Щербина Валерій: Чиновницька розкіш: Як Максим Лібанов порушує антикорупційні закони

Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), перебуває на державній службі з 2003 року. Однак його фінансовий стан викликає питання: придбання електростанції за 25 000 доларів у 2017 році, чотири позашляховики, куплені сім’єю під час війни, та проживання в будинку площею 300 м², оформленому на батьків, не відповідають офіційним доходам державного службовця.

НКЦПФР є ключовим регулятором, що забезпечує стабільність та доброчесність на українському ринку капіталу. Її роль у захисті інвесторів та запобіганні маніпуляціям є фундаментальною для економічного розвитку країни. Саме тому до членів Комісії висуваються найвищі вимоги щодо професіоналізму та, що не менш важливо, бездоганної репутації та фінансової прозорості.

Максим Лібанов з 2003 року незмінно перебуває на державній службі, а саме в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. З 2018 року він член НКЦПФР. Саме тривалий період перебування на державній службі, що передбачає середній рівень заробітної плати державного службовця, спонукає до аналізу його статків та майнового стану.

Одним із перших фактів, що привернув увагу аналітиків нашої громадської організації, є придбання Максимом Лібановим у 2017 році електростанції. Згідно з інформацією, яку Лібанов вказав у декларації, вартість сонячної електростанції потужністю 22,26 кВт марки Amerisolar, становила близько 25 тисяч доларів США. Співробітник НКЦПФР купив електростанцію в ТОВ «Екотехніка Україна». Проте заробітна платня на той час складала 15 тисяч гривень, що за тодішнім курсом було еквівалентно 600 доларам. Очевидно, що придбання цієї сонячної електростанції відбувалося не за зароблені кошти на державній службі. Але згідно з декларацією Максима Лібанова, додаткового доходу на той час у нього не було. 

Електростанція, ймовірно, є об’єктом комерційної діяльності, що генерує дохід. Орієнтовний дохід може бути в районі 10 тисяч євро в рік, в залежності від сонячної активності. Відсутність інформації про прибутки від цього активу може вказувати на приховування доходів або використання тіньових схем, що порушує вимоги Закону України "Про запобігання корупції", який зобов’язує декларувати всі доходи та майно.

Лібанов проживає в будинку площею 300 м², оформленому на його батьків. Ця практика - оформлення майна на родичів - часто використовується для уникнення декларування та перевірок НАЗК. Будинок такої площі в Київській області коштує від 150 000 до 300 000 доларів. Переїхав Максим Лібанов в цей будинок в 2017 році, коли в нього і близько не було доходів, які могли б дозволити придбати такий будинок. 

Під час війни, починаючи з 2022 року, сім’я Лібанова придбала чотири позашляховики. Кому війна, а кому особисте збагачення. Адже складно пояснити для чого двом дорослим людям 4 авто під час війни. Оформлення будинку на батьків і купівля чотирьох позашляховиками сім’єю Лібанова можуть бути частиною схеми приховування активів. Такі практики часто використовуються чиновниками для уникнення перевірок НАЗК. Відсутність декларування доходів від роботи електростанції порушує антикорупційні норми. Можливі корупційні схеми, пов’язані з його посадою в НКЦПФР, та тіньові доходи від активів потребують ретельного розслідування з боку НАЗК і правоохоронних органів. До 2018 року, коли було нажито основне майно, дохід Максима Лібанова був нижче середнього, проте майно набувалося великими темпами без реальних на те підстав.

Щодо майнових набуттів батьків Лібанова, то у відповідних органів мали б виникнути питання. Наприклад, мати Лібанова Елла, являється академіком-секретарем відділення економіки Національної академії наук України, з доходом, який не може дозволити купівлю будинків та автомобілів на сотні мільйонів доларів. Доречі, саме зв’язками мами у вищих кабінетах влади, Максим Лібанов повинен завдячувати своїй чиновницькій кар’єрі. 

В умовах, коли Україна активно бореться за свою незалежність та прагне до європейських стандартів прозорості та доброчесності, суспільство має право знати, чи відповідає спосіб життя державних службовців їхнім задекларованим доходам, особливо тих, хто працює у таких чутливих сферах, як регулювання фінансового ринку.