Алексей Буряченко: «ЛІСИ УКРАЇНИ» під розпилом? Що відбувається в галузі

Ліси, це легені не тільки України, але і Європи. Ліси наша конкурентна перевага, важлива точка економічного міжгалузевого зростання та одне із джерел відновлення післявоєнної України. Тому і розуміти, що з лісами відбувається під час війни, коли акценти нашої уваги зміщені на фронт та зовнішньополітичну повістку, особливо актуально. Тим паче, що ліси, за Конституцією України, належать народу України, а отже розуміти наскільки держава проводить в цій галузі якісну політику, питання національного значення.

Сьогодні, враховуючи вищевикладене, спробуємо проаналізувати деякі факти зловживання у лісовій галузі, про які ми регулярно чуємо зі ЗМІ та від правоохоронців, а також зробити проміжні висновки, чи дійсно реформа по створенню державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі ДСГП «Ліси України») себе виправдала.

Принагідно, зазначу, що не так давно написав свої роздуми та поділився досвідом у боротьбі з «лісовою мафією» у статті під назвою «Золоті ліси» України. Війна нічому не вчить», відображаючи жахливий стан речей  з масовою незаконною рубкою під час війни. І, більше того, маючи надію на краще, давав політичний аванс керівництву «Ліси України», як тоді ще молодій структурі, підтримуючи реформу та навіть запрошуючи керівництво до себе на ефір щоб ще більш детально у всьому розібратися... Але, забігаючи наперед, вимушений зізнатися, що помилявся видаючи такі аванси команді керівника ДСГП «Ліси України» Юрія Болоховця. Стан речей близький до критичного, як мінімум враховуючи негативні тенденції, але давайте все по-порядку, а далі кожен зможе зробити для себе висновки самостійно.

Для початку трохи «історії питання». Так, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) створене у кінці 2022 року та розпочало свою роботу з січня 2023 року як правонаступник усіх прав, обов’язків та майна ліквідованих державних лісгоспів.

Основною ідеєю створення держпідприємства слугувало 1) зменшення корупційної складової та 2) збільшення ефективності в управлінні лісами України. Не хочу «спойлерити» прибираючи інтригу, але зазначу, що, на мою точку зору, ні з першим завданням, ні з другим команда Болоховця, нажаль, не впоралась.

Відповідно до статуту, метою створення та діяльності держпідприємства є:

• - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;
• - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству;
• - одержання прибутку від комерційної діяльності;
• - забезпечення потреб держави або територіальної громади на промисловій чи комерційній основі.

Запам’ятайте цей перелік, він вам ще знадобиться))

Наразі, ДСГП «Ліси України» є найбільшим лісокористувачем Європи з 3,6 млн га земель лісового фонду в управлінні та 23 тис. працівниками. Відповідно до своєї структури, держпідприємство налічує 12 філій, 97 надлісництв та 1343 лісництва.

Тепер ви усвідомлюєте, які ресурси концентрує в собі це ДСГП і наскільки тут, при бажанні, може бути широке поле для зловживань? Коментарі зайві.

Згідно з відомостями податкової, загальний дохід ДСПП «Ліси України» у 2023 році від реалізації деревини склав 11,160 млрд грн (без ПДВ), а загальні витрати підприємства на закупівлю товарів та послуг протягом вказаного періоду склали 5,8 млрд грн (без ПДВ). Зарплатний фонд склав орієнтовно 5 млрд грн.

Тобто, 5,8+5 це майже ті самі 11 млрд. Для чого не показувати реальний дохід з однієї сторони і одночасно нарощувати видаткову частину, ви зрозумієте трохи згодом. Але, як натяк, зроблю обґрунтоване припущення, що справжні доходи, якщо прибрати певні маніпуляції ТОП-менеджменту підприємства, могли бути значно-значно більшими. Але це, мабуть, комусь не вигідно... І тут уже очікуємо активного долучення до моніторингу процесів в ДСПП «Ліси України» не тільки ЗМІ та журналістів, а і правоохоронні органи, перш за все, Державного бюро розслідувань.   

1. МАЙНО. ПОДАТКИ. МОНОПОЛІЯ
2. Так, в період реорганізації держлісгоспів та створення ДСГП «Ліси України» у 2022-2023 роках, посадовими особами Державного агентства лісових ресурсів (які наразі керують ДСПП «Ліси України») та ліквідованих державних лісгоспів забезпечено передачу виробничої техніки та деревообробних потужностей, ліквідованих державних підприємств в оренду та продаж, ймовірно афілійованим, приватним компаніям за заниженими цінами, що призвело до неможливості ДСПП «Ліси України» їх самостійного використання для виконання потреб лісового господарства.

Як наслідок, використовуючи такі потужності, приватні структури, ймовірно, афілійовані з посадовими ДСГП «Ліси України», розпочали надавати лісозаготівельні та суміжні послуги для регіональних структурних підрозділів ДСПП «Ліси України» (філій та надлісництв).

