Постернак Олег: Кристина Ільницька: один із можливих сценаріїв оновлення «Батьківщини»

Знову винирнуло питання про політичну корупцію та з’явилось звинувачення про надання неправомірної вигоди депутатам інших фракцій за голосування по законопроєктах.
 

Але, так чи інакше, це може актуалізувати питання прозорості та політичної відповідальності всередині партії.

На цьому тлі дедалі чіткіше проглядається проблема, про яку тривалий час говорять і всередині самої політичної сили. Модель партійного управління дедалі більше сприймається як консервативна і нефункціональна.
 

Це безпосередньо позначається на довірі виборців: електорат поступово втрачає віру не лише в окремі рішення, а й у здатність партії до саморефлексії та змін.
 

У цьому контексті в партійних колах дедалі частіше згадується ім’я Кристини Ільницької – як один із можливих варіантів перезапуску публічного образу партії.
 

Її діяльність привертає увагу передусім у регіональному вимірі, зокрема в Одесі – складному регіоні, де «Батьківщина» традиційно працює в умовах високої політичної конкуренції та виборця з низьким рівнем лояльності до партійних брендів. Також звертають увагу на її професійне оточення, зокрема на ексгенпрокурора та юриста Дмитра Вербицького.
 

Ільницьку в партії характеризують як публічно впізнавану, комунікаційно сильну фігуру, здатну працювати без жорсткої конфронтації. Водночас її роль поки що не виходить за межі регіону, а потенційне розширення впливу залежатиме не лише від особистих якостей, а й від готовності партії змінювати внутрішні правила гри.
 

Внутрішнє невдоволення накопичувалося роками. Йдеться не про один епізод, а про низку повторюваних скандалів і управлінських рішень, які дедалі частіше викликають запитання навіть серед лояльних членів партії. Серед питань, які піднімаються усередині «Батьківщини», — кадрова політика, обмежений доступ до ухвалення рішень та фінансових процесів.
 

Водночас у партії визнають: у «Батьківщині» залишаються професійні та досвідчені люди, здатні працювати з виборцем і утримувати структуру. Проблема полягає не стільки в браку кадрів, скільки у відсутності реальних механізмів оновлення та внутрішньої конкуренції.

Попри кризу, за інформацією з партійних кіл, офіційних рішень щодо зміни моделі лідерства в «Батьківщині» наразі не ухвалювали. Водночас саме на тлі цієї невизначеності в партійному середовищі дедалі частіше обговорюють альтернативні сценарії подальшого розвитку.
 

Сьогодні «Батьківщина» фактично стоїть перед вибором: або зберігати існуючу модель, попри очевидні втрати, або поступово відкривати простір для нових форматів. Ільницька в цьому сенсі розглядається як певний індикатор готовності партії до оновлення її обличчя