Алексей Буряченко: Постачання зброї на фронт — основний пріоритет!

Сьогодні пропоную розібратися у складному та багатошаровому конфлікті між ТОВ "Українська бронетехніка", яка розпочала активну медійну кампанію на свій захист, і  Державною аудиторською службою України (ДАСУ), яка за наслідками перевірки дотримання фінансової дисципліни при закупках, в т.ч. озброєння, в ДВТП  МОУ за 2022 рік, встановила ряд порушень чинного законодавства. А саме, було встановлено, що посадові особи МО та низки спецекспортерів, зокрема «Українська бронетехніка», зловживали своїми повноваженнями та в порушення відповідної Постанови КМУ незаконно включали до прибутку ДОДАТКОВІ витрати, таким чином перекладаючи їх на державний бюджет. Йдеться про організаційні, логістичні та інші витрати. Таким чином на рахунки підприємств було перераховано понад 2,5 млрд бюджетних коштів. «Українська бронетехніка» отримала більше 250 млн грн. І до слова, ця перевірка була плановою на запит самого МОУ та СБУ. 

Так, провівши базовий аналіз і зрозумівши хронологію подій, складається враження, що у керівництві МОУ та СБУ мали певну підтверджену інформацію про порушення при закупівлях озброєння, але вирішили встановити істину “руками” ДАСУ, забігаючи наперед, так і сталося. Адже, саме на ДАСУ за наслідками цієї перевірки полетіло багато каміння від ЗМІ, громадських активістів та людей, які не розібравшись ґрунтовно у цій справи, вирішили, що це якесь “політичне замовлення”, яка реалізується спецслужбами через ДАСУ. Насправді, усе зовсім не так, а доля провини є майже на усіх учасниках цього порушеної ОГП кримінального провадження №22022101110000069 від 09.04.2022, і у МОУ, і у спецекспортерів і, як на мене, у Кабінета Міністрів України, який має зробити з цієї дуже неприємної ситуації рішучі висновки та роботу над помилками, але усе по-порядку.

Під час пресконференції в Інтерфакс-Україна керівництво ТОВ "Українська бронетехніка", в особі гендиректора Владислава Бельбаса, одразу відзначило, що, -  "Українську бронетехніку" хочуть звинуватити у завданні збитків держави через отримання компанією прибутку”.

І ніби суперечачи самим собі сам Бельбас потім зазначає, що, - "З прибутків сплачено податки, а кошти проінвестовано у виробництво зброї перемоги над агресором. Дії ДБР призведуть до зупинки виробництва мінометів, броньованих автомобілів, постачання критично важливих 120-мм мін та 120-мм боєприпасів, снарядів, до збільшення втрат на полі бою". З цієї інформації, яку надав саме керівник ТОВ "Українська бронетехніка" стає абсолютно очевидним, що прибуток в ціну все ж був закладений і саме навколо цього питання і точиться основний спір за наслідками перевірки ДАСУ.

І, більше того, наявність прибутку у ТОВ, це абсолютно нормальна концепція, адже це не державна установа, а приватна юридична особа, господарюючий суб’єкт, який і створений для того щоб отримувати прибуток, згідно чинного законодавства України.

А от до чого тут ДБР, якого Бельбас публічно звинуватив у діях які можуть призвести до “зупинки виробництва мінометів, броньованих автомобілів, постачання критично важливих 120-мм мін та 120-мм боєприпасів, снарядів”, куди ДАСУ передали матеріали для подальшого розслідування, уже в межах кримінального провадження порушеного, нагадаю, ОГП, і взагалі важко сказати... Як на мене, в даному випадку це класична маніпуляція, адже, наскільки я розумію, ДБР рахунки кампанії не заарештовувала, а їх фінансово-господарська діяльність жодним чином не зупинена. І це надзвичайно важливо у цій справі! Враховуючи вищевикладене, стає зрозумілим, що питання «блокування» роботи важливих стратегічних підприємств не стоїть і є суто інформаційною спекуляцією задля досягнення власних, здебільшого,  інформаційних цілей.

Адже, погодьтесь, коли публічно говорять про блокування роботи підприємств, які постачають зброю під час війни, через арешт рахунків, це в будь-якому випадку в суспільстві викличе великий резонанс. І розбиратись прогнозовано не будуть хто правий, а хто ні, адже, забезпечення фронту є зараз для всіх завданням №1, а усе інше має значно менший стратегічний пріоритет.

