Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Початок
роботи нового складу Верховної Ради і Кабінету міністрів України
ознаменувалися цілою низкою гучних заяв
та ініціатив у сфері економіки. Однвєю із найбільш резонансних стала
заява президента Володимира Зеленського про необхідність легалізувати гральний
бізнес. Він доручив Кабміну розробити та подати до 1 жовтня відповідний
законопроект. За розрахунками глави держави легалізувати
казино можна буде вже до 1 грудня.
До
літа 2009 року гральний бізнес в Україні був процвітаючою галуззю легальної економіки,
яка налічувала близько 10 тис. закладів і близько 200 тис. робочих місць. Усе змінилося після пожежі в залі ігрових автоматів у Дніпропетровській області 7
травня 2009 року. Тоді загинули одразу 9 осіб. Після події Верховна Рада
підтримала ініціативу уряду Юлії Тимошенко щодо заборони грального бізнесу
в країні, офіційно дозволеними залишилися лише лотереї, реклама яких з
відповідними закладами заполонили вулиці українських міст. Втім, вже
тоді стало ясно, що під новою личиною ховалися всі ті ж заборонені
ігрові автомати. Ще через 2 роки під заборону потрапили й онлайн-казино.
Незважаючи
на найсуворіше покарання, встановлене в Кримінальному кодексі України у 2010 році (штраф до 850 тис. грн. раніше затриманих за заняття гральним бізнесом і
до 680 тис. грн. для затриманих вперше), усі наступні 10 років гральний бізнес
цілком процвітав в підпіллі – налічувалося приблизно 25 тис. закладів. Пояснювалося
це "дахом", який надали галузі зацікавлені особи. На низовому
рівні це були головним чином співробітники правоохоронних органів, а ось на
нагорі ЗМІ неодноразово ставили осіб з вищих ешелонів влади.
Серед
останніх, екс-глава Адміністрації президента часів Петра Порошенка Борис
Ложкін, якого пов'язували з "Українською національною лотереєю". 31 серпня
народний депутат України від "Слуги народу" Давид Арахамія, в ефірі телеканалу ZIK звинуватив міністра
внутрішніх справ України Арсена Авакова в "кришування" грального бізнесу, а екс-генпрокурора
Юрія Луценка у співволодінні мережею нелегальних казино.
Володимир
Зеленський не став першим, хто піднімає питання про легалізацію грального бізнесу в
Україні після 2009 року. У 2013 році Верховній Раді пропонували його легалізувати,
також багато чиновників заявляли про це. Найчастіше на цій ниві відзначалися
міністри фінансів України Олександр Шлапак у серпні 2014 року і Наталія
Яресько у серпні 2015-го. У тому ж 2015 році у парламенті також були
зареєстровані два законопроекти, які пропонували амністію грального бізнесу, але обидва
вони пролежали у ВР до початку роботи нового складу парламенту, коли і були
відкликані.
У
листопаді 2016 року легалізувати
гральний бізнес народних депутатів закликав міністр внутрішніх справ України
Арсен Аваков, підкресливши, що податки до бюджету з нього можуть скласти не менше
300 млн дол.
У
2018 році легалізувати гральний бізнес Україну закликав навіть МВФ, включивши його в
текст меморандуму з нашою країною, що і було обіцяно виконати до кінця 2018
року, проте так і залишилося на папері.
Словом,
немає нічого дивного в тому, що президент України Володимир Зеленський
заговорив про легалізацію грального бізнесу. Власне, перші його подібні
заяви зазвучали ще на стадії виборчої кампанії, коли він озвучував
ідею про створення "українського Лас-Вегаса", відвівши під легальні азартні
ігри і можливо проституцію, певну територію в країні.
Вже
на посаді президента Володимир Зеленський заявив про необхідність легалізації
азартних ігор у країні і послідовно продовжував відстоювати свою пропозицію.
У серпні, в ході бізнес-форуму у Стамбулі, Володимир Зеленський знову заявив про легалізацію грального бізнесу, пов'язавши його з розвитком туристичного бізнесу на Чорному морі, дозволивши роботу казино в 5-зіркових готелях.
Нарешті,
у вересні глава держави поставив питання "ребром" – відвів Кабміну строк до
кінця місяця для розробки законопроекту про легалізацію грального бізнесу. Правда,
Зеленський не уточнив, чи піде мова про всю територію країни або ж про якісь
варіанти "ігрових зон" в містах або готелях на березі Чорного моря.
Така
невизначеність, яка триватиме до появи на сайті Верховної Ради тексту законопроекту, що дозволяє експертам лише припускати, який саме варіант
легалізації азартних ігор буде обраний.
