Алексей Буряченко: Максимум надходжень! Ефективний рік для легального гемблінгу

Сьогодні поговоримо про економічні та інвестиційні питання, пріоритети, втрати та досягнення в Україні під час війни. Не буде тільки позитиву або негативу, буде все і по-трошки. Трохи підсумків, трохи позитиву, трохи негативу, трохи аналітики, цифр і, звичайно, трохи емоцій. Через призму загальної економічної ситуації зробимо акцент, за наслідками року, на успіхах легального гемблінгу, як прикладу того, що і під час війни бізнес може працювати в легальному полі, наповнювати бюджет, створювати робочі місця і залучати інвесторів, в тому числі іноземних.

Отже, у якості найбільш ефективних підсумків цього року війни можна зазначити найголовніше — економіка адаптувалася до того, до чого, ніби, адаптуватися майже неможливо, до роботи в умовах війни. І не тільки до роботи, а і знаходження можливостей для зростання!

Так, валовий внутрішній продукт (ВВП) України за підсумками 2023 року зріс більше ніж на 3% (за прогнозами Мінекономіки близько 3,5%). Про це під час заходу "Global Outlook: Нова економіка України", організатором якого виступила Європейська Бізнес Асоціація, заявив міністр фінансів Сергій Марченко. "Ми взагалі не очікували росту. На початку року було бажання поставити мінусовий прогноз. На щастя, у нас є всі підстави вважати, що цього року ріст ВВП буде вищий ніж 3%. Це також дозволяє нам переглянути певні наші очікування", - зауважив він.

Більше того, на наступний 2024 рік майже всі експерти, як з урядового, так і з неурядового сектору, прогнозують зростання ВВП, взагалі на рівні 7-9%. Це звичайно абсолютний рекорд, але необхідно враховувати, що ці цифри все одно прогнозують на фоні дуже суттєвого падіння ВВП внаслідок російської агресії, спочатку 2014 року, а потім і повномасштабного нападу 2022 року.

Знищена економіка на майже 20% території Україна, яка знаходиться наразі під тимчасовою окупацією путінської росії, не могла не повпливати на стан економіки в цілому, а блокування ворогом основних експортних морських артерій тільки посилило негативні тенденції у традиційних для України галузях економіки, переважно сировинної спрямованості, металургії та машинобудування.

Так, за рахунок чого економіка України все ж встояна і показала стабілізацію та зростання у 2023 році. Факторів, насправді, дуже багато. Це і успішна політика НБУ по роботі з обліковою ставкою, це і радикально успішна робота правоохоронних органів по боротьбі з внутрішнім ворогом — корупцію, це і адаптивно-креативна робота економічного блоку Уряду і небувала синергія роботи на перемогу, як суспільства, так і ОМС, і державної влади в цілому. Так, вдавалося і вдається далеко не все і про це я буду писати пізніше, але те, що усі працювали по-суті “з коліс” і під час ракетних обстрілів — це абсолютна реальність. І безмежна дяка тим хто не виїхав, а залишився працювати на перемогу, де б він не був, або на фермі, або в школі, або в дитячому садочку, або в РЕСах, працівники яких уже не раз спасали Україну від можливих блекаутів та дуже тяжких наслідків для життя та здоров’я українців.

Серед найбільших досягнень 2023 року я не можу не згадати того, що нам 14 грудня по-суті відкрили дорогу до повноцінного членства в ЄС! Це історична перемога, недооцінити, яку точно не можливо.

Більше того, це речі між собою дуже пов’язані. Так, якби ми не встояли перед ворогом, у нас на сьогодні уже б просто не було країни, а багатьох із нас уже б із стовідсотковою вірогідністю, не було серед живих... При такому розкладі, погодьтесь, не до економіки, кластерів, регулювання чи інвестицій. Отже, дякуємо ЗСУ на Верховному Головнокомандувачу, що власним прикладом об’єднав націю!

