Алексей Буряченко: Prozorro. Правила одні для всіх чи є варіанти?

Ну що друзі, зиму ми успішно пройшли і за це, перш за все, потрібно сказати дякую нашим військовим і досить помірним температурам, які не сильно перевантажували енергосистему України. Успішна робота ПВО та ПРО дала можливість цієї зими нам майже не користуватися усім закупленим “арсеналом” свічок, генераторів та повербанків і це їм велика дяка.

І я пам’ятаю, як прем’єр-міністр України Денис Шмигаль закликав економити електроенергію і що енергосистемі в зимній період критично необхідна економія (https://tsn.ua/ukrayina/kritichno-neobhidna-ekonomiya-shmigal-prokomentuvav-situaciyu-v-energosistemi-ukrayini-2488957.html). Але економія зараз потрібна не тільки у використанні електроенергії, виважена та прагматична політика тотальної економії потрібна зараз усім нам, як ніколи.

Навіть відчутне, враховуючи воєнний стан, збільшення ВВП України у 2023 році на 5%, про що нам під час прес-конференції у грудні повідомив Президент України Володимир Зеленський, не забезпечує нам перекриття поточного бюджетного дефіциту. За різними коментарями/оцінками від урядовців цей дефіцит на початку року складав від $4 до $5 млрд. щомісяця.

Так, після активізації міжнародної фінансової допомоги, перш за все, з боку країн членів ЄС та НАТО цей дефіцит частково вдалося перекрити. Але для всіх, наразі, стає абсолютно очевидним, що навіть ухвалений макрофін зі сторони США, у тому його вигляді як він обговорюється зараз, несе в собі переважно військову допомогу, а не пряму бюджетну. А отже, перехід на нові ефективні рейки економічного врядування, це єдиний дієвий вихід щоб “триматися на плаву” та продовжувати боронити нашу державу та людей на полі бою.

Від нашого військово-політичного керівництва ми уже чуємо абсолютно обґрунтовані ініціативи про скорочення бюджетних витрат на не критичні інфраструктурні проекти та оптимізацію/скорочення державного апарату на усіх рівнях -- це критична необхідність та об’єктивна реальність. Тримати роздуті штати міністерств, ЦОВів та державних установ на усіх рівнях — цього наша держава собі зараз дозволити не може.

Усі внутрішні ресурси мають іти на посилення нашої обороноздатності, а враховуючи потребу ЗСУ у ротації та необхідності збільшення власного ВПК в 6 раз, щоб зменшити нашу залежність від партнерів, про що нещодавно заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль (https://www.dw.com/uk/smigal-meta-na-2024-rik-zbilsiti-vijskove-virobnictvo-v-ukraini-usestero/a-67882924 ), нам потрібно шукати внутрішні резерви всюди. І в налаштуванні ефективної роботи державного сектору, і в стимулюванні розвитку бізнесу, і в налагодженні цивілізованої, а не відлякуючої, мобілізаційної політики... В цьому і буде полягати наше надзвичайно складне завдання, яке забезпечить не тільки виживання, а і розвиток. Ключовим елементом цих політик звичайно має бути відновлення та стимулювання роботи бізнесу, адже, нікому буде платити податки за рахунок яких фінансується та забезпечується наша армія.

Тобто, якщо пояснювати на пальцях, то державний сектор має не просто оптимізуватися сам, показавши абсолютно нову якість роботи, так ще і створити відповідний сприятливий для розвитку клімат іншим, звичайним громадянам та бізнесу. Нарешті згадавши, що саме для цього держава та державні органи і створені! Не “ставити палки в колеса” і не “обілечувати”, а надавати можливості встановлюючи єдині справедливі правила гри на ринку, без участі “телефонного права” і принципу “хто сильніший, той і правий”.

Направду добре, що фундамент таких прозорих правил роботи бізнесу і його взаємовідносин з державним сектором, уже напрацьований — це система Prozorro, яка абсолютно автоматична і для якої не важливо хто ти і “хто за тебе телефонував”, а принцип конкуренції реалізований через ключовий принцип — ціну! Якщо заявка учасника відповідаю технічним умовам замовника, то далі діло стоїть за одним, ціною. І погано коли навіть під час війни урядові бюрократи намагаються за допомогою штучних регуляцій “викручувати” прозорі правила гри під конкретних учасників ринку, а особливо, коли під олігархів.

Єдині чесні та прозорі умови взаємодії між державним та приватним сектором — це запорука того, що бізнес, буде виходити з тіні та прозоро конкурувати за можливість власного заробітку, перш за все, ціною, а не рівнем впливу чи “корисних зав’язків”. Такі правила бізнесу в усьому цивілізованому світі — можеш зробити роботу, роби, але за найнижчу ціну! І повертаючись до початку цієї статті, коли в державі війна, мобілізуватися потрібно абсолютно всім, а “загравання з олігархами” залишити на потім, хоча і потім я також буду категорично проти цього...

