Dmytro Levus: Чи стане Разумков наступником Медведчука?

Відверто кажучи, результати опитування КМІС щодо можливих виборів до Верховної Ради не варто сприймати як свідчення «електоральної революції», що буцімто наближається. І річ не у методології дослідження: мовляв, телефонне опитування менш точне ніж класичне, у разі якісної підготовки, розробки гіпотези та дотримання процедури це не грає ролі, хоча і повинно сприйматися відповідно. Але тут багато залежить від професіоналізму дослідників, втім у КМІС з цим усе гаразд. Йдеться про результат. А він є таким: лідери симпатій в особі політичних партій в українців залишаються практично тими ж що і були. ЄС, СН, «Батьківщина» та ОПЗЖ. І вихід ЄС на першу позицію аж ніяк не означає зміни електоральних симпатій українців. Цей розрив у межах статистичної похибки, а саме 17.1% проти 15.0% серед усіх хто визначився, що йде на вибори. Самі організатори дослідження визначають цю похибку у 2.1% для показників близьких до 12%. Також цікавим є ще один момент. Уперше до дослідження введено умовну «партію Разумкова» з претенційною назвою «Розумна політика». Саме по собі таке включення є свідченням того, що амбіційний проект таки запускається, доведено політичною практикою України. І отримав свої 9.9% за рахунок відверто проросійського ОПЗЖ, який у свою чергу через це уперше опустився на п’яту позицію з 9.2%, що вже виглядає драматично на тлі попередніх 13% та 3-го 4-го місць практично на рівні з «Батьківщиною». Тобто виборці «Слуги народу» та Зеленського, можна сказати очікувано, не стали симпатиками Разумкова, натомість він виявився ближчим та зрозумілішим для проросійського електорату. Інтригою є питання. Що чекає на цей проект? Війна та під’їдання ОПЗЖ чи, зрештою, об’єднання?