Якщо предметно говорити по суті справи, то для початку варто розглянути позицію ДАСУ. 21 вересня її на брифінгу озвучив заступник голови служби Станіслав Патюк. Як пояснив чиновник, на початку війни держава поставили завдання зберегти не лише територію, а й економіку України. Саме з цією метою уряд ухвалив Постанову №335, яка регулює сферу державних закупівель в оборонному секторі у період дії воєнного стану.  У цій постанові вказано про незастосування попереднього порядного «мирного часу», визначеного постановою 309. 

Таким чином на період воєнного стану ціна (договірна ціна) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення державного контракту; під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг (підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335).

Тобто, службові особи суб’єктів господарювання, у тому числі ТОВ «Українська бронетехніка», та ДВТП МОУ, уклавши на період воєнного стану державні контракти (договори) відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335, не могли застосовувати положення постанов Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 та від 03.03.2021 р. № 363 та включати в калькуляцію витрат прибуток.

Від цієї юридичної казуїстики, навіть у мене, фахового юриста, голова уже іде обертом і те що є абсолютно очевидним, це те, що КабМін, після введення воєнного стану, можливо, з метою економії бюджетних коштів на закупівлі товарів оборонного призначення і щоб уникнути надприбутків та фінансових маніпуляцій, прийняв відповідну постанову, яка набрала чинності 28.02.2022 № 169 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану». Але тим самим, скоріш за все ненавмисне, спричинили цілий ряд юридичних колізій, які, як наслідок, призвели до публічного конфлікту в сфері оборонних закупівель під час війни, що є абсолютно неприпустимим!

В підтвердження такої версії подій свідчить той факт, що з 21.07.2023 питання щодо включення прибутку (постачальницької винагороди) виконавця врегульоване підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 18 липня 2023 року № 736  «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Отже, якщо максимально лаконічно підсумовувати ситуацію, що склалася, потрібно відзначити, що в бік ДАСУ, насправді, абсолютно даремно полетіло багато каміння. Адже, у цій ситуації вони були звичайними виконавцями, які діяли виключно “в межах та в спосіб” передбачені чинним законодавством України, а закон, як загально відомо, зворотної сили не має. Але, очевидно, що саме до них у постачальників зброї були основні публічні претензії, адже, акт перевірки до правоохоронних органів направили саме вони.

Також, необхідно відзначити рішучі дії в публічній адвокації своєї позиції з боку спецекспортерів, перш за все, ТОВ "Українська бронетехніка", які не побоялися і піддали ситуацію яка виникла максимальному публічному розголосу і тим самим примусили усі сторони до глибокого діалогу і прискіпливого розбору законодавчої казуїстики яка виникла в наслідок не зовсім коректного виписування норм з боку КабМіну.

Також, я глибоко переконаний, що велику юридичну роботу у встановлені істини і пошуку вірного рішення провели саме Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс Генерального прокурора (ОГП). І хоча ці правоохоронні органи і не були задіяні на початках цієї історії, а включилися уже, за наслідками проведення відповідної перевірки ДАСУ, роль і значення у взаємній комунікації цих органів, їх поміркованість та виваженість, незважаючи на публічні необгрунтовані звинувачення, насправді, важко переоцінити. І, як на мене, саме на них потрібно покладати найбільшу надію у питанні комунікації з КабМіном та ВРУ, і розставленні у цій історії усіх крапок над “і” і недопущенні аналогічних прецедентів в подальшому.

І на останок, враховуючи вищевикладене, спробуємо дати рекомендації, як справедливо вийти з цього публічного клінчу і надалі працювати задля нашої головної боротьби, боротьби з державою-агресором, а не витрачання сили на протистояння між собою. Я переконаний, що остаточну крапку у цьому “нормативному непорозумінні” має дати Верховна Рада України, яка вже прийняла відповідну постанову, покликану нормативно врегулювати усі питання та непорозуміння між сторонами. 

Згідно з документом, Кабінет міністрів України має гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів.

Вищезазначена постанова усуває проблему, яка заборонила  міністерствам 

включати прибуток у ціну товарів під час оборонних закупівель

.