Alexander V. Kurban: Правовий тероризм, як складова частина теперешньої конституційної кризи

Минулого року, після зміни правлячої політичної сили, Україна поринула у стан внутриполітичного розколу та громадянської конфронтації, що цілком відповідає такій технології гібридної війни, як  стан керованого хаосу. На додаток до цього, вже півтора року, чітко простежується застосування елементів технології рефлексивного управління поведінкою опонента (в даному випадку, українського суспільства). Про ці дві технології періодично говорять на сторінках преси, у соцмережах та на телебаченні. Ініціатори зазначених процесів, також достатньо відомі і пов`язані із проросійськими силами. Днями, для більшості громадян України стало наочним використання ще одного інструменту гібридної війни проти української державності. А саме  - правового тероризму.  

Отже, те, що відбувається сьогодні навколо Конституційного суду і є типовий правовий тероризм. Інспірована, проросійськими силами у нинішній владі, та деякими парламентськими фракціями,  конституційна криза стала серйозним випробуванням для свідомих громадян. На жаль, більшість тих, хто долучився до дискусії на цю тему, не досить чітко розуміються на політико-правових питаннях. І тому, стають жертвами маніпуляцій.

Під шум та галас  дискусій у медіа та на вуличних акціях, на політичну сцену намагаються повернутися деякі одіозні персонажі з недалекого минулого, які прагнуть, за будь-яку ціну, взяти реванш. Знов згадуються трохи призабуті Семенченко, Парасюк, Соболев.

До тлумачення особливостей норм вітчизняного конституційного права у питаннях боротьби з корупцією долучилась велика кількість експертів, які не завжди чітко собі уявляють зміст дискусії. Плутаючи функції державних органів влади та відповідність їх до базових положень Конституції, такі фахівці ще більше дезорієнтують увагу громадян, відволікаючи їх від реальних проблем або процесів, які намагаються приховати під прикриттям вуличних акцій протесту.

Залишаючи питання конституційного права, профільним фахівцям, хочу звернути увагу громадськості на деякі політико-правові аспекти  та наслідки теперешньої конституційної кризи.

На моє глибоке переконання, протистояння, що сьогодні відбуваються навколо Конституційного Суду України, абсолютно штучні  та створені силами, які далекі від реальних інтересів нашої держави та суспільства. Закладені у попередні роки, під час формування інституцій антикорупційного контролю, правові колізії, цілком реально можна вирішити в стінах Верховної Ради, шляхом роботи у профільних комітетах та комісіях, а також під час обговоренням у сесійній залі. Для цього є відповідні повноваження і механізмі, які Конституція дає нашому парламенту, органам виконавчої та судової влади. Натомість гучна медійна дискусія та широкі протестні акції, свідчать про намагання роздмухати проблему до рівня державної кризи, зокрема конституційної.  

На жаль, задіяні у конфлікті, судді Конституційного Суду, окремі парламентські фракції та Офіс Президента України прагнуть дедалі більше роздмухати проблему та посилити протистояння. В цій ситуації особливий інтерес викликають дії певних представників згаданих структур, які використовують свої повноваження не для підтримки стабільності системи державної влади, а для її руйнації. За характером дій згаданих сил стає дедалі наочним факт запуску в Україні ще однієї форми гібридної агресії, а саме так званого правового тероризму.

Досліджуючи зазначене вище питання, намагався знайти офіційне визначення цього поняття. Не знайшов, тому пропоную свій варіант його тлумачення.  

От же, ПРАВОВИЙ ТЕРОРИЗМ, це деструктивні ініціативи представників певних політичних сил, спрямовані на внесення змін в національне законодавство, що сприяють блокуванню роботи державних та суспільних інституцій.

За великим рахунком, це явище мало місце і раніше. Зокрема ми пам’ятаємо судові позови А.Портнова, О.Лукаш,  Н.Шуфріча та інших політиків колишньої команди Януковича, які залишилися після революції  2014-го року в Україні. Також можемо згадати політико-правові ініціативи В.Медведчука, які він намагався протиснути в парламенті через свою фракцію а також за допомогою підконтрольних йому українських ЗМІ. Але усі вони були не такими значними, як те, що відбувається зараз навколо Конституційного Суду. Бо зараз ми, фактично спостерігаємо демонтаж механізмів боротьби з корупцією в Україні.

В цій ситуації особливо важливим стає суспільний резонанс та реакція проукраїнських медіа, які реально можуть зупинити реванш проросійських сил. І для того щоб цей резонанс був ефективний, громадськості потрібно ретельно розібратися у суті справи та не йти за політичними аферистами, які прагнуть підняття власного рейтингу та отримання інших політичних девидендів.