Блог

Алексей Буряченко: Єрмак дав надію країнам Центральної Азії і довів до істерики Захарову

Геополітична боротьба з московією іде на всіх фронтах, в тому числі дипломатичному

5

comments9243

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

Сьогодні сталася дуже знакова та важлива подія у медійному просторі держави-агресора. А сталася у них, буквально істерика на статтю Узбекистану та Азербайджану ЗМІ керівника ОПУ Андрія Єрмака під назвою: "Central Asia crucial in Ukraine’s imperial chimera battle" ("Центральна Азія дуже важлива в боротьбі України з імперською хімерою").

 

Я особисто, уже досить довгий час, постійно співпрацюю зі ЗМІ Центральної Азії, в тому числі в межах налагодження горизонтальних міжмуніципальних комунікацій АОМС “Міжнародна асоціація малих громад” і ось що можу сказати. Громадяни цих країн дивляться на Україну з великою повагою і надією, що вона стане тим криголамом руйнування московської колоніальної повістки створення штучних конфліктів та “сірих зон”, які потім “героїчно” намагається розрулювати своїм так-званим “миротворчим контингентом”.

 

Всюди, абсолютно всюди, де втручається у внутрішні справи держав Центральної Азії масковія, там одразу починається війна, конфлікти, бунти, тероризм, одним словом штучна дестабілізація, яка вигідна тільки одному актору – росії... І якщо в Кремлі думають, що їх ще не розкусили, то глибоко помиляються! Країни Центральної Азії уже не ті, що були раніше, вони виросли і внутрішньо і ззовні, утворюючи вигідні для себе регіональні союзи та шукаючи сильних партнерів, щоб протистояти політичному впливу путінської росії.

 

Але найголовніше, що вони сприймають своїм партнером та другом саме Україну, а не росію. Так, вони в міру різних обставин, вимушені з нею рахуватися, але давно уже зробили свої геополітичні ставки і це, точно, не росія.

 

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну я саме був у Баку з дружнім візитом на запрошення їх Уряду, тому, повірте, я знаю що вони думають про Нагірний Карабах і тих хто військово підтримував Вірменію... А може щось потрібно пояснювати грузинам, чи казахам, чи узбекам? Усі все знають і розуміють, тому і стаття Андрія Єрмака була настільки позитивно сприйнята в цих країнах. І, так, саме тому такою істеричною реакцією розродився рашистський МІД в особі алкоголічки Захарової. Реакція безсилля, реакція відчаю...

 

А це означає тільки одне, Андрію Єрмаку вдалося підібрати влучні слова, які зрезонували в душах наших друзів з країн Центральної Азії, зробив це щиро і відверто, без фальші. На таку сильну правду рашистам виявилося дуже важко апелювати, та і, насправді, не вийшло. Виглядало це досить мляво і відірвано від життя в дусі рашистської пропаганди про “розп’ятих хлопчиків”, "нацистську сутність київського режиму" та весь традиційний ряд класичних “геббельсівських” кліше від яких уже навіть не кривить, а просто смішно, не тільки нам, а і громадянам країн Центральної Азії, які уже не сприймають путінську пропаганду за чисту монету і не хочуть вчергове на собі відчути “дружній чобіт російського миротворця”.

 

Захарова коментуючи тези статті керівника ОПУ Андрія Єрмака билась, як писав поет Висоцький “как ведьмак на шабаше” і те що лунало з її вуст було на стільки примітивною пропагандою, що навіть не хочеться витрачати час на аналіз... Чого тільки вартують сентенції про “миротворчі зусилля росії” та про “загальновизнану роль гаранта безпеки, яку виконують російські військові об'єкти за кордоном на території дружніх держав”))) Переконаний, що, насправді, у громадян і Узбекистану і Азербайджану, нічого окрім іронічної усмішки, а потім відрази, цей цинічний монолог Захарової не викликав.

 

А от тези Андрія Єрмака сприйняті були всерйоз, як пропозицію суб’єктного геополітичного гравця, який відкриває для країн Центральної Азії нові можливості і готовий відкрито допомогти боротися з російським терористичним впливом і словом, і ділом. Так, ключовими тезами його статті стали:

- Росія намагається створити в сучасності образ колишньої імперії, яку неможливо відновити;
- В стосунках із пострадянськими сусідами Москва вдається до тих самих методів залякування, територіальних претензій і шантажу як на Заході, так і на Сході; 
- Всі інтеграційні формати, які просуває Москва, по суті є імперськими і їхнім провідним, а то і єдиним бенефіціаром є Росія;
- Час покінчити з російським колоніалізмом, і узгоджена санкційна політика – один з дієвих методів;
- Україна готова розвивати співпрацю з країнами Центральної Азії та готова запропонувати їм участь у повоєнному відновленні.

 

Браво Андрій Єрмак, Вам і дійсно вдалося надавити їм на больову точку! Так тримати!

 

І на останок. Хочеться вірити, що народи країн Центральної Азії, як і інших країн, ніколи не забудуть скоєних рф злочинів та не отримають нового досвіду «гуманітарних бомбардувань» та «братського геноциду» і пам’ятатимуть внесок в їх безпеку та добробут, який сьогодні роблять Сили оборони України та український народ.



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!