Alexander V. Kurban: ЗМІНА ВЕКТОРІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

Аналіз громадської думки, в контексті специфіки регіонів нашої країни, виявив цікаву тенденцію, яка сформувалася в наслідок семи років гібридної геополітичної війни з РФ. Зокрема це стосується питань міжнаціонального, міжкультурного та міжрелігійного протистояння.  

З самого початку цієї війни, російсько-український конфлікт носив виключно військово-політичний характер. Втім поступово, він набув рис міжнаціонального, міжкультурного та міжрелігійного протистоянь. Свідченням зміни характеру та специфіки протиріч між двома колишніми геополітичними партнерами стали численні факти та події, як то створення ПЦУ та отримання Томосу, євроатлантична інтеграція України, зміна персональних пріоритетів громадян України, мовне питання та багато інших. Ці події, поступово накладаючись на свідомість українців, вносили системні зміни в їх  колективних та персональних установках й пріоритетах. Наслідком цих процесів став той факт, що сьогодні, переважна більшість громадян нашої країни, сприймає війну з РФ, як міжнаціональний, міжкультурний та міжрелігійний конфлікт.  

Специфіка теперішніх російсько-українських міжнаціонального, міжкультурного та міжрелігійного протистояннь має гібридний характер. Він полягає в тому, що зазначені види протиріч стали наслідком, а не причиною війни, як це відбувається зазвичай. Аналіз цього явища лежить в полі наукових досліджень і буде представлений згодом. А поки що пропоную ознайомитися з результатами соціологічного дослідження на цю тему.

Аналітична група Центру протидії інформаційним агресіям «АМ&РМ», протягом 7-13 червня 2021 року проводила соціологічне опитування населення України, шляхом особистого інтерв`ю через Google форму. Дослідницька вибірка була представлена 150 респондентами, місцевими лідерами громадської думки, які представляли основні регіони України. Серед опитаних 17,9% представляли східний регіон (Донецька, Луганська, Харківська області), 34,7% північний регіон (Сумська, Чернігівська, Київська, Житомирська області), 18,9% західний регіон (Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька, Хмельницька), 13,7% південний регіон (Миколаївська, Одеська, Херсонська, Запорізька області), 12,6% центральний регіон (Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Дніпропетровська, Полтавська).

Вік опитаних представляв такі показники: 1,3% - до 16 років; 4,7% - 17-25 років; 28,7% - 26-40 років; 53, 3% - 40-60 років; 12% - понад 60 років.

Серед опитаних люди з вищою освітою представляли 74,7%, середню спеціальну мали 20,7%, учнівська молодь та студенти були представлені 3%.

Основна маса опитаних представляє собою вибірку громадян України, репродуктивного віку, що мають переважно вищу освіту. Респонденти представляли собою найбільш активну частину населення з різних регіонов.

Усім респондентам було задано три питання, надано варіанти відповіді та дозволено додавати власні варіанти відповідей.

Перше питання було: «Чи можна визначити міжнаціональний конфлікт, як одну з складових частин російсько-української війни (2014-2021)?». Варіантами відповідей були:

1. Так, це конфлікт між двома громадянськими націями – Російською Федерацією та Україною.

2. Ні, це звичайний військово-політичний конфлікт.

3. Так, це міжетнічна війна між росіянами та українцями.

4. Ні, це конфлікт, штучно нав’язаний третьою стороною.

В процесі опитування респонденти, по цьому питанню додали кілька варіантів відповідей, які були близькими до першого та другого варіантів відповідей.

Отримані відповіді щодо першого запитання продемонстрували, що активна частина населення України сприймає російсько-український конфлікт, як міжнаціональний. Загальна чисельність, тих, хто погодився з таким твердженням становить 73,3%. При цьому, цей конфлікт, як такий, що відбувається між громадянськими націями, визнали 60%, а міжетнічною війною його визнали 11,3%. Близько 2% опитаних запропонували власні варіанти відповідей, які близькі саме до цього підходу в оцінці російсько-українського конфлікту. Серед тих, хто підтримав такі відповіді, переважна більшість були люди з вищою освітою (83%), віком до 60 років (72%). В регіональному розрізі, опитані представляють собою в основному північ (20%), захід (41%) та центр (35%) країни.

22,7% опитаних визначили російсько-український конфлікт, як військово-політичний. Серед них були люди з південного (26%), східного (22%) та північного (15%) регіонів, віком від 26 до 60 (45%) та старші за 60 років (35%).  

14,2% опитаних визначили російсько-український конфлікт, як штучний і нав’язаний третьою стороною. Серед тих, хто підтримав такий варіант відповідей були переважно представники північного (10%), східного (25%) та південного (28%) регіонів. Рівень освіти у них є вищим (38%) та середньо спеціальним (25%). Вікові показники свідчать, що це переважно люди за 40 років (48%).

