Слово – президенту: головні висновки за підсумками прес-конференції Зеленського

Рік тому, 20 травня 2019 року відбулася інавгурація президента України Володимира Зеленського та гарант офіційно приступив до виконання обов'язків. Сьогодні президент скликав велику прес-конференцію та майже 3 години відповідав на питання журналістів. Портал "Коментарі" за допомогою експертів розібрав найбільш яскраві моменти заходу, а також проаналізував підсумки діяльності Зеленського на посту глави держави.

Організаційні моменти прес-конференції Зеленського

Прес-конференція проводилася під відкритим небом, у дворі Маріїнського палацу. Враховуючи карантинні заходи, пов'язані з коронавірусом (про боротьбу з яким було багато сказано під час зустрічі), стільці для журналістів поставили на певній відстані один від одного. А ось маски були не на всіх. Президент, наприклад, був без неї.

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков підкреслює, що захід організували цілком грамотно, хоча можна було і подбати щодо навісу на випадок дощу.

"Але головне, що була зібрана досить доброзичлива до президента публіка. Дійсно гострих запитань було небагато, тільки ближче до фіналу всі трохи пожвавилися, – відзначає аналітик. – До проблем організації відношу і те, що прес-секретар президента Юлія Мендель регулярно перебивала і журналістів, і самого Зеленського, незграбно намагаючись диригувати процесом. Але в цілому все пройшло нормально".

Політичний експерт, консультант по політичному та антикризовому PR Тетяна Лупова підкреслює, що дива не сталося – ні за рік президентства, ні на прес-конференції.

"Президент так само говорить щось дуже важливе і спільне – у відповідь на конкретні запитання журналістів. Треба відзначити, що українська мова стала набагато чистішою, помітно, що уроки не проходять безрезультатно. Так само як і уроки відходу від незручних запитань, особливо коли майже всі вони незручні. Наприклад, на запитання журналістки "КП в Україні" про освіту, президент зосереджено розповідав про реформу охорони здоров'я, – зазначає експерт. – У цілому було багато агресії, відчувалася нещирість, напруга, неготовність президента відповідати на питання самостійно і відповідати за свої слова".

Тетяна Лупова звернула увагу на ряд моментів.

"По-перше, посадити журналістів під дощ – це неповага до людей. Ми або всіх бережемо від застуди і вірусів, або садимо журналістів під дощ, щоб швидше пішли, – зазначає вона. – По-друге, видно, що епатаж пішов з Офісу президента разом з Андрієм Богданом. Минула прес-конференція у закладі громадського харчування восени-2019 була набагато яскравішою. По-третє, маніпуляції людьми тривають – багатьох журналістів не акредитували і президент мотивував це тим, що в Україні 40 тисяч журналістів. Так само президент попросив запропонувати формат прес-конференції, щоб вмістити всіх".

За словами експерта, зазвичай достатньо запросити по одному журналісту з фотографом або оператором від кожного ЗМІ. Ну і формат може бути таким же, який зазвичай використовують у всі часи і у всіх державах.

"Відмовили в акредитації відомим журналістам Яніні Соколовій та Роману Скрипіну, журналісту програми "Схеми" Михайлу Ткачу, виданню "Дело", білоруській редакції "Радіо Свобода", виданням "Бабель", "Букви", "Главком", "Тиждень". Не акредитували знімальні групи "Настоящее время" і "Шустер Live", – перераховує політексперт. – Ще одне – у журналістів відбирали мікрофони, поки президент відповідав. Зрозуміло, що боялися діалогу. У результаті діалог, наприклад, з журналістом "Схем" вийшов таким: президент говорить, а журналіст у відповідь кричить, але пошепки. Не треба вигукувати, зупиняла журналістів, які намагаються щось там відповідати, прес-секретар".

Тетяна Лупова зазначає, що думка журналістики "Ньюзван" про фільм, в якому весна прийшла, а нікого не посадили, не знизили тарифи, не закінчили епоху бідності і війну – своєчасна.

