Віталій Бала: Головна подія тижня

Головна подія тижня.

На цьому тижні, а саме вже у кінці тижня, відбулись дві події, які були певною мірою несподіваними. Якщо говорити про Андрія Антоненка, то багато людей його підтримували, чекали і сподівались на його звільнення з СІЗО, то звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" для широкого загалу було неочікуваним. Звільнення Коболєва продемонструвало, як наші партнери дозволяють собі публічно "вказувати", що повинен чи не повинен робити український уряд і я думаю, що це зовсім неприйнятно і принизливо для України. Сподіваюсь, що пояснення про міжнародну співпрацю, все-таки не будуть передбачати у майбутньому подібних випадків з боку наших партнерів, а для цього мала б бути заява глави уряду, який як завжди, промовчав.

Але, на мою думку, саме рішення Шевченківського райсуду Києва відпустити Андрія Антоненка під домашній арешт було головною подією не тільки цього тижня.

По-перше, Андрій Антоненко просидів у СІЗО понад 500 днів, з грудня 2019 року, та є головним підозрюваним, на думку обвинувачення. Тому, зміна запобіжного заходу є першим реальним кроком щодо можливого виправдання Андрія Антоненка. Протягом всіх цих 500 днів ця справа була у фокусі уваги суспільства та ЗМІ, що зробило її знаковою, з точки зору довіри чи недовіри до правоохоронних органів(Національної поліції, прокуратури та суду)

По-друге, тепер постає питання стосовно відповідальності осіб, у разі виправдання Андрія Антоненка, за його майже півторарічне перебування у СІЗО. Всі пам'ятають грудневу прес-конференцію 2019 року, на якій і президент Зеленський, і міністр Аваков, і генпрокурор Рябошапка, не просто втрутились у цю справу, а фактично назвали Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь винними у вбивстві журналіста Павла Шеремета 20 липня 2016 року.

І по-третє, через 17 днів буде чергове судове засідання на якому ми побачимо чи будуть спроби повернути Антоненка у СІЗО, адже ті, хто туди його запроторив, точно не хочуть нести ні політичної, ні іншої відповідальності. Але, у будь-якому випадку, зараз "всесильний" і "вічний" міністр внутрішніх справ Арсен Аваков може стати головною мішенню не просто для критики і не тільки його опонентів поза владою, але й і у самій владі, щоб скористатись можливістю для його звільнення.