Здебільшого, як показує досвід та практика, такі суб’єкти господарювання перебувають на єдиній системі оподаткування без офіційно працевлаштованого персоналу, а також без дозволів на проведення робіт з підвищеною небезпекою, що призводить до не сплати близько 35-40% податків до державного, а особливо важливо, до місцевих бюджетів, оскільки регіональні структурні підрозділи ДСГП «Ліси України» є основними інфраструктурними об’єктами та наповнювачами доходів для ОТГ. А може це така «тіньова рента» керівництва ДСГП «Ліси України»? Ще одна «зарубочка» для правоохоронців. Аж занадто така схема є масовою та підозрілою.

Зокрема, протягом 2023-2024 року в ДСГП «Ліси України» передано понад 80% робіт лісозаготівлі та суміжних робіт на приватні підряди, на що лише протягом 2024 року витрачено понад 1,5 млрд. грн. І підозрюю, що, здебільшого, шляхом укладення в порушення законодавства прямих неконкурентних угод.

І як виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Міжнародна асоціація малих громад», можу підтвердити, що на місцях «вогнем дихають» на цих «оновлених лісників». Оскільки горизонтальна координація фактично відсутня, а як в такому разі долучати інвесторів та наповнювати місцеві бюджети абсолютно не зрозуміло. І складається враження, що ці «оновлені лісники», навпаки, взагалі категорично не зацікавлені щоб хтось вкладав гроші чи інвестиції створюючи податкову базу і робочі місця, оскільки набагато більш вигідним є не допускати до своєї монополії зайві очі. Мабуть, так і дохідніше, і безпечніше.

САНІТАРНІ РУБКИ

Санітарні рубки є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.

За офіційною статистикою, майже 44% деревини у нас рубають саме санітарними рубками, а плановими рубками головного користування близько 40%. А, як відомо, там де «оціночні поняття», там найплідніше поле для корупційних схем, зловживань та маніпуляцій. Від фейкових лісопатологічних досліджень щодо короїдів, які живуть переважно там, де лісникам зручно рубати, та штучних підпалів до, з іншого боку, заниження вартості деревини.

Також, правоохоронцями «опублічені» факти коли представники «реформаторської команди» ДСГП «Ліси України», використовуючи лазівку в законі, яка дозволяє обходити процедуру оцінки впливу на довкілля, організували схему зпроведення незаконних суцільних санітарних рубок в підконтрольних лісових господарствах, в результаті яких незаконно заготовляли деревину та реалізовували суб’єктам господарювання.

Річ у тім, що за законом її потрібно проводити лише для санітарних рубок на площі один гектар і більше. Якщо менше ніж гектар – ОВД не потрібна.

Отже, з метою надання видимості законності проведення рубки, без отримання висновку ОВД, лісники, потенційно можуть просто назвавши ліс хворим (хоча він таким і не був), умисно здійснюють безпідставне дроблення земельних ділянок, на яких планується проведення санітарних рубок на такі, площа яких не перебільшує 1 га. Хоча фактично такі ділянки являються однією великою суцільною територією зі здоровими та цінними породами дерев.

І, до слова, мені слабко віриться, що досвідчений та досить одіозний керівник ДСГП «Ліси України» Юрій Болоховець був не в курсі такого «кландайку можливостей», а отже, логічно, що він має, як мінімум відповісти на резонні запитання працівників ДБР і понести політичну відповідальність. Адже, фактично, роботу ДСГП «Ліси України», як нової багатообіцяючої структури, було абсолютно провалено.

ВИСНОВКИ

Перед безпосередніми висновками, думаю доречно буде звернути увагу на ще один показовий факт. Пам’ятаєте, ми зазначали, що значна частина робіт що знаходяться в функціоналі ДСГП «Ліси України» була передана підрядникам, так от, не зважаючи на це протягом 2024 року витрати на паливо склали понад 1,12 млрд. грн. та придбано легкових автомобілів, які сумнівно впливають на належну роботу держпідприємства, на суму 220 млн. грн.

При цьому, враховуючи вищезазначені «рекордні» досягнення «команди реформаторів» під керівництвом Юрія Болоховця, CEO ДСГП «Ліси України» отримали космічне збільшення своїх щомісячних зарплат в сумі від 450 тис. грн - 1,3 млн. грн. кожен, що в окремих випадках більше ніж в 60 разів перевищує середній показник по підприємству.

РЕЗЮМУЮЧИ. Чи впоралась команда ДСГП «Ліси України» з пріоритетними завданнями, висновок переконаний очевидний, звичайно ні. Чи належним чином виконуються пріоритетні функції, про які я писав на початку статті, також ні. А з наповненням державного бюджету та ОМС, враховуючи аномальні видатки та вищезазначені кейси, і взагалі «все складно». Адже, скоріше потрібно говорити про сотні мільйонів нанесених державі збитків, а ніж навпаки.

До слова, на момент написання цієї статті стало відомо про порушення працівниками Державного бюро розслідувань цілого ряду кримінальних проваджень щодо керівника ДСГП «Ліси України», а в його помешканні пройшли обшуки.

Що ж, будемо продовжувати слідкувати, як за цими кримінальними провадженнями, так і в цілому за змінами в лісовій галузі. Адже, думаю усім хто ознайомився з цією аналітикою абсолютно є очевидним, що зміни мають бути системні і не тільки на рівні ТОП-менеджменту, але і в цілому при належному формуванні та реалізації відповідної державної політики, з урахуванням усіх допущених помилок.

Але помилятись, це не соромно, соромно з помилок не робити вірних висновків.