Блог

Павло Шандра: Політична гра чи державний заколот: що відбувається в Китаї?

Що відбувається в Китаї?

1

comments7000

Павло Шандра

Депутат Одеської районної ради (Європейська Солідарність)

Мене звати Павло Шандра, мені 38 років. Я закінчив факультет прикладної математики Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. 


Мої батьки все своє життя присвятили медицині. Мій тато - професор, доктор медичних наук, а мама - кандидат медичних наук. 


Після закінчення університету, я з головою поринув у бізнес, відкривши свою першу аптеку недалеко від Одеси. З тих пір за моїми плечима - більше 18 років успішного підприємницького досвіду із соціальною відповідальністю. Мережа аптек обслуговує близько 20 тис пацієнтів з хронічними діагнозами у 3 городах України. 


Я на власному досвіді відчув як непросто вести бізнес у нашій країні, наскільки держава чужа до проблем підприємництва. Тому з минулого року я пішов у політику аби переломити цю ситуацію на користь підприємців та змінювати життя людей на краще.

Після розпаду Радянського Союзу в світовій політичній науці почало домінувати уявлення про те, що з розпадом радянської системи відносин у Східній Європі наступив кінець історії у формі перемоги ліберальної демократії.


 

Це був достатньо егоцентричний підхід, оскільки він виходив з західоцентрічності світу. Цей погляд був релевантним на початку ХХ століття, проте вже наприкінці століття це була спроба йти вперед при цьому тримаючи голову повернутою назад.


 

Західна інтелектуальна еліта не бажала усвідомити доконений факт, що світ, як кожна система, достатньо складний та крім демократії існують ще авторитарні режими. Більш того, поділ між демократичними та авторитарними державами є теж достатньо умовним, враховуючи той факт, що дуже часто демократичні країни діють авторитарними методами.


 

Заходи по боротьби з нелегальною міграцію або ковідні обмеження є тому яскравими прикладами. Якщо ми відмовляємось від усталеною парадигми, перед нами постає Китай, який є достатньо складною соціально-політичною системою, що побудована як на конфуціанстві, так і на комуністичних догматах.


 

При цьому, це не заважає Китаю розвивати ринкові відносини з елементами капіталістичної економіки. Проте, для багатьох він до сих пір залишається terra incognita. Наразі, більшу частину каналів та сайтів новин охоплюють актуальні події, що відбуваються у Китаї.


 

Поширюється інформація про дострокову відставку з посади голови КНР – Сі Цзіньпіна. Разом з цим, у країні було скасовано безліч внутрішніх і міжнародних рейсів та зупинився рух залізницею. Можна вважати, що Китай на межі державного перевороту.


 

За чутками стосовно останніх новин КНР, державна охорона затримала чинного керівника в аеропорту Пекіна 16 вересня, і зараз він знаходиться під домашнім арештом. У цей час, країною керує Ху Цзінтао – китайський партійний та державний діяч.


 

Слід зазначити, що нещодавно в інтернет-мережу потрапили відеозаписи та інформаційні пости очевидців, що кажуть про війська у столиці. Згідно із вищезазначеним, у Пекині було помічено колону військової техніки завдовжки понад вісімдесят кілометрів. Чи може це свідчити про те, що намічається далеко не державний, а, взагалі, військовий заколот?..


 

Треба також не забувати про теоретичну «ізоляцію» Китаю від іншого світу через комуністичне правління. Про це може свідчити навіть те, що останнім часом Сі Цзіньпінь не виїжджав за межі території своєї столиці і навіть уникав зустрічей з іноземними лідерами. Також, глава КНР не брав активної участі у співпраці з представниками власної партії.


 

Виникає питання: то може, сьогодення є певним пунктом з розширення політичної гри? Напевно, кожен крок запланований та стратегічно необхідний… Однак не є новиною, що чинний керівник Китаю є лояльним до армії. Його називають вихідцем з військових кіл, тому що колись він замінив воєнні округи на бойові, збільшивши фінансування оборони своєї країни.


 

Військова верхівка КНР повністю підконтрольна політичній владі, тому це ще більше підтверджує факти, що будь-які політичні дії на території Китаю прямо пов’язані із військовими. Можна зробити висновок, що для перевороту немає особливих підстав та причин, бо Сі Цзіньпін значно ближче до своєї армії, ніж будь-який його ворог.


 

Військова оборона Китаю є альтернативним органом влади і впливу на народ, у випадках, коли політика на це не здатна. Згадуючи про те, що за останні роки співпраця Китаю із США схилилася до мінімуму, а конкуренція зростає, можна припустити думку, що ситуація, що є зараз на території Китаю, може бути вигідною для Америки.


 

Американські політики вважають Сі Цзіньпіна символом напористості та суперечності, проте кажуть, що такий підхід у фіналі призведе ні до чого іншого, як крихкості системі та її незахищеності. Стосовно ситуації у Тайвані, нагадується, що президент США Джо Байден має наміри на підтримку держави. Це теж можна вважати певним тиском на Китай, що включає у себе права людини, торгові суперечки та інше.


 

У цей час, центральне телебачення Китаю повідомляє про винесення смертельного вироку колишньому заступнику міністра з питань громадської безпеки Суню Ліцзюню за хабар розміром у понад дев’яносто мільйонів доларів.


 

Чи можна закрити очі на ще один дуже впливовий факт у міжнародному суспільстві – на підтримку Росії Китаєм? Адже коли увесь світ категорично стає проти держави-агресора, Китай, хоч і не напряму, але підтримує країну матеріально, і робить це таким чином заради відхилення від міжнародних санкцій.


 

КНР утримується від засудження дій Путіна на території України і вважає цей процес «законною відповіддю на провокації США». Більш ніж фінансово, Росія залежить піаровські від Китаю, тому що російські пропагандисти постійно наголошують, що росіян разом з китайцями 2 млрд. людей, натікаючи на загрозу яку Росія може становити разом з Китаєм.


 

Проте, незважаючи на поведінку Китая щодо Росії, треба памʼятати, що Китай – передусім старовина цивілізація яка має певні традиції дипломатії та не схильна до гучних оцінок. Не можна уникнути того факту, що події виникають та розгортаються напередодні двадцятого з’їзду Комуністичної партії Китаю, що розпочнеться 16 жовтня, де повинно вирішуватись майбутнє політичне життя держави, розподіл влади на найближчий час та кар’єрну долю Сі Цзіньпіна.


 

Тож, деякі моменти, що виникають, можна вважати специфічним ходом Сі Цзіньпіна для усунення високопосадовців країни для обрання його на третій термін. У такому випадку, Сі Цзіньпін стане першим китайським правником, після Мао Цзедуна, який збереже владу понад десяти років.



comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!