"Діалог вийшов довгим, незручним. У підсумку президент навіть сказав, що дивитися на журналістку приємно, але слухати складно, натякнув на її вік і сказав, що вона не розбирається в темі... Журналіст Данило Мокрик таки зміг домогтися того, що президент відповів на питання, чому він підтримав обвинувачення у справі Шеремета. Виявляється президента "затягнули" у прес-конференцію по справі Шеремета. Це були два найбільш незручних питання. Все інше цілком вписалося у сценарій піарників", – резюмує Тетяна Лупова. – Ну і, тільки мені здалося, що під час запитань журналістів, президент записував готові відповіді, які хтось нашіптував йому в спеціальний апарат?"

Політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, кандидат філософських наук Юрій Подорожній вважає, що прес-конференцію президент провів для себе вдало. І, швидше за все, досяг цілей, які ставив перед собою.

"Зеленський вільно оперував фактами і цифрами. Виглядав як людина компетентна в тих питаннях, про які говорить... Здалося, що йому стало легше говорити про поточні проблеми", – зазначає політтехнолог.

Прес-конференція Зеленського: соціально-економічний "фронт"

Втім, були теми, в яких Володимир Зеленський явно "плавав". І хоч відповіді давав на перший погляд впевнено, якщо дивитися в корінь – по суті говорив мало.

"Президент розповів про те, що досі не виплачена в більшості областей підвищена зарплата медикам, які працюють з коронавірусними хворими ще за березень. Чомусь центральна влада повинна докладати зусилля для виплати коштів, які перераховані місцевим органам влади, – зазначає Юрій Подрожний. – Глава держави зарахував собі в залік будівництво доріг, з чим є проблеми (зокрема, з наповненням коштами фонду будівництва доріг). Як досягнення визначив і програми доступних кредитів під 5-7-9%, яка задекларована, але по факту не працює і ці кошти майже неможливо отримати. Також Зеленський обіцяє, що кожен українець зможе отримати іпотеку під 10%. Але це поки – лише план, і президент визнає складність реалізації цієї програми через некеровану поведінку українських банків".

Про подолання бідності в країні Зеленський говорив мляво і неохоче. Тому що тут похвалитися нічим.

"Якщо зарплата в п'ять тисяч гривень – це не бідність, то, мабуть, це багатство? Кінець епохи бідності став несподіваним – бідність скасували", – іронізує Тетяна Лупова у відповідь на бравурні заяви гаранта.

"ЮНІСЕФ вважає, що в Україні 6 млн людей опиняться за межею бідності. Однак президент чомусь вважає, що ця міжнародна організація повинна враховувати українські економічні стандарти, а тому кількість бідних у країні значно менше, а уряд нібито докладає максимальні зусилля в цьому напрямку, – зазначає Юрій Подорожній. – Звичайно, президент повинен сконцентруватися на цьому питанні. Тим більше, що після завершення карантину боротьба з бідністю та створення робочих місць будуть темою, яка найбільше стане хвилювати українців".

Аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль наголошує, що не почув жодної цілісної і фактичної відповіді на економічні питання.

"Навіть не пригадаю, настільки "безінформаційної" прес-конференції президента з точки зору економічної ситуації в країні, – говорить експерт. – Якщо аналізувати, ту частину меседжів Зеленського, які стосувалися економічних викликів, то це можна звести до наступного: всім погано; у нас все буде добре. Але де ж конкретика? На всі питання тільки й було, що: можливо, скоро, підготуємо, розглянемо, шукаємо..."

Були, на думку Володимира Коваля, і явні провали.

"Наприклад, президент вважає можливу іпотеку під 10% – перемогою. Не хочу бути злопихателем, але так і крутиться зустрічне питання: перемога над ким? В ЄС іпотека від 1% до 5% в залежності від програми та виду нерухомості. Виносити 10% "на плакат" – просто смішно. Так, дійсно, в Україні зараз іпотека під великі відсотки. Але 10% на ситуацію на ринку ніяк не вплинуть", – переконаний кандидат економічних наук.

Заява Зеленського про те, що у вересні у нас з'явиться Інвестиційний офіс, також не вражає Володимира Коваля.