Отже, підводячи певні підсумки вступної частини і переходячи до сьогоднішнього кейсу, необхідно зазначити, що правила виживання вони однаково працюють всюди, і у звичайної людини, і у держави — хочеш в кризові моменти триматися на плаву, потрібно економити, шукати найбільш вигідні пропозиції того, що тобі потрібно і, звичайно, по-можливості, більше заробляти.

Сьогоднішній кейс буде і про умисне не бажання створення прозорих умов на ринку специфічних закупівель, підіграючи компанії одного відомого олігарха, з одного боку,     неможливість більше виробляти продукції, а отже, заробляти, з іншого. Оскільки, в даному конкретному випадку, ці два фактори прямо пов’язані між собою.

Якщо представники уряду умисно не хочуть економити на закупівлях, штучно виводячи одного із учасників ринку (ще й американську компанію), який цю економію постійно забезпечує, як це називається? Відповідь очевидна — саботаж державної політики. + Все настільки затягується, що державна компанія, яка орієнтована та забезпечення національної енергетичної безпеки та заробляння коштів для державного бюджету, робити цього не може, адже, закупівля проходить штучно, довго та не прозоро... Ось в двох словах суть того, що я предметно опишу для вас нижче.

Так, розглянемо усі аспекти цієї справи на прикладі державного сектору газовидобувної галузі, як кажуть, "step by step"  крок за кроком. Інформація публічна, але наскільки я розумію, чомусь в урядових колах/правоохоронних органах не приділяють їй достатньої уваги, а мали б... Зрозуміло, що в питання закупівлі труб, іншого специфічного обладнання та газовидобутку в цілому, не буде сунути свого носа пересічний громадянин, оскільки на перший погляд тема складна, але ми маємо розуміти, що найбільш “сірі справи” як раз і відбуваються в таких закритих від загальних очей специфічних царинах. І якщо ми дійсно хочемо трансформувати власну державу від принципів “зарегульованого примусу” до “прозорого ефективного регулювання”, то в такі кейси ми мусимо занурюватись, особливо під час війни.

Так, в рамках процедури публічних закупівель через Prozorro Укрнафта та Укргазвидобування (належать державі) закуповують бурильні труби. Участь у тендерах беруть різні компанії, зокрема – китайська DP Master та американська Vorex.

Коли участь у торгах бере Vorex, то Vorex своїми ставками змушує і інших учасників торгів “падати в ціні”, і тоді закупівля труб відбувається із вартістю на 15-18% менше від запланованого бюджету закупівлі. Проведення таких торгів – це пристойний результат для держави, як у відносних, так і у абсолютних цифрах. Незалежно від того, хто перемагає, сам факт конкуренції, торгів і ставок призводить до зменшення ціни закупівлі і економії для держави.

У липні минулого року Міністерство економіки України через Комісію з міжнародної торгівлі прийняло рішення, яким запровадило додаткове мито у розмірі 51,52% для бурильних труб, які постачає американська Vorex (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0012324-23#Text ), а для DP Master залишили додаткову митну ставку в 0% Враховуючи обставини, складається враження, що такими діями умисно було розчищено шлях для китайської компанії DP Master. Справедливо, сумнівно.

Так, аналізуючи це питання, я наштовхнувся на цікавий матеріал від видання UNN (https://unn.ua/news/interpayp-za-dopomogoyu-chinovnikiv-znischuye-gazovidobuvnu-galuz-v-ukrayini).  “Наприкінці червня цього року (2023) міжвідомча комісія мала зібратися і розглянути питання продовження дії цінових зобов'язань для заводів Vorex. Здавалося б, абсолютна формальність. Оскільки заводи-виробники труби цінові зобов’язання не порушували, то це мало б надати можливість Vorex і надалі поставляти в Україну трубу без додаткового 52%-го мита. Але цього не сталося. Міжвідомча комісія на засідання не зібралася, а за повідомленнями джерел у владних колах має намір підіграти Інтерпайпу і зробити так, що для Vorex буде запроваджено додаткове мито.

