Алексей Буряченко: Перезавантаження Кабміну - "УРЯД САМОГУБЦІВ 2.0"

Стає очевидним, що Уряд будуть перезавантажувати уже найближчим часом. У суспільства склалося стійке переконання, що конфігурацію кабінета прем'єра і самого прем'єра, потрібно змінювати.

Разом з тим, роботу Шмигаля повністю провальною я б не назвав. Оскільки, виклики у нього були дуже нетривіальні і найголовніший з них - війна.

Чи були провали в політиках та ініціативах, звичайно були і це об'єктивно, але, як на мене, найголовніші провали в роботі Уряду були саме кадрові. Адже, іноді складалося стійке переконання, що "молоді та англомовні" поняття не мають де вони опинилися і що з цим потрібно робити... Мабуть, саме тому, через неспроможність самостійно згенерувати секторальні пріоритети і загальну візію, часто ішли за допомогою та ТЗ до наших грантових діячів, а вони вміють фінансово мотивувати та заміняти своїми пріоритетами державні в обмін на гранти та лояльність антикорупціонерів та "лідерів думок".

Словом, я дуже не впевнений, що наразі знайдеться достатній "кадровий резерв" для настільки системних змін, але оскільки зміни точно необхідні, перш за все, для посилення нашої обороноздатності, цю задачу потрібно вирішувати уже "тут і зараз", не відкладаючи на завтра. Ключове - це спроможність нового прем'єра "зшити" свій же кабінет і налаштувати СПІЛЬНУ роботу тих міністрів, які продовжать роботу та новопризначених. Саме цього критично не вистачало в кабінеті Шмигаля, де здебільшого працювали автономно від прем'єра, а виконання спільних завдань часто закінчувалось великим нічим. При всій професійності та уже досвідченості самого прем'єра, недостатньо пропрацьована внутрішньо-командна комунікація часто зривала дедлайни секторальних реформ і політично била безпосередньо по президенту, враховуючи "тифлоновість" Шмигаля.

Думаю, що настав час нового підходу для формування урядової команди -- принципу професійності та СПІЛЬНОЇ відповідальності за результат. Головних пріоритета два - економіка та сектор безпеки і оборони. Це ті два стовпа, які мають забезпечити виживання нашої країни. І урядові маяки мають не розпорошуватись по грантових ТЗ, а навпаки, концентруватися навколо якома якіснішого вирішення магістральних пріоритетів!

І так, я уже можу передбачити, що критики нового Уряду буде багато, не зважаючи на кадровий склад. Оскільки, абсолютно логічно, що якщо ти концентруєшся на пріоритетах виживання в умовах війни, будуть "провисати" інші сфери, і як показують історичні приклади, "провисання" це зазвичай відбувається саме в соціальному секторі, який є найбільш чутливий для звичайних людей. + Додайте до цього ще нестабільну фінансову підтримку від партнерів і критичну необхідність вишукувати внутрішні резерви, що багато кому не сподобається (пенсії суддів, прокурорів та ін.).

От і виходить, що наступний уряд - стане справжнім "урядом самогубців" і не таким, як за псевдо-реформатора Яценюка "куля в лоб, так куля в лоб" та автора "стіни з РФ", яку так ніхто і не побудував, а справжніх політичних самогубців, які ще на стадії свого призначення будуть чітко усвідомлювати, що виклики перед ними стоять безпрецедентні, а тиск і відповідальність, як у космонавтів під час зльоту...

Звичайно, доля такого "нового уряду" є очевидною, довго, скоріш за все, він не протягне та "вигорить" під тиском обставин та відповідальності. Але якщо йому вдасться гідно пройти цей мега-складний період для нашої держави - це буде не відставка, а почесна відпустка з вдячністю від кожного з нас.

Після війни, дай Бог, це "після війни" настане якнайшвидше, потрібен буде абсолютно інший уряд з кардинально іншими пріоритетами і до цього потрібно ставитись реалістично та прагматично. Але коли настане це "після війни".., тоді до цього питання і повернимось.

P.S. І по персоналіям. Одразу скажу, як кажуть "на досвіді", відвертих ноунеймів в оновленому складі Уряду небуде. Ставка робиться на тих людей які, або уже дотичні до урядової роботи, або дотичні були в минулому. Зараз не час для експериментів. А для Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України пані Юлії Свириденко ця посада прем'єра, це природній кар'єрний крок, враховуючи проявлену професійність, витриманість та економічні пріоритети майбутнього Кабміну. Та і її активна та успішна комунікація з США по "ресурсній угоді", являється великим плюсом.

Кого б я не хотів бачити в новому складі Уряду, то це міністра освіти на науки Лісового, який транслює "м'яко кажучи" дуже дивну освітню політику, а про науку я взагалі мовчу... Та і він мовчить, після своєї відмови від "кандидатської" та скандалу з плагіатом.

P.S.P.S. В будь-якому випадку, кардинальна трансформація очікує не тільки новий Уряд, а в цілому систему виконавчої влади в Україні. Перехід економіки на "військові рейки" стане не тільки "маскувальним" гаслом епохи Шмигаля, а критично необхідною безальтернативною реальністю