"Як це вплине на інвестиційний клімат і приплив прямих іноземних інвестицій? Та ніяк! Ще жодна створена державою контора не підвищувала інвестиційну привабливість країни. Якби все було так просто, то можна було б раз в квартал таку установу створювати, – пояснює аналітик. – "Інвестиційна няня" – теж буде. Але вже розмір інвестицій для цього знижений зі 100 млн дол. до 30 млн дол... Мости, дороги – чудово. Але під час відповідей Зеленський, наприклад, щодо будівництва доріг, озвучив три різні цифри. Очевидно, плутаючи кілометраж з кількістю доріг. Реформа Укрзалізниці? Звичайно, буде. Коли? А колись після карантину. Зараз, мовляв, міністр Криклій і його товариші пішли на фронт, в сенсі на боротьбу COVID-19, ну а потім, потім – обов'язково".

Вишенькою на торті експерт називає заяву президента, що він, не покладаючи рук, шукає 3 млрд доларів на реформи.

"Хотілося б знати, де він їх шукає? Сподіваюся не на "Полі чудес" у "Країні дурнів". А то, знаєте, боязно за нашу фінансову систему стає... Підсумок – повний інформаційний нуль, – резюмує Володимир Коваль. – Жоден ринок, жоден вид бізнесу не отримав жодних чітких сигналів. Схоже, президента більше турбує рейтинг, хоча він постійно говорить, що це не так. Однак, у курсі останніх цифр опитувань досконально".

На недоліки економічної частини відповідей Зеленського звернув увагу і кандидат економічних наук Віктор Гольдский. На його думку, президент побічно визнав провал програми "5-7-9%".

"Зеленський звинуватив у її зриві "занадто незалежні" комерційні банки і пообіцяв "дотиснути їх", щоб вони знизили ставки за кредитами до 5-9% і іпотеку до 10%. Але, нагадаю, є облікова ставка НБУ. І поки невідомі випадки, коли держава компенсувала з бюджету різницю за кредитними ставками – все, що нижче облікової ставки, держава має повернути банку, який видав кредит. Такі умови програми "5-7-9". Не будуть же вони працювати собі в збиток? І що значить "дотиснути" – нам що, готуватися до нового "банкопаду"? Це поганий сигнал для бізнесу", – говорить Гольдский.

Також, за його словами, президент згадав масштабну приватизацію відразу після карантину. Зокрема, гарант заявив про намір пустити з молотка навіть Центренерго, на яку має види Коломойський.

"Продавати держактиви, коли вони коштують дешевше всього – це не найкраща стратегія. Рецепт успіху давно відомий: треба зробити держкомпанії публічними акціонерними товариствами та виставити їх акції на біржах. Так система стане більш прозорою, а інвестори – в тому числі фізичні особи – отримають доступ до операцій з акціями держкомпаній. А розпродаж держактивів за безцінь – це просто подарунок для олігархів", – підкреслив Віктор Гольдский.

Прес-конференція Зеленського: кадрове питання

Явне роздратування у Зеленського викликало питання щодо кумів і друзів президента". І це не дивно, адже глава держави дійсно має серйозні кадрові проблеми, у чому сам і зізнався.

"Президент дивується, чому ніхто не хоче йти працювати у владу. Він серйозно не розуміє, чому з ним не хочуть працювати? Спасибі Катерині Бердинських, вона постаралася пояснити, що можливо не треба було змінювати вже призначених на посади, раптово, без пояснення повертаючи в систему старих, – каже Тетяна Лупова. – Журналістка "Дойче Велле" дуже правильно звернула увагу на відсутність команди, на те, що за рік її так і не змогли створити, безладно і нескінченно то призначаючи, то звільняючи і своїх, і чужих".

Олександр Кочетков звертає увагу, що Зеленський практично перестав жартувати і посміхатися.