Отже, сукупність суспільної рішучості, політичної волі та підтримка партнерів забезпечили нам внутрішню стабілізацію, а на глобальному рівні ми зробили за ці неповні два воєнні роки такий якісний стрибок, якого навіть близько не робили за всі роки незалежності. Одним словом, це просто феноменально.

Але, які кластери, які галузі виявилися більш адаптивними до таких гібридних умов роботи — це малий та середній бізнес, сфера державних пріоритетів у ВПК, аграрний сектор та фармація і, звичайно, високотехнологічний бізнес ІТ сегменту для якого майже не існує кордонів, висока внутрішня мотивація та конкуренція, і не страшні ракетні обстріли. Саме бізнес з ІТ направленістю шукали для себе інвестори, розуміючи що ставка рентабельності в ньому велика, а воєнні ризики фізичного знищення активів  майже мінімальні.

Про кластерну економіку і роль в ній ІТ сектору я уже багато писав раніше (https://comments.ua/ua/blog/onovlena-klasterna-ekonomika-yak-fundament-peremogi-2592.html ), тому спинятись на цьому не буду, а перейдемо ми одразу до одного із лідерів цього ринку на кінець 2023 року — це нещодавно легалізований в Україні ринок грального бізнесу!

5 грудня на своїй фейсбук-сторінці Іван Рудий, це голова КРАІЛ, написав коротке, але дуже ємке повідомлення: “За рік КРАІЛ видала 1505 ліцензій. План із надходжень до бюджету виконано на 117%. Станом на початок грудня це -- 1 871 458 340 грн!” З таким результатом КРАІЛ і її керівника можна тільки привітати й відзначити відповідальність легальних компаній, які підтримують державу в ці тяжкі часи! 

Також, вартим уваги є і те, що у держави з’явились механізми соціального захисту. Було створено спеціальний Реєстр, куди на цей час уже занесені дані більш ніж 2000 осіб, яким заборонено відвідувати клуби з азартними іграми. Ця ініціатива направлена на боротьбу з  лудоманією.

Крім того, наприкінці листопада був підписаний законопроект про заборону видавати споживчі кредити особам, які включені до Реєстру осіб з обмеженим доступом до закладів.

Отже, як бачимо в царині належного регулювання легального гемблінгу в Україні, і дійсно, робиться багато корисних і своєчасних речей. Хоча, для справедливості, деякі із них уже явно “перезрілі” про що я писав раніше та зауважував в телеефірах, але це питання скоріше до “попередників”, тому залишимо тут тільки позитив))

А от у напрямку прийняття законодавчих змін до Податкового кодексу України (законопроект № 2713-д), які давно обіцяли, віз, на превеликий жаль, і нині там.

Але, це тільки об’єктивна ложка дьогтю у великій “податковій” бочці меду від легалізації грального бізнесу в Україні і спинятись чи розслаблятись не потрібно ні на мить! Викликів у цій царині ще величезна кількість, від боротьби з нелегалами, які плодяться як таргани, як в онлайн, так і в офлайн сегменті, тим самим зменшуючи об’єми ринку для легального гемблінгу, а отже і базу оподаткування, до не чесних на руку силовиків та старих “лотерейників”, які роблять усе можливе щоб зруйнувати цей успішних легальний бізнес, який приносить в бюджет пристойні податки.

Адже, погодьтеся, перш за все, саме країні-агресорці вигідно підривати нашу економіку з середини знищуючі легальний бізнес будь-яким умисно-корупційним шляхом. Там де тінь, там завжди бандитизм, корупція та велика концентрація деструктивних антидержавницьких сил... А от прозорість та захист легального бізнесу це сприятливий ґрунт для залучення іноземного інвестора і такі позитивні практики в Україні уже існують, їх потрібно тільки вивчати, робити належні висновки, масштабувати і примножувати. А дивлячись як КРАІЛ взялася за роботу закотивши рукава, переконаний, у нас вийде, але тільки спільно з довірою та повагою один до одного.