Олексій Голобуцький: "План Маршалла" для України: "Мінськ" має бути оплачений

У середу, 9 лютого, стало відомо, що чергове засідання Ради національної безпеки та оборони України відбудеться у Харкові. І що туди начебто прибуде президент Володимир Зеленський.
==
Давайте розбиратися, чому засідання РНБО пройде у Харкові і про що там треба говорити.

У Харкові – бо сам Зеленський і розкрутив цю тему у негативному світлі. Відчуває себе винним за заяву, що росіяни можуть захопити Харків. Треба згладжувати якось це інформаційно. Адже раз у раз йдуть сюжети саме з Харкова в ракурсі його готовності до гіпотетичного вторгнення росіян. Буквально сьогодні на "Дожде" дивився передачу — як харків’яни збирають "тривожні валізки" і таке інше.

Щодо власне заяв за підсумками засідання: гадаю, порушать тему переговорів навколо російсько-українського конфлікту загалом та Мінських угод зокрема. Тим більше, що РНБО засідатиме наступного дня після зустрічі нормандських радників, яка намічена на 10 лютого у Берліні.

Важливий момент – після візитів французького президента Макрона в Москву та Київ пішло багато інформації, ніби він про щось домовився з Путіним, а потім довів це до Зеленського. Ось тільки ніхто не знає, чи погодився на домовлене Зеленський. 

Мова нібито про "фінляндизацію" України. Суть терміну в тому, що в обмін на обіцянку "невторгнення" ми пообіцяємо позаблоковість, а також віддамо на відкуп іншим свою зовнішню та частину внутрішньої політики.

У Києві Макрон запевняв, що такого нічого немає. Але питання лишилися. Думаю, зняти їх й спробують якимись заявами після засідання РНБО.

А так скажуть, мабуть, про те, що до нас прибули від країн Заходу боєприпаси, озброєння. Як розвивається тероборона, які навчання проходять, як реформується армія (зокрема у ракурсі переходу на контрактну). Все це, власне, належить до компетенції РНБО. 

Їм треба збити негативний фон, піднятий ідеєю з е-бабусями та е-дідусями. Коли країна готується до війни, роздача смартфонів пенсіонерам виглядає безглуздо. Всі гроші зараз треба скеровувати на зміцнення обороноздатності.

Якщо не вводитимуть якісь чергові санкції (а подейкують про таку можливість щодо каналу "НАШ"), то все, гадаю, виглядатиме досить аморфно. На рівні заяв. При цьому після таких засідань часто заявляють про якісь плани. Але потім це треба якось законодавчо оформляти. Часто ідеї залишаються ідеями, і заяви – тільки заявами.

Можливо, оскільки сприяє погода, особливих холодів немає, зроблять заяви, що ми опалювальний сезон проходимо і пройдемо успішно. Мовляв, з енергобезпекою все гаразд.

Я рекомендував би чітко артикулювати, що таке Мінські угоди. Циркулює стільки версій, стільки підходів. Але ж є чіткі зобов’язання, які взяла на себе РФ, і вона їх не виконує. Мова про безпеку. Обстріли тривають, російські війська не виведені. І ми не можемо говорити про виконання політичної частини, доки не виконано безпекову. Більше того, Росія постійно посилює ситуацію роздачею паспортів, завезенням зброї тощо. 

Треба на цьому наголошувати. І чітко заявити, що до політичної частини "Мінська", яка багато в чому залежить від України, свою частину – безпекову – має виконати Росія. Раніше був чіткий консенсус європейців та американців, що саме РФ не виконує Мінських угод. А зараз Франція та Німеччина, таке враження, хитають тему, що Україна не виконує "Мінськ".

Вважаю, на засіданні РНБО треба чітко заявити про ці моменти, а також офіційну позицію щодо гіпотетичної "фінляндизації" України.

Окремий момент, який мав би бути озвучений у зв'язку з явним бажанням Заходу розморозити ситуацію з окупованим Донбасом і якось її вирішити, - це ціна. Так, в буквальному розумінні ціна питання для зацікавлених сторін - обраховувана в цілком конкретних мільярдах доларів і євро. 

Бо Україну насправді більш-менш влаштовує заморожений стан конфлікту: ми не даємо окупації розповзтись далі, але і не розгортаємо військову кампанію з повернення територій та/чи людей - зі значними жертвами й руйнуваннями. Ми їх просто ізолювали. Хоча й лишили певні можливості реабілітації для мешканців - отримання освіти, роботи, соціальна підтримка біженців з окупованих територій тощо. 

Якщо Захід (з власної ініціативи чи з подачі Кремля) хоче ситуацію змінити, розморозити протистояння - добре, це можливо. Але коштує своїх грошей (це окремо від програм військової підтримки України). У вигляді виплат допомоги і у вигляді пільгових кредитів, а також у вигляді спеціальних інвестицій, програм розвитку тощо. 

І от власне цю суму "за розмороження ситуації і впихування Донбасу назад до України" влада і має назвати. Бодай приблизно і в загальних термінах. Головне, чітко позначити, що це має свою ціну, і чималу. Не варто соромитись. Це реалії, це наші інтереси. І, мабуть, саме РНБО має затребувати відповідні обрахунки з профільних міністерств і звести це в загальний кошторис для Заходу. 

А для початку хоча би просто озвучити, що "Мінськ" має свою ціну і Україна її візьме з ініціаторів. Чому ми би мали відмовлятись від власного "плану Маршалла"?