"Він перестав бути "сонячним хлопчиком", якому життя стелиться під ноги, і у нього все виходить легко і вільно, – каже політтехнолог. – Він стає політиком в українському розумінні. Наприклад, Зеленського запитують, як же так, він же обіцяв не призначати своїх кумів... А він в стилі Петра Порошенка на повному серйозі відповідає, що Єрмак, Баканов, Шефір та ще три десятки "кварталівців" – це не куми, а друзі, а це, мовляв, зовсім інша справа".

Серед інших цікавих кадрових заяв був "професійний і чистий" прем'єр Денис Шмигаль (якого багато хто пов'язує з олігархом Рінатом Ахметовим, який саме при Шмигалі почав добре заробляти на "зеленій енергетиці" завдяки відключенню АЕС), не менш "чистий" генпрокурор Ірина Венедиктова, скарги, що неможливо знайти міністрів культури, освіти та енергетики, запевнення, що глава Офісу президента Андрій Єрмак і перший помічник президента Сергій Шефір не формують кадрову політику в Україні.

Ну і куди ж було подітися від питання про незмінного з 2014 року керівника МВС Арсена Авакова. На думку Зеленського, той є "потужним міністром", якому належить довести до кінця резонансну "справу Шеремета".

Нагадаємо, що 20 липня 2016 року близько 7:45 ранку стався вибух в автомобілі на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві, в результаті чого загинув відомий журналіст Павло Шеремет.

Прес-конференція Зеленського: війна на Донбасі

Болюча тема війни на Донбасі (фактично, тема війни Росії і України) також піднімалася. У різних ракурсах і трактуваннях. Зеленський підкреслював, що Мінський формат – пріоритет, але він готовий до будь-якого формату, який дасть результат, дозволивши повернути наші землі і людей.

На думку Юрія Подорожного, важливо, що була обговорена ситуація на окупованих територіях.

"Перш за все, президент визнав, що швидкого світу не буде. Він також заявив, що на контрольованих територіях складна ситуація зі смертністю від коронавірусу. І що він знає реальну статистику. Думаю, суспільству важливо знати реальну ситуацію на окупованому Донбасі, – підкреслює експерт. – Також Зеленський зазначив, що окуповані території отримують воду з України і не платять за неї. Думаю, президент повинен розуміти, що кожен споживач комунальних послуг України поставить собі питання: чому він повинен платити, а окупована територія – ні?"

Тетяна Лупова зафіксувала кілька чітких сигналів, що говорять самі за себе.

"Один з них – той факт, що Гордон задав питання одним з перших. І це відразу після скандалу з його інтерв'ю з терористами і втягування у брехню СБУ і ГПУ, – зазначає експерт. – Другий – це розповідь про те, як страждають окуповані території під час карантину. "Голосу Америки" задати питання не дали, виданню Шарія – дали. Щоправда, журналістам таки вдалося змусити президента сказати, що в ОРДЛО проти України Росія воює і там є кадрові російські військові. Те, що координує військові дії особисто Путін, Зеленський вимовити не зміг. Але і сказане – це вже велике досягнення для нього".

Ну і, звичайно, піднімали тему "просто перестати стріляти". Зеленський запевняв, що захисники України стріляють виключно у відповідь. І "зі скрипом", але визнав, що у РФ є вплив на бойовиків.

Прес-конференція Зеленського: зовнішньополітичний вектор

Експерт-міжнародник Олександр Мішин зазначив, що в ході прес-конференції президента питання зовнішньої політики звучали як похідні від конфліктних ситуацій з Росією. Або ж як відгомін внутрішньополітичних проблем нашої країни, а саме – локальне вимірювання пандемії COVID-19, "плівки Деркача", мовне питання, кредит МВФ.

"В цілому тематика зовнішньої політики прямо або побічно становила до однієї п'ятої питань журналістів, – підкреслює експерт. – Відчувається, що в перший рік президентства Зеленський був більше сконцентрований на внутрішніх проблемах розвитку України, і вів боротьбу з поточними різноплановими кризами, що обмежувало його активність на зовнішній арені. Тим не менш, важливо зазначити, що з життєво важливих для країни питань міжнародного порядку український лідер в темі, тримає їх на контролі і вникає в них".

