Dmytro Levus: Блокування членства у НАТО - звичний механізм тиску Будапешту на Київ

          Повідомлення про спів угорського гімну новообраними депутатами Сюртівської сільської ради у Закарпатті після прийняття присяги стало доволі помітним явищем в українському інформаційному полі. Цікаво, що у даному конкретному випадку зовнішньополітичне відомство Угорщини відреагувало гібридно. З одного боку у заяві посольства Угорщини в Україні йдеться про те, що це був не гімн, а така молитва, яка служить для самоідентифікації угорців по світу і ось вже століття співається в усіх-усюдах де угорці мешкають аби не забувати за батьківщину. Тобто такий дипломатичний хоч якийсь фіговий листочок для не зовсім пристойної справи. Натомість міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто діяв діаметрально протилежно. Він геть по іншому відреагував на спричинену «сюртівським інцидентом» перевірку з обшуком у благодійному фонді, яку проводила СБУ, перевіряючи можливість сепаратизму, втручання у внутрішні справи України та, головне, поширення законодавства та юрисдикції державних органів Угорщини на окремі регіони України. До речі, матеріали з популяризації «Великої Угорщини» при обшуку такі були виявлені. По-перше, Сіярто звернувся з проханням до міністра закордонних справ Албанії, яка наразі головує в ОБСЄ Гента Чакая спрямувати у Закарпаття спецмісію у відповідь на обшук. Другий крок був зовсім вже очікуваний для будь-кого, хто хоч якось слідкує за українсько-угорськими відносинами та інтеграцією України до НАТО. Міністр закордонних справ Угорщини розповів, що він збирається ініціювати консультації щодо подальшого блокування членства України в НАТО. Тобто знову займатися шантажем, використовуючи як ресурс своє членство в НАТО. Якщо хтось думає, що у НАТО схвально ставляться до таких дій Будапешту, він помиляється. У Альянсі чудово розуміють, що вимоги Угорщини не мають нічого спільного з необхідністю досягання Україною стандартів НАТО та демократизації. Навпаки, ігри з використанням ресурсу НАТО на просування своїх вузьких інтересів з боку країни, що з точки зору демократичних стандартів Заходу викликає з певного часу багато питань, викликають роздратування. Тим більше коли є готовність іти назустріч та на компроміс з боку президента України Зеленського і у НАТО та ЄС це цінують. Тим більше, що підвищення градусу конфлікту з боку України немає: у рамках компетенції ситуацією опікується міністра закордонних справ Кулеба, миттєво відреагували на появу відео з якимись «втаємниченими радикалами, що погрожують угорцям України» (підозріло похожих за стилем на московське авторство) правоохоронці МВС. І тому деякий позитивно-нейтральний, сприятливий саме для України посил дають заяви НАТО, як нещодавно це зробив генеральний секретар Альянсу Столтенберг: «Між Україною та Угорщиною є двостороння суперечка. Сподіваюся, що країни її вирішать. Зустріч міністрів закордонних справ показала, що НАТО може і далі посилювати співпрацю з Україною, надавати їй допомогу та зустрічатися на рівні міністрів для розв'язання спільних питань». Певний кулуарний тиск на Угорщину з боку НАТО та дипломатична вправність Альянсу і раніше дозволяли обходити угорські «блокування» переговорного процесу Україна-НАТО. Взагалі, нинішнє керівництво Угорщини в особі прем’єр-міністра Віктор Орбана регулярно створює кризові ситуації у відносинах з НАТО та ЄС. Наразі розгортається драматична історія з прийняттям бюджету ЄС, який блокується Угорщиною та Польщею. Європейська Комісія вважає, що Угорщина та Польща згортають демократичні свободи. У випадку з Польщею мова йде про незалежність судової влади, Угорщині закидають тиск на свободу преси. Якщо проблеми з верховенством права у Польщі та Угорщині, на думку ЄК триватимуть, ЄС запустить 750-мільярдний фонд відновлення без цих країн. При чому польське керівництво вже шукає компроміс. Зокрема, віце-прем'єр-міністр Польщі Ярослав Говін заявив, що Варшава може поступитися, якщо до регламенту верховенства права буде додано документ, який би пояснив, як застосовуються критерії. Натомість угорські очільники і у даній ситуації поводяться очікувано. Якщо ж провести паралель з українсько-угорськими відносинами їх поведінка має певну пікантність. Орбан говорить: «ми можемо домовитись щодо фінансового пакету, але не щодо політичних питань, що виникають із застосованих до нього критеріїв регламенту про верховенство права». Тобто, звичний для політики Будапешту щодо України шантаж. Тепер вже членством та обурення тим, що членство у ЄС передбачає конкретні критерії та необхідність відповідати вимогам. 

          Хоча, звісно, ЄС подолає і цю кризу, це звичайно, внутрішні справи об’єднаної Європи. Україна ж, зацікавлена у стабільності у ЄС. Врешті-решт це школа європейської інтеграції і для України, приклад як у майбутньому будувати відносини власної держави з європейськими інституціями і чого робити не слід.