Igor Chalenko: Прозорість бізнесу забезпечить здоров’я української економіки

Непопулярні реформи – це складний крок для будь-якої влади. На початках вони можуть відкушувати частину рейтингу, генерувати критику та бути поживним середовищем для опонентів. Водночас реалізація таких реформ перевершить короткострокові негативні фактори і дасть потужний трамплін для розвитку у відповідній сфері.

2020 «коронавірусний» рік став справжнім викликом для українського підприємництва. Хтось у зв’язку з локдауном змушений був йти з ринку, а деякі сфери, для прикладу аптечна сфера, отримали природні можливості для розширення своєї діяльності. 

У минулому році держава прийняла серйозне рішення для прозорості введення бізнесу – запровадження загального РРО (закони 128-IX і 129-IX). Ті ж аптеки мали перейти на обов’язкове використання касових апаратів або відповідних мобільних застосунків у гаджетах  ще з 1 жовтня цього року. У зв’язку з карантином цей термін відсунули до початку 2021 року. 

Сьогодні активізуються рухи, аби протидіяти запровадженню прозорості введення бізнесу та скасуванню обов’язковості РРО. Першопричини можуть бути різними. 

Якщо не видаєш фіскального (не плутати з товарним) чеку, то є широкі можливості реалізовувати товар «з під поли», щоб формально не перевищувати ліміт по обраній групі ФОП та не платити податки. Також це ідеальне вікно для продажу українським громадянам контрафактних лікарських засобів з незрозумілою якістю. Можливо, реалізує вам необхідні ліки і не фармацевт, а людина без необхідної освіти, яку залучили з тіньового ринку праці. 

Зрозуміло, що в таких умовах легальний бізнес буде поставлений в неконкурентні умови. 

Ті, хто хоче працювати по білому в незалежності від розміру підприємства, об’єднуються у різні асоціації та спілки. Для прикладу, Аптечна професійна асоціація України та її директор Володимир Руденко зробили заяву, де обґрунтовано та фахово розписали всі ризики у разі прийняття законопроектів № 3853-1 та № 3853-2 та необхідності збереження обов’язковості РРО. 

Загальна фіскалізація повинна запрацювати на повну. Від цього виграє і держава, і загалом громадяни. Фіскальний чек – це інструмент покупця і захист його прав від недобросовісного продавця. Із заяви тієї ж АПАУ: «Середньомісячний загальний чек — майже 100 млрд грн — за рік ми бачимо 1,2 трлн грн кінцевого споживання. Однак за фактом кінцеве споживання становить 4 трлн грн. Тобто його фіскалізовано трохи більше 25%». Просто уявіть масштаби.

Я багато у чому у деталях можу не погоджуватись з головою податкового комітету ВР з Данилом Гетьманцевим, але загальний обраний курс на детінізацію економіки має бути продовжений.