Алексей Буряченко: “Демпінгові війни” за трубний ринок США. Ризики для України

Сьогодні взаємовідносини України та США знаходяться на своєму політичному піку, а підтримка України у загарбницькій війні проти РФ, є ціннісною та стратегічною метою США, враховуючи пріоритети доктрини її зовнішньої безпеки. 

Наш шлях до Європейського Союзу та НАТО закріплений в Конституції України підтримує більше 80% громадян, а затвердження, буквально на днях, “переговорної рамки” Єврокомісією свідчить, про щирість наших європейських партнерів.

А от зі Сполученими Штатами усе значно складніше. І хоча переважна більшість самих американців, згідно соціологічних опитувань, позитивно ставляться до України і до допомоги у протистоянні з путінським режимом (67%), та от в політикумі зараз відбувається безпрецедентна “гризня” за кожен електоральний пункт. І якщо окремо запитати і республіканців, і демократів, про підтримку України, то 80% із них, без роздумів, дадуть позитивну відповідь, що готові підтримувати Україну “до перемоги”. Але якщо це питання задається в час максимально гострого політичного протистояння, то на превеликий жаль. Це уже не про цінності, а про політичні стратегії, де республіканці-трампісти нажаль розігрують “політичні карти”, які не завжди приємні українцям і готові в запалі політичної боротьби використовувати будь-які аргументи проти демократів, які стосуються корупції чи нецивілізованої/незаконної поведінки українських компаній поза межами України, тим паче в США.

Ми маємо для себе дуже чітко зрозуміти, що кожна країна світу, яка себе поважає буде захищати свого власного виробника, з однієї сторони, і запроваджувати максимально прозорі та справедливі “правила гри” для зовнішнього інвестора, щоб якісно підживлювати конкуренцію, але, у будь-якому випадку, не допускати демпінгу. Це не тільки економічне питання, а і політичне. Адже, національний товаровиробник — це податки, робочі місця і голоси на виборах, що, іноді, найважливіше для політиків! І якщо хтось думає приїхати в США та “демпінганути” внутрішній ринок більше ніж на 40% загальноринкової вартості, то зазвичай такі дії нічим гарним не обертаються, ні для компанії яка це вчинила, ні навіть для держави Україна, якщо такі дії, потенційно, завдали суттєвих збитків товаровиробнику США.

А тепер задайте собі риторичне питання, а чи потрібні такі скандали із США зараз Україні, коми ми, під час війни, критично залежимо від західної допомоги? Відповідь, переконаний, очевидна.

Так, Міністерство торгівлі США запровадило антидемпінгове мито в 4,99% на постачання безшовних труб з України, які виробляє корпорація Інтерпайп Віктора Пінчука. (https://biz.liga.net/ekonomika/all/novosti/ssha-obvinili-interpayp-pinchuka-v-dempinge-gotovyat-povyshenie-importnyh-poshlin) Про це повідомляється на сайті міністерства  (https://www.federalregister.gov/documents/2024/03/06/2024-04707/seamless-carbon-and-alloy-steel-standard-line-and-pressure-pipe-from-ukraine-final-results-of ).

За результатами перевірки міністерство встановило, що труби Інтерпайпу продавалися за цінами нижчими за нормальну вартість у період з 10 лютого 2021 року по 31 липня 2022 року (про це повідомляє SteelOrbis https://www.steelorbis.com/steel-news/latest-news/us-issues-final-ad-margin-for-seamless-pipe-from-ukraines-interpipe-1331367.htm та Ліга.Бізнес https://biz.liga.net/ua/ekonomika/all/novosti/ssha-zaprovadyly-antydempinhove-myto-na-truby-interpaipu).

Якщо когось втішить, то український трубовиробник не єдина компанія, яка опинилася у цьому списку і окрім Інтерпайпу імпортне мито буде переглянуто стосовно компанії з росії (Волзький трубний завод, звинувачується в демпінгу на 209%) та Південної Кореї (Iljin Steel Corp, 4,5%).

Також, досить показово, що, як повідомляв GMK Center, США за підсумками 2023 року скоротили імпорт труб з України на 18% у порівнянні з 2022 роком – до 93,71 тис. т. Витрати на імпорт за цей період впали на 21,3% р./р. – до $181,2 млн. У грудні 2023 року американські покупці спожили 6,9 тис. т труб з України, що на у 2,2 рази більше у порівнянні з груднем 2022 року, та у 20,1 рази порівняно з попереднім місяцем.

