Алексей Буряченко: Зерновий експорт -- “корупційна кормушка” для контролерів. Аналіз

Міжнародна ініціатива Президента України Володимира Зеленського “Grain from Ukraine” ("Зерно з України") з моменту її оголошення мала великий позитивний гуманітарний та політичний резонанс. Оскільки на пряму закликала усі країни світу долучатись до купівлі зерна з України виключно в гуманітарних цілях, щоб за сприяння ООН воно було направлено до тих країн які мали в цьому найбільшу потребу.

Адже, офіційно, до війни саме зерно з України складало в деяких країнах Африки, Близького Сходу та Середньої Азії відчутну, а десь і переважну, частину зернового імпорту. Агресія ж РФ поставила багато країн та народів світу, фактично, на поріг голоду, політичної та економічної дестабілізації і, як наслідок, з великою вірогідністю, нової масованої хвилі неконтрольованої “голодної” міграції в багаті європейські країни.

Через морські порти експортувалися близько 70% всього ринку зернових, а на залізничне та автомобільне сполучення припадало лише, близько, 30%. Війна і блокада росією чорноморської акваторії усе змінила і ми намагались максимально розширити об’єми експорту саме автомобільним та залізничним транспортом, але зіштовхнулися з цілою низкою історичних застарілих інфраструктурних проблем при переході на “європейську колію” і відсутності великих по об’єму “перевалок” поблизу кордонів з ЄС.

А враховуючи, що зерно в Україні в такій кількості, із-за затримки експорту, зберігати просто ніде, рішення було очевидним — потрібно розблокувати чорноморські порти і забезпечити гарантії безпеки для судів, які зможуть безпечно вивозити зерно з України. Так і народжувався “зерновий коридор” за протекції ООН та Туреччини, а уже в рамках “коридору” і важлива для світу ініціатива “Grain from Ukraine”.

Завдяки титанічним зусиллям безпосередньо Президента України Володимира Зеленського, керівнику ОПУ Андрія Єрмака та міністра зовнішніх справ Олексія Кулеби наші фермери змогли реалізувати врожай не тільки 2022 року, але і величезні залишки 2021. Тим самим, піднімаючи економіку нашої країни створюючи мультиплікативний ефект зростання в усіх суміжних галузях. Більше того, Україна отримала значну кількість валютної виручки, завдяки чому змогла впевнено тримати курс гривні, навіть під час війни, а це надзвичайно важливо.

І я пам’ятаю ті часи коли всі як один працювали зарази фізичного виживання, консолідувалися, боролися з колаборантами та, хто як міг, підтримували президента та ЗСУ! Але часи змінилися, на превеликий жаль... Жадібні до корупційних грошей чиновники втратили відчуття війни, небезпеки та, мабуть остаточно, почуття честі та гідності... І допоки це були одиничні випадки, даю слово, я мовчав та просто спостерігав, але коли їх корупційні апетити уже почали переходити усі межі, я вирішив їх “підсвічувати” через ЗМІ, використовуючи найбільш яскраві та резонансні успішні кейси від наших правоохоронців і добре, що такі, насправді, є.

Корупційними митниками, податківцями, лісниками, суддями, воєнкомами, поліцейськими, і просто чиновниками, уже давно нікого не здивуєш, а от працівники держпродспоживслужби досить довгий час знаходились “в тіні”, але це не означає, що вони не знімали своєї “корупційної ренти”, просто у правоохоронців, мабуть, не завжди вистачало на них часу...

І, скажу відверто, до цієї структури, особисто у мене, завжди були обґрунтовані претензії, як по-суті до правонаступниці “санстанції”. Адже, майже усі контрольні функції, за які заслужено “заклеймили” свого часу СЕС тихо перейшли до держпродспоживслужби. І от тоді ця організація і вийшла на абсолютно новий рівень своєї впливовості! Я підозрюю, що просто далеко не всі правоохоронці реально розуміли її повноваження та зону “корупційного впливу”, от і не особливо звертали увагу на її роботу, або гірше, були в долі, але це уже більш глибоке питання, на яке ми сьогодні, точно, відповіді не дамо.

Так от, переходимо до суті питання - до чого тут держпродспоживслужба до “зернової угоди” та корупції? Думаю ви уже здогадалися)) Відповідь дуже проста. Для того щоб вітчизняна зернова і інша харчова продукція могла продатись за кордон, саме держпродспоживслужба має надати ряд дозволів та висновків. Що вона і робить, але не завжди без так-званої “корупційної складової”.

