Рубрики
МЕНЮ
0
Політологія, конфліктологія, інформаційне протистояння в умовах гібридної війни, етнополітика
Закінчив КНУ, спеціальність політологія у 1998
Візит нового міністра закордонних справ Німеччини до України Анналени Бербок необхідно розглядати у кількох аспектах. По-перше, він відбувається на запрошення міністра закордонних справ України Кулеби. Запрошення прийняте і це успіх української дипломатії, успіх президента Зеленського, з яким заплановано зустріч, оскільки новий міністр закордонних справ Німеччини демонструє, що внутрішній порядок денний України, пов'язаний зі справою п’ятого президента Порошенка не впливає на спільний з Німеччиною міжнародний порядок денний. ФРН не зважає на справу Порошенка, яка, вочевидь, у сприйнятті німецьких можновладців не є подією того масштабу, що значно впливає на інші виміри двосторонніх відносин, ситуацію з російською агресією та на переговори по Донбасу. Отже, офіційно йдеться про те, що обговорюватиметься низка питань: консолідація підтримки України на тлі агресивних дій Росії, активізація мирного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту, поновлення діяльності Нормандського формату, протидія загрозам у сфері енергетичної безпеки, обговорення кроків про зміцнення двосторонньої співпраці.
У більш широкому контексті, візит Бербок є завершенням великого тижня перемовин між Росією та Заходом внаслідок кризи, спричиненої розширенням агресії Москви проти України та системними заходами РФ проти ЄС та НАТО у безпековій та енергетичній сферах. Перемовини ці вже увійшли до історії з пафосними назвами «тріатлон» (російське визначення) або «тижневий марафон». 10 січня у Женеві говорили заступник міністра закордонних справ РФ Рябков з заступником державного секретаря США Шерман, 12 січня відбулося засідання Ради НАТО – Росія і 13 січня консультації у Відні на майданчику ОБСЄ. Очікувано, ніяких проривів не сталося. І ось тепер міністр закордонних справ ФРН їде спочатку до Києва (17 січня) і наступного дня до Москви, де зустрінеться з очільником зовнішньополітичного відомства РФ. Раніше до Москви та Києва їздили радники голів держав Нормандського формату представники Франції та Німеччини. Очікувано, що і той візит був скоріше символічним підтвердженням того, що Кремль як то кажуть, «уперся». Якщо ж поглянути на власне позицію Бербок щодо того як вона бачить свою роль, то тут є привід для стриманого оптимізму. Перед відльотом 13 січня до французького Бресту на неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС вона заявила, що ЄС має відігравати значну роль у врегулюванні кризи в Україні. І при цьому зазначила, що внесок ЄС є дуже важливим оскільки йдеться про його інтереси та «суверенітет та цілісність незалежних держав», а також про політичну та економічну співпрацю Брюсселя з Москвою та ситуацію з безпекою на зовнішніх кордонах ЄС. Звичайно, ми маємо приклади, коли європейські політики «вирішення кризи в Україні» зводили і до того, що фактично про нас йшлося як сферу впливу РФ, і до того, що Україні треба прийняти умови Москви, а криза є внутрішньою. Наразі ситуація виглядає не так. Москва своїми діями примусила Захід до скоординованих дій у відповідь і до критичного сприйняття Кремля. Свідченням цьому є не лише результати згаданого вище дипломатичного марафону. Врешті-решт сама Анналена Бербок прирівняла Росію та Китай, назвавши їх автократичними режимами, щодо яких ЄС має проводити єдиний курс та виступати єдиним фронтом аби мати достатньо дипломатичної ваги. Принаймні оцінка режиму РФ як автократичного вже говорить про відсутність ілюзій у нового міністра.
Новини партнерів
Інші матеріали автора
Новини