Олексій Голобуцький: Зеленський в середу і Зеленський в п'ятницю - два різних Зеленських

Дві офіційні заяви президента протягом двох діб є взаємовиключними в питанні ескалації на наших кордонах. Отже, стратегії у влади як не було, так і не з'явилось.

8612

Олексій Голобуцький

Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.

45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).

Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).

Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)

Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.

Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.

У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.

Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.

Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.

Заява Зеленського для «Вашингтон Пост» - просто чергове підтвердження тотальної відсутності в нього і в усього ОП будь-якої стратегії, будь-якої загальної концепції внутрішньої і зовнішньої політики.

В середу комусь здалось оптимальним поговорити у зв’язку з ескалацією на кордоні з Росією про шашлики і наступний Новий рік, закликати не нервувати, «не бігти по гречку і сірники». Але вже в п’ятницю комусь іншому видалась кращою ідея розказати про можливу окупацію Харкова і тяжкі наслідки цього.

Тобто, в середу офіційна позиція була: «Українці іноді можуть вірити чуткам, а не офіційним джерелам, не відчувати, коли грають нашими емоціями, не розуміти, коли маніпулюють нашими думками. Зараз усі новини та інформаційний простір наповнені схожими повідомленнями. Про можливу війну з Росією, про те, що вторгнення може початися будь-якої миті, і це вже точно, і воно відрізняється від того "точно", яке було місяць тому, і " точно" – минулого року. А ще "точно" те, що ми нібито не готові, але нібито нас не залишать самих, всі у світі нас підтримають, але всі в Україні будуть мобілізовані. Хоча це ще не точно».

Але вже в п’ятницю офіційна позиція звучала як «Після окупації й анексії Криму ми розуміємо, що це можливо і може статися. Але я не знаю, що вони збираються робити, тому що це великі міста. Харків має понад 1 мільйон громадян. Це не буде просто окупація; це стане початком великомасштабної війни».

І як мають реагувати українці, «які вірять офіційним джерелам»?

Позиція кардинально помінялась від середи до п’ятниці. Одне звернення було скероване «на внутрішню аудиторію», а інше «на зовнішню»? По-перше, навіть в такому випадку можуть бути розбіжності, але не тотальна суперечність. По-друге, на зовнішню аудиторію так чи інакше скерована кожна заява президента держави, котра зараз тримається у фокусі новин половини планети як можливий привід для розгортання Росією як не Третьої світової, так просто масштабної війни в Європі.

Ну і, по-третє, ми не Талібан – в нас немає тотальних заборон щодо інфопростору в усіх виявах. Чи хтось в ОП серйозно розраховував, що налаштовані «не нервувати» ті ж харків’яни не мають доступу до «Вашингтон Пост», західних ЗМІ, а заодно до вітчизняних ЗМІ, котрі всі навели переклади цитат? Навіть дуже тепла ванна мусить мати якісь береги...

Для чого взагалі було акцентувати саме на Харкові, обирати об’єктом для прогнозування великої війни і жорстокої окупації саме харків’ян, коли в такій же ситуації Запоріжжя, Одеса, Миколаїв, Дніпро?.. Це дійсно щось особисте?

Висновок очевидний: немає сенсу і немає підстав розділяти внутрішню і зовнішню аудиторію: за наявних обставин це частини однієї аудиторії – тієї, що не хоче масштабного наступу Росії, посилення позиції Росії, диктату Росії в межах Європи чи світу. Тому Зеленському варто якось домовитись, узгодити свою думку з собою, щоб врешті оприлюднювати хоча би не взаємозаперечні версії.

Бо раптової появи стратегії дій ніхто і не очікує. Всі розуміють і вже змирились, що владна команда як діяла за принципом «на авось», так і продовжить діяти. Але бодай варто припинити припускатись аж таких факапів.