Друге питання було: «Чи можна визначити міжкультурний конфлікт, як складову частину російсько-української війни (2014-2021)?». Варіанти відповідей:

1. Так, відбувається цивілізаційне протистояння «русского мира» та «українського світу».

2. Ні, це звичайний військово-політичний конфлікт.

3. Так, це конфлікт української та російської культури.

4. Ні, це конфлікт, штучно нав’язаний третьою стороною.

Результати аналізу відповідей по другому питанню свідчать, що переважна більшість учасників опитування - 88,6% є прибічниками думки про наявність міжкультурного конфлікту, в рамках російсько-українського конфлікту. Серед них 77,9% підтримали твердження про цивілізаційне протистояння між «русским миром» та «українським миром», а 10,7% визначили це як конфлікт між російською та українською культурами. Серед тих, хто дав саме такі відповіді були в основному представники західного (35%), центрального (23%) та північного регіонів (20%). За рівнем освіти – 62% з вищою та 31% із середньо спеціальною. За віковим розподілом це були люди переважно від 16-ти до 40 років (42%) та від 41 до 60 років (35%).

8,7 % опитаних підтримали думку про те, що у російсько-українському конфлікті немає культурних протиріч і він є суто військово-політичним. Серед тих, хто підтримав таку думку були представники південного (34%) та східного (36%) регіонів, віком від 26 до 60 (50%) та старші за 60 років (31%).  

1,7% підтримали варіант відповіді про те, що цей конфлікт є штучним. Це були представники східного (38%) та південного (41%), за 40 років (54%) з вищою (43%) та середньо спеціальною (34%) освітою.

Третє питання було: «Чи можна вважати міжрелігійний конфлікт, однією з складових російсько-української війни (2014-2021)? Серед варіантів відповідей були:  

1. Так, це конфлікт між релігійними конфесіями, що стали на бік України або Росії.

2. Ні, це звичайний, військово-політичний конфлікт.

3. Так, це протистояння Російської православної церкви та Православної церкви України.

4. Ні, це конфлікт штучно нав’язаний зовні.

Серед варіантів відповідей, які додали опитуванні були такі, що є близькими до першого варіанту.

По третьому питанню, 68,7% визнали, що серед чинників російсько-українського конфлікту є релігійний. Зокрема, 42% підтримали варіант відповіді, що це війна проукраїнськими та проросійськими релігійними конфесіями. 26,7% визначилися як такі, що вважають наявність конфлікта між РПЦ та ПЦУ. Ті, хто підтримав такі відповіді, в основному є представниками західного (41%), центрального (20%) та північного регіонів (20%). Освіту мають вищу (64% ) та середню спеціальну (25%). Вікові параметри - були люди від 16-ти до 40 років (35%) та від 41 до 60 років (32%).

26% опитаних не знайшли в російсько-українському конфлікті релігійної складової, визначивши його як суто військово-політичний. Серед таких респондентів - представники південного (28%), східного (21%) та північного (11%) регіонів, віком від 26 до 60 (43%) та старші за 60 років (34%).  

3,2% опитаних визначили російсько-український конфлікт, як такий що немає релігійної складової та є штучним. Такі респонденти були представниками  східного (40%) та південного (35%) регіонов, старші за 40 років (63%) з вищою (41%) та середньо спеціальною (38%) освітою.

Підбиваючи підсумки рузультатів опитування маємо зазначити, що в Україні зберігається тенденція поділу на проукраїнсько та проросійсько налаштовані категорії населення. Цей поділ частіш за все пов’язаний із такими параметрами, як мешкання у південному, частково північному та східному регіонах – для носіїв проросійських настроїв. А також походження з західного, частково північного та  центрального регіонів. Більше проросійські налаштованих мешканців країни серед населення із віковими параметрами – від 40 і старше. Визначення за освітою особливих різких розподілів не дає.  

Значний відсоток, тих хто вважає російсько-український конфлікт, суто військово-політичним, в середньому близько 20%, і це свідчить про те, що достатньо значна частина соціально активного населення країни, ще остаточно не визначила для себе природу цього протистояння.  

Близько 77% опитаних вже визначили для себе специфіку та характер російсько-українського конфлікту та вважають, що в його основі присутні  міжнаціональний, міжкультурний та міжрелігійний компоненти.  

В середньому до 10% опитаних, російсько-український конфлікт визначили, як штучний, такий що є нав’язаним третьою стороною. Цей показник притаманний переважно проросійські налаштованим громадянам України.

Посилання на матеріали дослідження:

http://am-pm.org.ua/analytics/1472/%d1%80%d0%be%d1%81%d1%81%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d1%96%d0%b1%d1%80%d0%b8%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d0%b5/