За словами Олександра Мішина, майбутнє переговорного процесу в пошуках миру на Донбасі і збереження Мінська-2, нові формати протидії російської окупації в Криму, спроби знову втягнути українську сторону у передвиборчий процес в США – це проблеми і виклики, про які заявили публічно.

"Але є ще й інші важливі для Києва виклики: скоординована участь в перезапуску економік країн ЄС після пандемії і місце України в цьому процесі, вироблення формул балансування відносин з Китаєм та іншими країнами Азії, інтенсифікація діалогу з країнами-сусідами в Балто-Чорноморському регіоні, – упевнений експерт-міжнародник. – Цей список не вичерпний".

Тим не менш, підкреслює Олександр Мішин, важливо, що Зеленський показав здоровий прагматизм, зокрема у темі залучення іноземних інвестицій.

"Його особистий візит в Оман і виражене в його ході бажання залучити арабів до роботи в Україні є позитивним сигналом, – вважає експерт. – Адже навіть в умовах коронавірусної економічної депресії багатомільярдні суверенні фонди ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару і Кувейту будуть проводити вкладення коштів за кордоном. Особливо це стосується країн, які можуть допомогти їм у вирішенні наростання продовольчої проблеми".

На думку Олександра Мішина, якщо президент розуміє і говорить про це, то є надія, що його зовнішня політика буде успішною.

"Прагнення до різноманіття в плані географії міжнародних контактів на базі збереження опори на євроатлантичний вектор – це позитивний початок першої каденції, – резюмує експерт-міжнародник. – Але, звичайно, повноцінна стратегія дій команди Зеленського на світовому рівні ще формується, та доповнення її новими ідеями, до яких президент явно відкритий, це великий плюс".

Прес-конференція Зеленського: друга каденція

Мабуть, найбільший резонанс викликало нехай розмита, але все ж заява Зеленського про те, що йому може не вистачити однієї каденції для виконання всіх обіцянок. А тому він "подумає" про другий термін. Тоді як раніше запевняв, що прийшов у президенти виключно на одну п'ятирічну каденцію.

Головний підсумок, на думку Олександра Кочеткова, – Зеленський вже не контрсистемный кандидат, який йде до влади, щоб зруйнувати її корупційно-олігархічну основу (і для цього можна бути дилетантом, але чесним і послідовним).

"Зараз, на жаль, видно, що Зеленський намагається вписатися в систему, живе і діє за її правилами, – підкреслює аналітик. – Характерно, що Зеленський почав ухилятися від питань, прагне не відповідати по суті і точно, як всі попередні наші президенти ображається, що журналісти не бачать його титанічної роботи і грандіозних успіхів. І він вже натякає, що критика президента і його оточення – це змови проти глави держави..."

Принципово важливим політтехнолог вважає те, що найбільше загострення у Зеленського викликало обговорення місцевої влади та майбутніх виборів. "Про мера Черкас він говорив дуже різко. Тема місцевих виборів стає однією з найважливіших для Зеленського", – резюмує Кочетков.

Дійсно, по черкаському міському голові Анатолію Бондаренку, який збунтувався проти карантинних заходів, Зеленський пройшовся жорстко. Заявив, що той "має 19 кримінальних проваджень", і що він (президент) за один стіл "з такими бандитами" не сяде.

Бондаренко вже відреагував на слова Зеленського, записавши відеозвернення.

Юрій Подорожній також вважає, що прес-конференція Зеленського виглядала як старт кампанії до місцевих виборів його політичної сили під приводом річниці його інавгурації.

"Попереду у Володимира Зеленського ще більші проблеми, ніж попередні, – прогнозує експерт Українського центру суспільного розвитку. – І вони називаються економічна криза і місцеві вибори. Команді президента доведеться докласти титанічних зусиль, щоб знайти рішення, які не будуть вести президента у відставку, а країну – до прірви. Видно, що Зеленський ще намагається шукати прості рішення складних питань. Іноді це спрацьовує, але найчастіше призводить до накопичення проблем, які могли б і не виникати".