У випадку не продовження добровільних цінових зобов’язань для заводів вже з липня цього року ціна закупівлі бурильної та обсадної труби для державної компанії Укргазвидобування зросте більш ніж на 52% і призведе до додаткових незапланованих витрат в розмірі понад півмільярда гривень. Такі кошти фінансовим планом компанії не передбачені, а не продовження добровільних цінових зобов’язань або їх несвоєчасне продовження призведе до зриву поставки бурильних та обсадних труб за вже укладеними контрактами. Наслідком цього стане зрив програми буріння українського газу, різке падіння видобутку і глибока енергетична криза із ймовірним відключенням від газопостачання підприємств і домогосподарств. ”

Чи нанесли дані маніпуляції державного регулятора газовидобувній галузі України, звичайно, так. Оскільки, як зазначають експерти, простій бурової установки середньої потужності через нестачу бурильних чи обсадних труб призводить до щоденних втрат у розмірі від 2-х до 4-х мільйонів гривень. Тобто, тільки на одній буровій установці простій може призвести до втрат у розмірі 120 мільйонів гривень на місяць.

Рішення комісії з міжнародної торгівлі було ухвалено через лист Укрнафти до Мінекономіки від 26.04.2023 № 01/01/23-02/01-2008, яким Укрнафта заблокувала зняття додаткових мит на продукцію Vorex. Чи сумнівне рішення від Укрнафти, мабуть, так. Особливо, якщо дивитись на це через призму розслідування НАБУ, яке уже має цілий ряд обґрунтованих питань до закупівлі Укрнафтою труб за завищеними цінами.   

Отож, по-факту, за наслідками вищезазначеного рішення Комісії з міжнародної торгівлі від 26.04.2023 № 01/01/23-02/01-2008, DP Master виходить на торги і без конкурента Vorex може собі дозволити не торгуватися. Торгуватися без реального конкурента в принципі неможливо. І як наслідок, держава втрачає від цього кошти. Так було  у рамках торгів №22449859 (https://smarttender.biz/publichni-zakupivli-prozorro/32482419/). При бюджеті закупівлі у розмірі 34,886 млн грн DP Master переміг із ставкою 34 млн, зкинувши «аж» 2,5%.

Показово, що, до запровадження драконівських мит для американський компаній, коли Vorex міг брати участь у торгах, (на прикладі закупівлі 22Т-084_44160000-9 https://smarttender.biz/publichni-zakupivli-prozorro/28133416/), можна побачити, що сам факт участі американців змушував китайську DP Master торгуватися і падати в ціні на 11,5%, пропонуючи ставку майже на 38 мільйонів нижче, ніж первісний бюджет закупівлі. Аналогічний приклад – закупівля №21491837 (https://smarttender.biz/publichni-zakupivli-prozorro/31520336/). Без Vorex DP-Master знову особливо не торгувався і при бюджеті 34,8 млн запропонував 33,9 млн, що усього на 2,5% нижче планованого бюджету.

І хоча частина вказаних торгів так і не була реалізована, очевидним є висновок: коли існує конкуренція і коли до торгів допущена американська компанія Vorex, незалежно від того, хто перемагає, від цього виграє Україна, адже платить менше бюджетних коштів.

Міністерство економіки, через Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі, в пошуках шляхів оптимізації видаткової частини державного бюджету, як на мене, мало б розглянути можливість переглянути свої рішення і зняти необґрунтовані/сумнівні мита для продукції іноземних, в тому числі американських компаній. Що прогнозовано призведе до збільшення конкуренції, а отже до бюджетної економії і зміцнення нашої обороноздатності, тому що нам зараз точно є куди витратити зекономлені на закупівлях кошти — на потреби наших захисників та захисниць на полі бою.

Особливо, враховуючи реакцію на ці події з боку Держдепартаменту та Конгресу США, від яких зараз напряму залежить макрофін Україні у майже $60 млрд. З деталями та прямими цитатами можна ознайомитись у матеріалі французького видання Intelligence Online (https://ukranews.com/ua/news/981809-derzhdepartament-ssha-poprosyv-kongres-informuvaty-pro-utysky-amerykanskyh-kompanij-zi-storony ).

Резюмуючи, переконаний, що усім тепер набагато краще стало зрозумілим суть  конфлікту навколо проведення державних закупівель для Укргазвидобування. І, можливо, можна було б і пройти повз цієї історії, але не під час війни, коли кожна гривня важлива і має спрямовуватись перш за все на потреби ЗСУ!

Зрозумілим є також те, що так як раніше “сухо і комфортно”, у високих урядових кабінетах, більше не буде, і громадяни і наші міжнародні партнери, вимагають справедливості і не підігравання олігархам, як це, на превеликий жаль, було майже 30 років незалежності України.

Продовжуємо слідкувати за розвитком подій і “тримати руку на пульсі” найбільш актуальний кейсів цієї надзвичайно цікавої та заплутаної сфери. Як казав Тарас Шевченко: “Борітеся-поборете, вам Бог помагає!”