Вікторія Гриб: Результати виборів до Європарламенту підтверджують прогнози песимістів: загальний політичний спектр змістився вправо

У низці європейських країн (Франція, Німеччина, Австрія, а також Велика Британія) окреслено електоральні зрушення, які можуть негативно вплинути на темпи та обсяги допомоги, що надається Україні.

Але причини для обережного оптимізму однозначно існують: правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) посідає перше місце зі 184 із 720 місць, за нею йдуть два її головні партнери, лівоцентристські соціалісти та демократи зі 139 місцями та центристська партія «Оновлююча Європа» з 80 місцями. Урсула фон дер Ляйн має шанс побудувати "центристський бастіон", обмежити вплив радикалів і зберегти посаду президента Єврокомісії. Європейська коаліціада, швидше за все, буде нервовою і довгою.

До прикладу, перемога партії Марін Ле Пен "Національне об’єднання" у Франції може викликати неоднозначні почуття в Україні. Однак реальні наслідки для України залежатимуть від результатів дострокових парламентських виборів, які учора оголосив Президент Франції Еммануель Макрон, а також від конкретних політичних рішень та дій нового уряду. Зрештою, не варто виключати й зміни в риториці самої Ле Пен, яка після повномасштабного вторгнення вже висловлювалася на підтримку України, заявивши, що саме Росія спровокувала війну на порозі Євросоюзу і найдраматичнішу за останні 20 років геополітичну кризу.

Сподіватимемося, що в новому складі парламенту вдасться зберегти накопичений запас позитивної динаміки та налагодити конструктивну особисту співпрацю з новоприбулими депутатами. Головним інструментом для цього є інтенсивна міжпарламентська дипломатія та безперешкодна взаємодія між профільними комітетами.

Наступні кілька тижнів наповнені взаємопов'язаними подіями, які мають безпосереднє відношення до нас:

11-12 червня у Берліні відбувається давно запланована щорічна Конференція з відновлення України: 2000 учасників розроблятимуть плани інвестицій у повоєнну відбудову та розвиток. У нинішніх умовах не потрібно чекати проривних рішень - складно уявити гірший момент для їх розробки. Для України берлінський майданчик важливий також у розрізі негайних рішень, передусім для підтримки чинних енергетичних проєктів – залучення допомоги, яка потрібна “тут і негайно”.

15 червня саміт G-7 за довгоочікуваного подання США зробить спробу просунути питання використання заморожених активів РФ: максимальним результатом стане рішення про довгострокове використання доходів від цих активів на допомогу нам: йдеться про створення фонду на 50 млрд доларів.

15-16 червня у Швейцарії відбудеться мирна конференція, яка була ініційована як засіб просування української "формули миру", висунутої ще у 2022 році. Багато скептиків можуть сказати, що це утопія. Але я вважаю, що цей захід вкрай необхідний для просування питань вирішення конфлікту дипломатичним шляхом. Надалі доведеться враховувати динаміку змін зовнішнього фону. Україна, однак, має розраховувати на підтвердження основоположних положень Статуту ООН, який був агресивно порушений, та на дискусію на високому рівні, яка зміцнить глобальне розуміння важливості міжнародного діалогу. Виходячи з цього, необхідно готувати майбутні практичні кроки у співпраці зі зростаючим колом прихильників справедливого миру.

Наприкінці червня Брюссель планує ухвалити рішення про початок переговорів щодо предметних питань членства України в Європейському Союзі. Щоправда цей та інші процеси на користь нашої держави в майбутньому можуть гальмуватися скептиками щодо європейських перспектив України зі складу нового скликання Європарламенту. І на цей факт також варто зважати.

Нарешті, лідери атлантичного блоку зберуться на ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні 9-11 липня. Допомога Україні стане одним із центральних питань, але й тут не варто очікувати проривів: нинішньому генсеку Столтенбергу доведеться зіткнутися з протидією з боку провідних країн щодо не лише надання членства воюючій Україні, а й передачі військової допомоги на більш стабільні та передбачувані процедури.

Висновок з цієї невтішної картини полягає в тому, що українцям не варто розраховувати на збільшення підтримки найближчим часом. Ми повинні вміти тверезо оцінювати наміри своїх партнерів, а не вимагати від них неможливого. Ми повинні бути готовими до “тектонічних” змін, а відтак знайти баланс, який дозволить захистити людей у нових реаліях. Тоді симпатії цивілізованого світу залишаться на нашому боці. Саме гнучка і проактивна політика дозволить Україні адаптуватися до змін і знайти оптимальні шляхи для захисту національних інтересів та благополуччя українських громадян. Ключовим для мене є відновлення та безпека нашої енергетики, але наскільки це можливо, я буду моніторити зовнішньополітичний бекграунд та інформувати підписників.