Рубрики
МЕНЮ
28
політолог
Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Інституту журналістики Київського ун-ту ім. Б.Грінченка, Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка, докторант Харківського національного ун-ту ім. В.Каразіна, член Національної спілки журналістів України. Координатор Центру протидії інформаційним агресіям «АМ&РМ».
Згідно повідомлення в публікації на цю тему на інтернет-порталі Interia, виток інформації стався від когось з польських високопосадовців з генерального штабу збройних сил Польщі. Якщо вірити цьому повідомленню, то за оцінками польських військових, противник на четвертий день віртуального конфлікту повністю оточує Варшаву, а на п’ятий день виходить на рубежі річки Вісла. Збудована система оборони на східних кордонах країни виявляється не ефективною й швидко «знищується» із великими втратами для польської армії.
Великий подив викликав той факт, що Канцелярія Президента Польщі та Міністерство оборони відмовилися коментувати цю інформацію, пославшись на засекреченість даних самих навчань. Це ще більш поглибило інтригу навколо ситуації із «військовою поразкою» Польщі та стимулювало появу в польських медіа великої хвилі матеріалів, які серйозно роздмухали проблему.
Ось одна з таких публікацій:
Не менш вибухову реакцію ця новина отримала й в країнах Балтії, Чехії, Словаччині, Білорусі, Молдові та інших, які є потенційними об’єктами агресії з боку РФ. Звичайно цю тему підхопили й російські ЗМІ. Хвиля радості, буквально заполонила російські соцмережі. Адже це повідомлення дуже влучно вкладається у наратив «дійдемо за два тижні до Ла-Маншу». Ось, приміром, одна з російських публікацій на цю тему:
https://vz.ru/world/2021/2/5/1083553.html
До речі, у російських ЗМІ, ця тема вже піднімалася у 2016 році, й саме в такому контексті - Польща програє, РФ захоплює її територію дуже швидко. Ось матеріал на цю тему: https://focus.ua/world/354370
Тема, чесно кажучі, мега-хайпова. За характером підготовки та запуску новини, це типовий медіа-вірус, створений та запущений за усіма правилами, з самого високого рівня. Те, що має місце зараз в медіа та соцмережах на цю тему, свідчить про те, що маємо справу із типовою інформаційно-психологічною операцією. І ця ІРsO, чітко розрахована саме на медійний ефект, що передбачає введення цільової аудиторії у стан високого емоційного збудження, навіть когнітивного дисонансу. Це, в свою чергу, дає можливість лобіювати певні доленосні рішення в форматі питань внутрішньої та зовнішньої політики деяких країн ЄС.
На відміну від багатьох країн Східної Європи, в Україні на цю новину, професійне середовище та суспільство в цілому, відреагувало досить стримано. Нам такі медіа-віруси не диво, бо наше інформаційне поле такою зброєю атакують достатньо регулярно.
Консультації із незалежними профільними експертами та кадровими військовими, дають змогу стверджувати, що це таки типова IPsO, бо реальність зазначеної ситуації уявити важко. Ситуація реально абсурдна з багатьох причин.
Перш за все, Польща є членом НАТО, і п’ята стаття базової угоди цього альянсу, гарантує всебічну підтримку партнерів в будь-якому разі. У випадку здійснення з боку РФ реальної військової агресії, збройним силам Польщі потрібно протриматися дві години до підходу сил швидкого реагування НАТО. Далі вступають в дію інші контингенти альянсу, підтягуються збройні сили Литви, Чехії, Латвії, Естонії, Німеччини. І це відбувається набагато швидше ніж за п`ять днів.
Слід зауважити, що потенціал збройних сил Польщі є достатньо серйозним і це дає підстави стверджувати, що навіть самотужки, вони здатні чинити серйозний опір зовнішньому агресору. Чисельність ЗС Польщі на сьогодні становить близко 200 тис військовослужбовців. У 2019 році для потреб армії було придбано сучасного озброєння на $11 млрд, в тому числі новітні системи ППО Patriot, протитанкові системи Javelin, винищувачі п’ятого покоління F-35.
Деякі експерти, що підтримують версію програшу Польщі у війні з РФ за п`ять днів, згадують російсько-грузинську війну 2008 року. Нагадуючи, що тоді, завдяки чисельності, зокрема потужним танковим групам та авіаударам, ЗС РФ вдалось достатньо швидко подолати опір грузинської армії, яка була підготовлена та озброєна за стандартами НАТО. Також, в якості прикладу, наводять ситуацію у Сирії, де РФ достатньо швидко розібралася із збройними угрупованнями ІДІЛу та антиурядовим рухом. Втім ці експерти забувають згадати, що крім міжнародної дипломатичної допомоги, у 2018 році, Грузії нема на що було розраховувати, а в Сирії, російським військовим протистояли не регулярні збройні сили, а повстанці.
В цьому контексті, також можна згадати той факт, що попри численну перевагу та сприятливі умови у 2014 році, Росія так і не наважилася на відкрите збройне вторгнення в Україну. За прогнозами експертів, за тих обставин, максимум на що б спромоглась РФ – увійти на 150-200 км на українську територію широким фронтом, втративши за тиждень активних зіткнень до 60% боєздатності власних збройних сил.
Отже, у реальність російської перемоги у війні з Польщею, за таких обставин, повірити складно. Відповідно, одразу виникає питання. Чия це IPsO? Російська чи НАТОвська?
Відверто кажучи, більш схоже, що це справа рук західних іпсошників. А сама операція, вочевидь має на меті актуалізацію російської загрози, стимулювання асигнувань на військові витрати, консолідації західних союзників. Знов таки, важливим чинником є активізація зовнішньої політики з боку США, при новому президенті. Втім неможна виключати й російське походження цієї інформаційної кампані, що реалізується з метою підвищення іміджу РФ та психологічного тиску на країни ЄС.
Що б це не було, слід зазначити, що європейські геополітичні процеси пожвавлюються. Вочевидь, 2021 рік та кілька наступних, будут насичені резонансними подіями, не виключені серйозні загострення, аж до загрози локальних військових протистоянь.
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости