Алексей Буряченко: Іноземні інвестори можуть зробити “виграшну ставку”

Сьогодні поговоримо про перспективи зовнішніх інвестицій в гральний бізнес України. Тема ця не проста і для її аналізу мені знадобилося “перелопатити” величезну кількість матеріалів, як з вітчизняних, так і з іноземних ЗМІ.

Щоб все ж зрозуміти, в якому стані зараз знаходиться гральний бізнес в Україні і які його перспективи, з акцентом на можливість залучення іноземних інвесторів для початку потрібно нагадати трохи історії. Адже, не тільки ми її знаємо, а подібні “аналітички” кладуть на стіл зовнішнім інвесторам для розуміння специфіки ринку, його зрілості/сталості, прогнозованості, а відповідно, і доходності. Ми ж розуміємо, що зовнішній інвестор, не благочинець, а, перш за все, банально, рахує свої потенційні прибутки від вкладень.

Як відомо, “гроші люблять тишу”, але не тільки. Гроші, і, перш за все, зовнішні інвестори віддають перевагу сталій, прогнозованій та прозорій державній політиці. І державна політика у сфері грального бізнесу, звичайно, не виключення.

А яка ж державна політика може зацікавити інвестора — відповідь дуже проста і складна одночасно, ефективна! Поняття ефективної державної політики, у західній науковій літературі, ще називають політикою ефективного регулювання.

Така політика включає в себе роботу з величезною кількістю факторів/ризиків і визначає найбільш оптимальний нормативно-регулятивний шлях для галузі. Такий шлях обов’язково напрацьовується з урахуванням позиції стейкхолдерів галузі, громадськості, позиції уряду та зовнішньої кон’юнктури, плюс міжнародної практики ефективного регулювання відповідних правовідносин.

Так, можливо, хтось скаже, що я зараз пишу про складні і не всім зрозумілі речі, але, як показує, як світовий так і вітчизняний досвід, “прості рішення” не завжди найкращі і найефективніші і це ще м’яко кажучи...

Повертаючись до потенційного зовнішнього інвестора грального бізнесу. Його відмінність від внутрішнього в тому, що він не знає внутрішньої специфіки держави, тому значно прискіпливіше підходить до інвестицій в реальний сектор економіки і орієнтується на світові індекси та рейтинги інвест-привабливості. А ми чудово розуміємо, що, як мінімум війна, відкинула Україну майже на дно усіх цих рейтингів та аналітичних записок найбільш поважних інвест-банкірів світу і для того щоб, як мінімум, відновити свої позиції, як глобального гравця на ринку, нам потрібно дуже сильно попрацювати!

Але, насправді, усе не так песимістично, а потенціал для зростання у сфері зовнішніх інвестицій у гральний бізнес усе ж є і значний. І посприяло цьому саме зовнішня кон’юнктура, це коронавірус (закриття кордонів, пошуки альтернатив традиційним інвестиціям), перенасиченість грошима світової економіки, не можливість вкладатися в онлайн-сегмент грального бізнесу деяких країн, потужний санкційний тиск на економіку рф, яка, до речі, була нашим найбільшим регіональним конкурентом в галузі грального бізнесу і, звичайно, те, що Україна, завдяки ініціативі Президента України Володимира Зеленського, у 2020 році, все ж, прийняла рішення про легалізацію грального бізнесу, який, на превеликий жаль, знаходився в тіні і підживлював тільки корупцію та криміналітет, після рішення про його закриття уряду Тимошенко, ще в далекому 2009 році (“золота ера лотерейників”).

Але що найголовніше для зовнішнього інвестора — це можливість прорахувати дохідність своїх інвестицій і гарантії, що країна його не обмане.

А що відбулося у нас, як завжди, на превеликий жаль, мало що хорошого. Так гарна ініціатива про легалізацію грального бізнесу, в процесі реалізації була так викривлена законодавцем, що зараз фактично відбувається його витіснення назад “в тінь”.

Отже, по-пунктам, для кращого розуміння реалій:

1. Відновлення повноцінного оподаткування окремої групи бізнесу (легального гемблінгу) під час воєнного стану є раптовою та непередбачуваною нормою, що вносить великий дисбаланс у можливість планування та прогнозування. І це на фоні того, що легальний бізнес взяв на себе значну соціальну функцію по підтримці вимушених переселенців та забезпеченні частини гуманітарних потреб на фронті.

2. Повернення довоєнного рівня оподаткування, шляхом виключення саме грального бізнесу з переліку тих, хто має право на пільгове оподаткування під час воєнного стану, показало наскільки законодавець не системно та в “ручному режимі” намагається “фінансово обтяжити” конкретну галузь, не роблячи це з усіма іншими. Тим самим проявляючи стратегічну недалекоглядність, а, можливо, і дискримінацію.

3. Таке рішення, про відновлення довоєнного рівня оподаткування, могло значно полегшити удар для легального бізнесу, якщо б містило перехідний період. Тоді менеджмент мав би час на проведення відповідної оптимізації бізнесу перед значним збільшенням податкового навантаження. При чому, абсолютно зрозуміло, що мова, під час воєнного стану, не може іти про пошуки шляхів збільшення доходності, а, виключно, про зменшення видатків по всім можливим напрямам.

А податки ці збільшилися навіть не вдвічі, чи втричі, а майже в десять разів! Хочу звернути увагу, скільки платили до війни і скільки, відповідно, мають платити представники легального грального бізнесу і до, і під час війни (після відміни пільгового режиму). Отже:

- податок на прибуток підприємств – 18%;

- податок на виграш – з усієї суми виграшу сплачується ПДФО 18% та військовий збір 1,5%;

- податок на дохід – 18% від доходу за вирахуванням виплат гравцям (для гральних автоматів – 10%);

- щорічні ліцензії на кожен вид діяльності, а також на окремі гральні столи та автомати.

Це, на розуміння, одні із самих високих ставок серед країн де легалізований гральний ринок в Європейському Союзі, куди ми так прагнемо.

І усе б нічого, якби ці податки були диверсифіковані, про що базово говорилося під час ініціативи легалізації грального бізнесу, і навіть законопроект № 2713-д (зміни до податкового кодексу) пройшов перше читання... Але, скільки суб’єкти грального бізнесу не пояснювали, що в оподаткуванні потрібна справедливість і під одну податкову гребінку -- рулетку та покер ставити не можна, законодавець цього так і не почув, а, можливо, не хотів чути уже уявляючи який “куш” отримує бюджет від легалізації і це яскраве “золоте світло” затьмарило йому розум... А так не можна, не дарма я сьогоднішню статтю розпочав з роз’яснень, що таке “ефективне регулювання” та пошуки “збалансованих рішень”. Адже, за всім цим спостерігаємо не тільки ми, а зовнішні інвестори, забезпеченню інтересів яких, в тому числі, і присвячена ця стаття.

А відсутність державної єдиної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), і взагалі, викликає величезну кількість обґрунтованих критичних запитань у будь-якого зовнішнього інвестора.

З цього приводу згадуються влучні слова українського економіста Олексія Куща: «Для того щоб корову доїти — її спочатку потрібно виростити. Адже в цій галузі бізнесу у нас ще не народилося навіть теля, а ми вже збираємося доїти його і оцінюємо, скільки м’яса там буде. Коли бізнес створюється з нуля — він повинен отримати набір конкурентних переваг в порівнянні з іншими країнами. Потрібно, щоб інвестор міг сформулювати чітку відповідь на питання про те, чому він має відкривати свій бізнес в Україні».   

 
І дійсно, враховуючи вищевикладене, я переконаний, що усім стало абсолютно очевидним чому з 2020 року, з моменту легалізації грального бізнесу, іноземним інвестором в України не побудовано жодного 5-зіркового готелю і жодного казино, яке могло б там бути розміщеним...

Відповідь всьому дуже проста — інвестор боїться такого нестабільного ринку, як в Україні, навіть на фоні перспектив можливих надприбутків. Іноземні аналітики не спроможні прорахувати інвестору бізнес-план та строки окупності інвестицій, адже “чорних лебедів”, як зовнішніх, так і внутрішніх надзвичайно багато, а отже і ризиковість таких інвестицій прогнозовано зашкалює.

Це об’єктивна реальність і маємо дивитись на неї не через рожеві окуляри, а з широко розкритими очима! Підвищення податкового навантаження під час війни, надмірна забюрократизованість, постійні перевірки легального бізнесу контролюючими структурами та правоохоронцями і, одночасно, недостатня боротьба з нелегалами “лотерейниками”, відсутність ДСОМ та не прогнозованість його перспектив, неминуче призведе до дрейфу його в сторону “тіні”, а отже, до корупції та бандитизму... про які зовнішні інвестиції в галузь ми взагалі можемо говорити при таких розкладах? 

Висновки з ситуації що склалася ми маємо робити якнайшвидше і зберегти результати, як на мене, в цілому успішної реформи з легалізації грального бізнесу в Україні і значну роль в цьому процесі має відігравати — КРАІЛ, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Адже, для розуміння, іноземні інвестори дуже позитивно відносяться до запровадження незалежних регуляторів і виведення регулювання галузі із прямого урядового підпорядкування. Такий підхід дозволяє налагодити між державою та усіма стейкхолдерами більш відкритий та змістовний діалог, що, як показує світова практика завжди іде на користь бізнесу, а отже, і державі у вигляді збільшення відповідної “бази оподаткування”. І мова іде не тільки про податкові надходження, які держава отримує від ліцензій та податків, а і податки з суміжних галузей, які працюють у зв’язці з легальним гральним бізнесом — це і готелі, і ресторани, і будівництво, і реклама... Якщо дивитись загалом то це тисячі легально працевлаштованих громадян, які забезпечують свої сім’ї, створюють ВВП, а, також, сплачують податки.

Як зазначив в одному із своїх інтерв’ю голова Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе: “Важливо розуміти, що держава отримує гроші від грального бізнесу ще й непрямим шляхом, а, наприклад, через готелі, в яких відкрилось казино, чи IT-компанії, які співпрацюють з онлайн-казино. Понад 30 мільярдів гривень були акумульовані із суміжних сфер. < > Крім того, гральний бізнес – це робочі місця для українців. Зараз рівень безробіття в Україні близько 30%. Тому це болюче питання для суспільства. У воєнні часи, коли низка українських компаній змушена релокуватися за кордон, дуже важливо зберегти бізнес тут, в Україні.”

КРАІЛ — це та інституція, яка може слугувати для зовнішнього інвестора, як дороговказом, так і поводирем у “складний” бізнес України.

І це, дійсно, працює, як показує практика діяльності грального бізнесу у багатьох країнах Європи та світу. Нам слід аналізувати успішні кейси гральної індустрії - США, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Бельгії, Монако та інших. До слова, гарну статтю про гральний бізнес у Швеції написав Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, рекомендую до перегляду, можна ознайомитись за посиланням (https://ukranews.com/news/942287-anton-kuchuhidze-poleznyj-gembling-primer-shvetsii-dlya-ukrainy). 

Всі ці кейси різні і гральний бізнес у цих країнах регулюється дуже по-різному, а наше завдання, враховуючи уже власний досвід не зупинятися на досягнутому, а продовжувати удосконалювати своє законодавче поле, беручи найкраще у кожної із вищевказаних західних країн! Постійний рух в сторону покращення інвест-клімату та більш надійного захисту інтересів гравців — це і є запорука конкурентного і успішного грального бізнесу в Україні, а, як наслідок, і збільшення податків, не через зарегулювання та примус, а через розвиток і збільшення прибутків. А тут уже і модель “Україна — КРАІЛ — інвестор” запрацює на повну силу! Адже, як я уже зауважував раніше, вільних грошей у світі зараз дуже багато, вони тільки чекають “відмашки”, що український гральний ринок прогнозований та перспективний, і інвестиції можуть потекти бурхливою рікою з усього світу! Тим паче, потенційно, Україна зараз може стати регіональним лідером грального бізнесу остаточно викинувши звідти рф, а це уже абсолютно інші перспективи та цифри, як кажуть інвест-банкіри...

Отже, як бачимо, викликів, і дійсно, перед галуззю легального гемблінгу в Україні постало дуже багато і вирішувати їх потрібно буде уже зараз, не чекаючи кінця війни. З однієї сторони потрібно підтримати легальний бізнес, який залишився і продовжує платити податки, не зважаючи на всі труднощі, тим самим виконує, як свою соціальну функцію, так і показує себе надійним партнером для держави. Другий виклик полягає у викоріненні російського впливу на галузь і тут у нас є певні успіхи. І третій, дуже важливий, створити прозорі умови для максимально широкого долучення зовнішнього інвестора у вітчизняний легальний гральний бізнес, як онлайн, так і офлайн сегменту. Це і збільшення конкуренції, і покращення рівня послуг, і надійний захист гравців, і профілактика лудоманії, і, звичайно, значне збільшення податкової бази! Гральний бізнес може стати одним із стовпів нашої незалежності, суверенітету та суб’єктності! Адже, при залученні великої кількості зовнішніх інвесторів, Україна отримає велику кількість супутніх дипломатичних по політичних бонусів, а це може уже мати і певні позитивні для України геополітичні наслідки по наближенню Перемоги, якої ми так усі прагнемо.