Дмитро Соболєв : Країни G20 почали всесвітню «деолігархізацію». Уроки для України

Минулого тижня країни «Великої двадцятки» (20 найбільших економік світу – G20) на Саміті в Римі в особі своїх лідерів підтримали угоду країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про глобальний мінімальний корпоративний податок у розмірі 15%. 

Ця угода має набути чинності найближчим часом, а її норми та привила буде введено в дію з початку 2023 року. Вона базується на попередніх домовленостях, що було досягнуто на початку жовтня поточного року. Тоді, 136 країн світу домовились про встановлення мінімального податку на глобальні корпорації, включаючи інтернет-гігантів, таких як Google, Amazon, Facebook, Microsoft та Apple. Основна мета домовленості – введення ускладнень для транснаціональних корпорацій щодо використання можливостей по уникненню оподаткування за рахунок відкриття офісів в юрисдикціях з низьким рівнем податків. 

«Ми закликаємо Інклюзивну рамкову програму ОЕСР/G20 по BEPS швидко розробити типові правила та багатосторонні інструменти, узгоджені в Детальному плані впровадження, з метою гарантувати, що нові правила набудуть чинності на глобальному рівні в 2023 року», – йдеться у проекті угоди.

Простіше кажучи, лідери G20 вирішили провести глобальну корпоративну «деолігархізацію» та заблокувати для великих корпорацій можливості ухилятися від оподаткування в розвинених країнах за рахунок використання офшорів. Зі свого боку, керівник Мінфіну США Джанет Єллен зазначила, що затвердження мінімального податку допоможе американському бізнесу та працівникам, не дивлячись на те, що багато американських компаній, як-от інтернет-гіганти, будуть платити більше податків, ніж зараз.

Про що це говорить Україні і чи не опиняємось ми на узбіччі світових економічних інновацій? 

Насамперед, лідери G20 довели, що:

• - «Ера офшорів» - минає. Принаймні, вона минає для транснаціональних корпорацій, які наразі, попри фантастичні прибутки, сплачують чи не найменше податків ніж звичайна середня американська чи європейська компанія.
• - Спеціальні юрисдикції з низьким рівнем податків залишаються для стартапів і середнього бізнесу, існування якого залежить, переважно, від рівня продажу того, що вони виробляють, а не через біржові ігри чи фінансову «оптимізацію». Тобто – офшори для компаній реального сектору, в яких досить легко визначити обсяги того, що в принципі піддається фіскалізації.
• - Всесвітніх олігархів примушують сплачувати податки там, де вони отримують прибутки, тим самим наповнюючи бюджети, насамперед, розвинених країн, громадяни яких і є основними покупцями послуг інтернет-гігантів та інших ТНК.
• - Перевірка легальності отриманих статків стає всесвітньою економічною політикою.
• Офшори, як «схованки для коштів» припиняють виконувати свої функції.
• - «Панамагейт», а згодом і «Пандорагейт» – були оцінені політиками та урядами країн ОЕСР/G20 як ґрунтовні і достовірні дані, за оприлюдненням яких можуть стояти не лише самі «незалежні журналісти». Відповідно, не варто пручатися фактам, а варто змінювати правила гри.
•  

Якщо України дійсно бажає незабаром увійти до лав економічно розвинених країн, то ми маємо наслідувати те, що вони роблять для себе, щоб стати ще заможнішими та більш розвиненими. Відповідно, починати варто з справедливого оподаткування вже вітчизняних олігархів и впровадження найбільш сприятливої податкової політики для малого та середнього бізнесу, а не навпаки. Чи впорається з цим викликом влада? Викликом, на які країн ОЕСР/G20 вже знайшли відповідь і наочно продемонстрували з чого потрібно починати роботу.