На
думку експертів, остаточний вибір моделі легалізації азартних ігор в країні залишається
за Кабінетом міністрів, але все ж існують ряд зарубіжних практик, які
можуть послужити калькою для уряду.
За словами політолога, кандидата філософських наук Олександри Решмеділової, пропозиція "прив'язати" казино до готелів, яка пролунала у серпні, повторює досвід Туреччини у гральному бізнесі, який практикується як раз в 5-зіркових готелях для іноземних туристів. Для громадян же Туреччини з 1996 року діє заборона на відвідування казино.
Правда,
у разі повного копіювання турецької моделі навряд чи варто очікувати серйозного
зростання доходів у казну від грального бізнесу, адже 5-зіркових готелів в Україні
всього близько десятка. Втім, на думку політолога це послужить стимулом для
інвесторів вкладатися в туристичний бізнес на українському узбережжі Чорного
моря і якщо їх число досягне десятків або сотень, надходження в бюджет можуть
скласти значну суму.
Економіст Олексій Кущ вважає більш оптимальним варіантом південнокорейську модель ведення грального бізнесу, при якій були б створені локальні гральні зони. Створити ефективно діючий на території всієї країни механізм, на думку експерта, не вдасться, так як Україна не має достатньо сильної силової вертикалі і сильних державних або громадських інститутів для правового регулювання бізнесу. Також він вважає важливим залучення в цю галузь іноземних інвестицій, без чого важко говорити про успішну реалізацію концепції серйозного розвитку грального бізнесу в країні.
На
думку політичного експерта і соціолога Андрія Єрьоменка, до легалізації
грального бізнесу слід
підходити серйозно і вдумливо, з обговоренням положень законопроекту з
громадськістю, експертами, з урахуванням різних деталей. Наприклад, заборони на
встановлення гральних закладів поблизу шкіл та багато іншого.
Разом з легалізацією грального бізнесу Україні належить пройти шлях, по якому до неї
пройшли багато країн світу, які обрали свої моделі функціонування ринку.
У
США легальний ринок азартних ігор дозволений на території окремих штатів,
найбільш відомими з яких залишаються Невада з його всесвітньо відомим
Лас-Вегасом і штат Флорида. Але в 2020-2023 роках азартні ігри можуть бути
легалізовані ще в 22 штатах.
У
Китаї гральний бізнес перебуває під забороною за винятком двох місць – Гонконгу
і Макао, які мають спеціальний статус у рамках КНР, що стосується і дозволу на
азартні ігри, причому Макао є одним зі світових центрів грального бізнесу.
У
Європі гральний бізнес також дозволено у багатьох країнах, а одна з них – Монако
– зробила азартні ігри однією зі складових державної політики,
у всякому разі, жителям самої держави грати в азартні ігри заборонено, лише
туристам.
Є
своя специфіка і в роботі казино в інших європейських країнах. Так, у багатьох
з цих країн онлайн-казино знаходяться під забороною, наприклад, у Німеччині. У
Великобританії гральний бізнес повністю державний.
У
сусідній з Україною Польщі азартні ігри також дозволені, але знаходяться вони під
жорстким контролем держави у вигляді законодавчих обмежень. Так,
онлайн-казино повинні відповідати жорстким вимогам і тому компаній на цьому
ринку всього чотири, а реклама азартних ігор, незважаючи на їх легальність, і зовсім
заборонена.
В
Білорусі азартний бізнес повністю легальний і зосереджений в основному в столиці
– Мінську.
А
ось Російська Федерація, як і Україна, у 2009 році заборонила гральний бізнес,
правда азартні ігри як і раніше легальні в чотирьох окремих гральних зонах,
розташованих у Калініградській області, Алтайському і Приморському краях, а також
на кордоні Краснодарського краю і Ростовської області.
Нелегальний
гральний бізнес приносить власникам значний прибуток. Конкретних даних про те,
хто і скільки на цьому заробляє немає. За даними вітчизняних ЗМІ, мова йде про
суму близько 2 млрд дол. на рік. Проблема існування нелегального грального
бізнесу тісно пов'язана з корупцією в країні.
Крім
удару по корупції легалізація грального бізнесу повинна принести і
додаткові надходження до бюджету, на чому акцентують увагу всі
прихильники її "амністії". Ще в 2015 році тодішній міністр фінансів Наталія
Яресько оцінювала додаткову вигоду бюджету від легалізації азартних ігор в
країні в 5 млрд грн. на рік. У 300 млн дол. оцінював доходи бюджету рік
міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Нинішній
міністр фінансів Оксана Маркарова також вважає легалізацію азартних ігор
здатною поповнити державний бюджет, правда, конкретні суми не
називає.
Новини партнерів
Новини