року склали 1 048,1 млрд грн замість запланованих 1 121,2 млрд грн. Тобто не використано 73,1 млрд грн або 6,5% від планових видатків. Найбільше невиконання плану видатків зафіксовано для:

-  оплати комунальних послуг та енергоносіїв – 23,2% невиконання (1,8 млрд грн);

-  придбання медикаментів та продуктів харчування – майже 9% невиконання (1,6 млрд грн);

-  інших («незахищених») видатків загального фонду – 10,3% невиконання (57,9 млрд грн).

Крім того, надання кредитів за рахунок загального фонду державного бюджету, які переважно плануються на здійснення заходів розвитку і соціально-економічної підтримки пріоритетних галузей економіки (кредити фермерським господарствам, кредити на житло педагогам і т.п.) здійснено лише на 38,6% встановленого плану (на 3 млрд грн менше).

Отже, низький, як для кризових років, показник дефіциту бюджету утворився, насамперед, за рахунок значного «операційного урізання» поточних видатків. В тому числі й так званих «захищених статей» - видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, медикаментів і продуктів харчування.

Чи означає це, що і в самому кінці року показник дефіциту державного бюджету не зросте? Зовсім ні. Якраз навпаки - в грудні слід очікувати значного приросту показника дефіциту бюджету.

Варто згадати, що змінами до закону про Державний бюджет України на 2021 рік протягом листопада і на початку грудня весь додатковий ресурс від перевиконання податкових доходів загального фонду держбюджету було перерозподілено на будівництво доріг, на «еПідтримку», на соціально-економічні й культурні заходи в регіонах та на підтримку бюджетів місцевого самоврядування для покриття боргів, що виникли через різницю в тарифах на житлово-комунальні послуги. На покриття тарифної різниці, наприклад, уряд виділив 20 мільярдів гривень. Аналогічні суми додатково перераховані на дорожні ремонти і будівництво.

Крім того, є свого роду традиція – коштам, які протягом року уряд не встиг використати, оперативно знаходиться використання в останній місяць року. І  саме в останній місяць видатки за різними «незахищеними» статтями бюджету дорівнюють своїм обсягом видаткам всієї осені. Але тут треба бути справедливим – це типово для всіх українських урядів. Чому – це окрема розмова, наприклад, про те, як відбувається бюджетне планування.