Alexander V. Kurban: А ЗАВТРА БУЛА ВІЙНА ...

Першими про таку перспективу згадали наші американські союзники у січні цього року. Американські неурядові фундації Council on Foreign Relations та Center for Preventive Action, оприлюднили щорічний прогноз цьогорічних конфліктів, які можуть виникнути або загостритися на нашій планеті. Серед інших було визначено високий рівень вірогідності російсько-українського конфлікту, як наслідок погіршення зовнішньополітичної та внутрішньої ситуації в РФ.

https://cdn.cfr.org/sites/default/files/report_pdf/pps_2021_01.14.2021_onlineversion.pdf

У лютому цього року, з такими ж самими висновками вийшов аналітичний звіт естонської служби зовнішньої розвідки. Основним аргументом естонців є факт перетворення Білорусі на військовий округ РФ, який є зручним плацдармом для нападу на Україну та країни Балтії.

https://www.valisluureamet.ee/pdf/raport/2021-ENG.pdf

Січень ознаменувався військовими навчаннями артилеристів 1-го та 2-го АК Південного військового округу ЗС РФ, так званої «армії ДНР» та «народної міліції ЛНР», біля Горлівки. Після цього активно почали лунати різки заяви з боку офіційного Кремля та навіть звернення до ОБСЄ щодо вірогідного наступу ЗСУ на Донбасі.

https://rg.ru/2021/02/25/rf-potrebovala-ot-obse-uderzhat-kiev-ot-voennyh-avantiur-v-donbasse.html

На березень було призначено низку російсько-білоруських військових навчань спрямованих на бойове залагодження підрозділів повітряно-десантних військ обох країн. Цей факт спричинив низку медійних сплесків присвячених російській загрозі країнам Східної Європи.

https://iz.ru/1136995/2021-03-15/rossiia-i-belorussiia-v-marte-provedut-neskolko-sovmestnykh-uchenii

Початок року також позначився також великим медійним хайпом навколо можливої поразки Польщі та Великобританії у військових протистояннях з РФ. Джерела цих вбросів, так офіційно й не були встановленні. Втім, за характером та специфікою інформаційних кампаній, чітко простежувалися російські коріння.

https://comments.ua/blog/polscha-prograla-rf-virtualnu-viynu-za-p-yat-dniv-650.html

Повертаючись до ситуації в ОРДЛО та на адмінкордоні з Кримом, слід зазначити, що перспектива відкритого військового конфлікту, активно промотіюється, я к в російському так й українському інформаційних полях. З українського боку, войовнича риторика розпочалася із різкої зміни курса офіційної української влади, зокрема ОПУ. Саме такі були заяви президента Зеленського, секретаря РНБО Данилова та очільника української делегації в Мінську, екс-президента України, Кравчука. Також було здійснено активний наступ на російських лобістів в Україні, перш за все на Медведчука.  

Активна антиросійська риторика, викликала відповідну реакцію з боку офіційних осіб РФ. Аж до публічної заяви МЗС Росії, яку можна вважати, фактично обіцянкою розпочати військовий наступ на територію України.

https://riafan.ru/1401676-mid-rf-rossiya-ne-dopustit-povtoreniya-grazhdanskoi-voiny-na-ukraine?fbclid=IwAR3r7N06p4ZxLLqjqqI-BU95M5TDmwMpUd3BRRvYaD9Ta-42dfyFOhfuJjw

На фоні зазначених фактів, перспектива відкритого військового нападу РФ на Україну здається логічно обґрунтованою. До аргументів на користь такого рішення Кремля можна додати ще посилення внутрішніх проблем РФ, які її очільники звикли вирішувати шляхом відволікання уваги на чергову війну. Навіть пряме військове протистояння із США, сьогодні не здається для російської влади занадто ризикованим рішенням. Чим гучніше війна й, особливо, поразка в цій війні, тим простіше буде пояснити росіянам економічні труднощі та мобілізувати їх на боротьбу із зовнішніми загрозами, об’єднавши навколо підстаркуватого президента та офіційної влади.

За усіх цих обставин та ознак, дійсно можна вважати вирогідність російсько-українського конфлікту дуже високою. Втім це не означає, що матимуть місце широкомасштабні наземні наступальні операції ЗС РФ, із захопленням нових українських територій. Артилерійські атаки, як свідчить практика 7 років війни є також ефективним засобом нанесення шкоди та політичного тиску.

Наскільки усі передбачення та інсайди були вірні, ми зможемо зрозуміти вже незабаром.

Втім логіка подій та досвід крайніх років, свідчить про те, що прямого та відкритого конфлікту вочевидь не буде. Росія вже не може собі дозволити широкомасштабних війн й навіть локальних наступів. Війна це дороге задоволення, а велика наступальна війна для РФ в Україні, буде означати остаточне банкрутство та оголення ділянок оборони на Кавказі у Середній Азії та на Далекому Сході. Це буде гучним та красивим актом самогубства для чотирьохсот річної імперії, яка розповзається на шмаття само по собі.