Блог

Алексей Буряченко: Кроти, ждуни та псевдоволтери – хто найкращий агент Кремля?

Корупційні реалії війни ...

3

comments4116

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

Сьогодні хочу підняти, можливо, уже дещо затерту тему псевдо-волонтерства і тих людей серед військових, які спокушаються на легкі заробітки входячи з псевдоволонтерами в злочинні зговори, а фактично займаючись звичайним мародерством. Так, тема, в будь-якому випадку, досить резонансна і будь-яка критика, навіть конструктивна, може сприйнятись зі словами “не на часі” та “зі всім розберемось після перемоги”. Але, як усі ми бачимо, з розслідувань журналістів “УП” (https://www.youtube.com/watch?v=KcDNkvaFSVc) та правоохоронних органів бажаючих нажитися на війні в Україні, нажаль, вистачає.

 

І все, можливо, умовно було б в межах допустимого, враховуючи воєнний стан і необхідність консолідації у протистоянні ворогу, але є такі аспекти, які виходять далеко за межі України і дуже шкодять сприйняттю України та українців у світі, саме через призму доброчесності. А якщо копнути ще глибше, то з кейсів, які уже опублічені нашими правоохоронцями (https://socportal.info/ua/news/na-zakarpatti-zatrimali-dvokh-aferistiv-zhduniv-rosii/ ), стає зрозумілим, що робота по дискредитації України на міжнародному рівні, чесних волонтерів та військових, з великою вірогідністю, може бути частиною гібридної війни проти України! Виявлення “ждунів” псевдоволонтерів опосередковано підтверджує це твердження.

 

Чи хтось може думає, що якщо у нас, так звана, гаряча фаза війни, то росія перестала впливати на нас та партнерів своїми гібридними засобами? Не обманюйте себе, сучасна війна постмодерну невідривно поєднує в собі два компонента — військовий та гібридний. Вони нерозривно переплетені як канат, тому і протидія цим загрозам має бути відповідною, не тільки на полі бою, а і на дипломатичному, інформаційному, економічному та правоохоронному фронтах.

 

Враховуючи викладене, переконаний, усім очевидно, що донатити і допомагати нашим захисникам та захисницям — це святе. Але, нажаль, корупційні, недоброчесні п’явки знаходяться у цих процесах майже на всіх стадіях. І одне, якщо злочинні схеми реалізуються просто жадібними мародерами, адже їхня жадібність, їх і губить..., а якщо злочинний задум реалізовується організованою групою, з розписаними ролями на усіх стадіях та з координацією російськими спецслужбами, це уже зовсім інше, і виявляти подібні злочини, скажу вам, нашим правоохоронцям набагато важче. 

 

Адже, можливі злочинні схеми по збору коштів, закупівлі дронів чи автівок, чи будь-яких інших ліквідних товарів, з однієї сторони, всіляко маскуються через активні соціальні мережі і навіть передачу закупленого у військові частини або на передову, а далі вони просто-напросто не беруться на баланс. І ще пів біди коли чесні волонтери “притаранили” мавіки в частину, розуміючи, що це просто розхідний матеріал і вони полетіли крушити русню, а якщо їх просто потім продали через інтернет “наліво”? Такі випадки уже далеко не один раз виявлялися нашими правоохоронцями, здебільшого ДБР, оскільки пересилали ці дрони покупцям через звичайну “Нову Пошту”.

 

Отож, відсутністю первинних документів по прийому-передачі “гуманітарки” у військові частини, злочинці отримують свою мародерську ренту “на крові” і тим самим демонструють, “що так можна”! Можна банально “кидати” і людей, які скинулися на допомогу військовим, і іноземних партнерів, і, звичайно, саму державу і хлопців і дівчат на передовій, які цієї допомоги так і не дочекаються... Це жахлива правда, але це правда. І, так, ці прикрі факти, скоріше винятки і не носять системного характеру, але навіть тих фактів, які уже виявлені вистачить щоб відчутно спаплюжити нашу репутацію перед іноземними партнерами і відповідно викликати радість російських ФСБшників... І в цій парадигмі, з присмаком російського сліду, ми маємо особливі надії покладати на наші оновлені правоохоронні органи, такі як Державне бюро розслідувань (ДБР), СБУ та ГУР. Адже, вони уже усім доказали свою дієвість та принциповість, залишилось тільки масштабувати спільні успіхи та досягнення.

 

Отже, повернемося до наших “баранів”, слід відзначити важливий аспект – з однієї сторони, ніби, бюджету України збитки подібні дії не наносять, але такі факти розпродажу необлікованої гуманітарної допомоги та всього іншого, що чесно “тащуть” волонтери, викликає нотки недовіри, як у суспільства, так і у наших іноземних партнерів.

 

Приведу один із останніх прикладів мародерства та неадекватності, який звернув не себе увагу (кейс опублічнений ДБР, https://dbr.gov.ua/news/dbr-zavadilo-prodazhu-avtomobiliv-shho-buli-zavezeni-v-ukrainu-dlya-zsu). Військовий отримавши 3 позашляховика від волонтерів, мабуть, не довго думаючи виставив їх на продаж. Сумарно за три автівки він хотів отримати 13 тис. 200 доларів США. Ну що тут скажеш – ці автівки могли спасти на передовій не одне життя або допомогти відправити «на концерт Кобзона» кровожерливих орків... Чи розумів це військовий виставляючи ті автівки на продаж, думаю, так, але це його абсолютно не збентежило, нажаль.

І цікавий нюанс, допомогла виявити цей злочин людина, яка саме шукала позашляховик для передачі на фронт! Справедливість долі і невідворотність покарання успішно поєдналися в цьому кейсі.

 

Так, цей конкретний кейс, скоріш за все, не про пряму роботу на ворога, а про звичайну людську жадібність, але подібні кейси і провокують російські спецслужби на агентурну активність, відчуваючи, що на це є запит.

 

Отже, робота по виявленню бажаючих “заробити на війні” в не чесний спосіб, а тим паче, якщо такі дії пов’язані з підривною роботою на РФ, мають вийти на абсолютно інший оперативний рівень міжвідомчої взаємодії. А кожна інформація та факт перевірятись особливо ретельно, навіть якщо, на перший погляд, у справі немає “зачіпок”. Потрібно пам’ятати, що вчасна та рішуча реакція на подібні кейси відновлює у людей та наших іноземних партнерах, довіру до правоохоронних органів, а отже, і до держави! Адже, наголошу ще раз – війна іде не тільки на передовій, але і в тилу, і цей ворог є не менш небезпечний. І це потрібно пам’ятати!  І, звичайно, робота по виявленню “кротів”, “ждунів” та “мародерів” на всіх рівнях, дає надію на Перемогу.  

 

Війна складна штука і абсолютно тотальна. Не буває так, що в Ужгороді немає війни, а під Харковом чи Слов’янськом є... Ворог буде робити усе можливе, щоб нас послабити — бомбити підстанції, нищити мирні міста, сіяти паніку, вбивати лідерів думок, роздмухуючи внутрішню ворожнечу, провокуючи мародерство в армії та підживлюючи псевдоволтерів... І все це буде транслювати нашим партнерам, формуючи сталу думку, що ми глибоко-корупційне незріле суспільство, яке рано чи пізно зіжре саме себе. Рашисти цього і хочуть досягти! Посіяти у нас та у наших партнерів сумніви, що ми можемо досягти Перемоги та справедливого Миру! І тільки наше єднання і спільна робота на єдиний результат, як на початку повномасштабного вторгнення, може завдати путіну поразки. А він цього дуже боїться.



comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!