В межах діяльності Асоціації органів місцевого самоврядування “Міжнародна асоціація малих громад” до мене почали звертатися, через мерів та місцевих депутатів, фермери та виробники харчових продуктів, які експортують свою сировину та готову продукцію за кордон. Суть питання полягала в тому, що для експорту продукції, в тому числі зернових Одеськими портами, працівники держпродспоживслужби почали виставляти системну корупційну ренту. Простими словами, просто “обілечувати” фермерів та інших експортерів харчової продукції.

Скажу одразу, що під час війни я до такої інформації відношусь з максимальною обережністю, оскільки роздмухувати лишні скандали для дестабілізації суспільства зараз не потрібно. Тому на “перших порах” вирішив дізнатися реальний стан речей з вищезазначених питань у знайомих правоохоронців, а потім приймати рішення, що з цим робити... І яке було моє здивування тій відповіді, яку я отримав — “ми усе знаємо і уже відпрацьовуємо цих покидьків, які вирішили нажитися на фермерах”, це близько до тексту.

Потім я перевірив публічне поле і, дійсно, так і є, уже цілий ряд позитивних кейсів за останні декілька тижнів з’явилися у публічному просторі по виявленню і фіксації корупційних дій з боку працівників держпродспоживслужби! Сказати, що я був здивований, не сказати нічого... В той час я тільки почав отримувати інформацію з регіонів і розкручувати цей “корупційний клубок” наші правоохоронці уже на ці факти зреагували майже по всій Україні — у Харківській, Миколаївській та, звичайно, Одеській областях!

І тепер наведу вам з офіційної інформації декілька показових кейсів, як наживаються на бізнесі працівники держпродспоживслужби.

Так, до прикладу, Одеська область. За гроші посадовці обіцяли зернотрейдерам безперешкодне отримання фітосанітарних сертифікатів відповідності їхньої продукції. За кожну тонну зерна - 40 центів. Якщо ті відмовляли то їм гарантували проблеми з отриманням сертифікатів.  Такий собі “корупційний рекет” державних службовців, які використовуючи слабкість та безвихідь підприємців під час війни вирішили їх системно “обілечувати”, а потім ці виродки, мабуть, ввечері в ресторані за чарчиною гімн України стоячи співають... просто гидко.

Наступний кейс Миколаїв. Там працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) викрили схему поборів, яку організував керівник Миколаївського міського управління Держпродспоживслужби. Тут уже працівник зауваженої структури вимагав з підприємців гроші за пришвидшене оформлення ветеринарних документів для експорту сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу. Всі охочі безперешкодно та швидко отримати ветеринарно-санітарний сертифікат та інші дозвільні документи, мали заплатити посадовцю $300 за кожне авто з експортними продуктами. У разі не згоди платити заявлений «тариф» погрожували бізнесменам штрафними санкціями та блокуванням видачі документів. Так от, можлива, сума неправомірної вигоди посадовця могла становити приблизно 500 тис. гривень щомісяця. Непоганий такий собі бонус до зарплати.

А кейс з Харківської області і взагалі керівництво держпродспоживслужби реалізовувало великою злочинною групо, і з особливим цинізмом. Якщо посадовці з Одещини та Миколаївщини працювали “обілечуючи” експортну продукцію, то ці просто шукали “жертв” та виставляли на хабарі погрожуючи “перевірочним терором”! Так, працівники, того ж, ДБР провели спецоперацію під час якої затримали керівництво Держпродспоживслужби Харківської області де користуючись своїми посадами чиновники тривалий час тероризували місцевих підприємців з вимогою сплачувати хабарі.

І це тільки невелика частина тих корупційних зловживань на місцях, які кожного дня викриваються. Але, щоб вийти на фініш цієї статті з позитивом, потрібно відзначити, що за інформацією з регіонів, після успішного відпрацювання нашими правоохоронцями, перш за все працівниками Державного бюро розслідувань, корупційних елементів у структурі держпродспоживслужби значно поменшало. Відвертий “корупційний терор” бізнесу, маємо надію завершився, а не призупинився, а посадовці стали чемними і патріотичними. Чи надовго?