Важливо, що ініціатором антидемпінгового розслідування проти Інтерпайпу виступила техаська компанія Vallourec Star. Ця компанія у 2021 році також ініціювала антидемпінгове розслідування щодо постачання труб Інтерпайпу в США за заниженими цінами. Зазначалося, що Інтерпайп продав на американському ринку понад 40 000 тон трубної продукції на суму $40 млн у 2019 році за ціною на 42,2% нижчою за економічно справедливий рівень. У результаті Комісія з міжнародної торгівлі США рекомендувала запровадити загороджувальне мито в 41% на цей вид продукції Інтерпайпу.

Ця інформація цікава тим, що в Україні Інтерпайп у 2020 році також ініціював антидемпінгове розслідування щодо свого американського конкурента Vorex. Але розслідування не встановило факту поставки труб за заниженими цінами, проте за наполяганням Інтерпайп запровадило для виробників Vorex цінові зобов’язання (мінімальний поріг цін). Іронія долі полягає в тому, що і сам Інтерпайп не гребував сильно занижувати ціни (демпінгувати) на зовнішніх ринках, за що отримав, від уряду США, фактично “чорну мітку” і антидемпінгове мито.

І, направду, в цьому прикладі немає нічого позитивного для України, тільки неприємний досвід та показовий приклад іншим, як робити не потрібно... Адже, ми розуміємо, що ринок США давав можливість для отримання прибутків вітчизняному товаровиробнику, платити заробітні плати та податки. Хоча про податки, тут не все так просто.., оскільки, як зауважують розслідувачі та ЗМІ, Інтерпайп – це “офшорний монстр”, який складається із купи “прокладок” з Кайманових островів, Панами, Самоа та Кіпру, куди з України виводяться гроші під приводом різного роду кредитів (повідомляє у редакційній статті РБК-Україна https://daily.rbc.ua/rus/show/milyoni-podatkiv-rosiyskiy-byudzhet-shcho-1692199724.html). І тільки “кипів” в медіа черговий скандал, що нібито Інтерпайп хотів виводити валюту за кордон, а його російський підрозділ з московською пропискою Інтерпайп-М хоче завести в Росію по рішенню суду 50 мільйонів доларів від свого підрозділу з ОАЕ (повідомляє КР.UA https://kp.ua/ua/economics/a681589-ofshorna-dira-interpajpu ).

Одним словом справа “мутна”, на що точно мають звернути увагу наші правоохоронні органи. Адже, якщо це і дійсно правда, то олігархічний бізнес відомого власника може таку публічну правду і “не переварити”, навіть враховуючи всю свою широку мережу силових та владних зв’язків. А вони там точно є, ще з часів правління одного із найрезонансніших/найвпливовіших Президентів України, пов’язаного з цим бізнесом сімейними узами.

І, так, для тих хто не в курсі, Демпінг (англ. Dumping — скидання) — продаж товарів за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат на виробництво цього товару. Оскільки демпінг порушує правила справедливої конкуренції та завдає збитків місцевим виробникам, держава може застосовувати до демпінгових товарів антидемпінгові заходи, які можуть включати застосування антидемпінгового мита, встановлення обмежень на їх імпорт, тощо.

Отже, абсолютно очевидно, що постачання продукції за заниженою ціною – це один із видів неконкурентних дій. А раніше Інтерпайп уже на цьому “піймався” в Україні, коли за змову на торгах був оштрафований на 69 мільйонів гривень: АМКУ встановив, що у 2018 році ТОВ "Інтерпайп Україна", "Рєтек", "Транспортні інвестиції" та "Фірма "Інтервторпром" мали спільні інтереси і домовилися імітувати конкуренцію під час торгів (пише Економічна Правда посилаючись на рішення АМКУ https://www.epravda.com.ua/news/2021/08/18/677008/).

Якщо резюмувати, то Україна завжди стоїть на міжнародній арені за відстоювання інтересів вітчизняного бізнесу та збереження робочих місць, а відповідальний бізнес, у свою чергу, має відповідати державі взаємністю, не порушуючи міжнародних корпоративних “правил гри” та чесно сплачуючи податки. Якщо так не відбувається, то і бізнес, який вирішив погратися в ризикові демпінгові ігри, рано чи пізно, постраждає і держава отримає незворотні репутаційні втрати, а зараз такі сценарії є абсолютно не припустимі.

Переконаний,  що синхронізація нашого законодавства з ЄС, уже найближчим часом, мінімізує вищезгадані випадки неконкурентних дій, як з боку українських компаній за кордоном, так і дзеркально, іноземних компаній на території України. Справедливі правила мають діяти одні для всіх, без корупційних впливів, “телефонного права” та будь-яких індивідуальних виключень. Тільки за таких умов Україна зможе повноцінно зреалізувати свій економічний, політичний, логістичний та геополітичний потенціал. Нам ще точно є до чого прагнути.