Блог

Алексей Буряченко: Російській слід в українському бізнесі: гібридне протистояння на фоні війни

Гібридні методи росії

3

comments10800

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

Філософія російської війни не обмежується тільки захопленням чужих територій фізично. Росія завжди додає інші інструменти для здійснення своєї мети і йдеться не про першочергове заволодіння територіями, а про забезпечення впливу, так звані гібридні війні. Така війна передбачає поєднання інструментів впливу й засобів підривної діяльності, які синхронно поєднуються для використання слабкостей іншої країни. Звісно, слабкості ці наперед визначаються, аналізуються та збираються в окрему теку, умовно «слабкості країни Х». У гібридній війні Росія частіше використовує недержавних дійових осіб та інформаційні технології для перемоги над своїми супротивниками за відсутності прямого збройного конфлікту (але, як показала практика, і під час нього) у досягненні своєї політичної мети. Зауважу, гібридні засоби – економічні, дипломатичні, інформаційні – як зброя війни почали застосовуватися Росією в Україні ще задовго до появи перших гармат і мінометів на кордонах. 

 

Примінюючи механізми гібридної війни в Україні Росія на протязі багатьох років йшла до своєї мети нав’язування «руського миру» українцям. Але, підкреслю завжди натикалася на сильний супроти. Так, Революція гідності 2014 року вчергове перекреслила плани Росії. Ця Революція, яка залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. 

 

І після Революції гідності здавалося б, закінчено часи «руського міру» в Україні, який гібридно нав’язувався Росією через керівництво Януковича і дотичних до нього політиків та бізнесменів, але виявилося, що цю гідру не так просто викорінити і для деяких героїв нічого з 2014 року не змінилося. І зараз в ЗМІ з’явилася інформація, як зазначає видання Forbes Україна, -- «компанії Віктора Поліщука, який є власником ТРЦ «Гулівер» та магазинів електроніки «Ельдорадо», не сплачують по кредитах із початку війни, що бізнесмен пояснює втратами, пов’язаними зі вторгненням росіян. Відповідно підприємства Поліщука можуть втратити власне майно, яке залишили як заставу під кредитами. Основними кредиторами виступають державні банки – Укрексімбанк та Ощадбанк». Здавалося б ну що тут такого, враховуючи, що під час повномасштабної війни, яку розпочала Росія проти України 24 лютого багато українського бізнесу опинилося в складних умовах, зокрема щодо спроможності сплати по кредитах. Але виявляється не все так просто. Ще у 2015 році  журналісти-розслідувачі звертали увагу на зв’язок бізнесу Поліщука з «друзями Януковича» та російським слідом де, зокрема зауважувалося про намісника Києво-Печерської Лаври митрополита УПЦ МП Павла  [https://crime-ua.com/statti/20150923/polischuk]. До речі, відносно якого запроваджені санкції рішенням РНБО від 1 грудня 2022 року. Але і це не все, ще в одну неприємну історію втрапив зауважений бізнесмен. У середині березня журналісти писали, що з України намагалися вивезти 3 розкішні автомобілі Rolls-Royce (вартість двох автомобілів склала приблизно ₴25 млн.), два з яких належать родичу екс-президента росії Дмитра Медведєва». Журналісти Mind.ua додавали, що автомобілі Rolls-Royce Phantom 2019 року та Rolls-Royce Cullinan 2021 року перебували у власності ТОВ «Карпе Ренталс», яке знаходилося у ТРЦ «Гулівер», але фактично автівками користувався Віктор Поліщук. «Що стосується родинних зв’язків з Медведєвим – то дружина українського топ-бізнесмена Поліщука Лілія Рєзвая – племінниця Світлани Медведєвої, дружини російського політика», як зазначило видання. І це все на тлі скандальних заяв та одіозності фігури самого Дмитра Медведєва, який щодня страждає шизофренічними екзистенціями(заявами). Також, декілька днів назад з’являється новина про рейдерське захоплення Броварського заводу пластмас, і до неї, як зауважують ЗМІ, причетний Поліщук. Як зауважує УНІАН, загострення ситуації навколо «Броварського заводу пластмас» триває вже другий тиждень поспіль. Акціонери підприємства заявляють про рейдерство. Так, за їхніми словами, ТОВ «Стар Інвестмент ВАН» дійсно викупило права на завод, але згодом угода була скасована судом. Попри ухвалу суду, представники ТОВ за сприяння приватного виконавця швидко перереєстрували підприємство і наразі називають себе його власниками та силовим методом намагаються захопити завод. [Уніан / https://www.unian.ua/society/sutichka-u-brovarah-reyderi-napali-na-zhurnalista-ta-vilamuyut-dveri-miscevogo-zavodu-zmi-12076932.html]. Слід відмітити, нинішнє керівництво заводу написало звернення до СБУ відносно факту захоплення підприємства, де заінтересованою особою зазначений Поліщук, та перевірки причетності до цього інциденту працівників поліції. Відмічу якщо перевірка СБУ підтвердить факт причетності правоохоронців до зауважених подій, хоча хочеться вірити, що це було несвідомо. Адже ми всі добре пам’ятаємо нещодавні факти колаборації в рядах правоохоронців у Херсонській та Харківській області під час російської окупації. І хочеться сподіватися, що під час такої страшної війни для України правоохоронна система знайде в собі сили до самоочищення та боротьби із залишками недоброчесності  в своїх лавах.

 

Отже, як я вже зауважував російська гідра завжди має багато голів і іноді їх складно обрубати відразу всі, адже замість однієї з’являються декілька інших, і вони дуже вдало маскуються. Але, впевнений Україна, враховуючи резонансність справ, які, зокрема зараз веде ДБР і СБУ, викриваючи колаборантів та зачищаючи ланцюжків «руського міру» (УПЦ МП, кейс по зупинці українського концерну (Сумська область), який працював на російське ВПК, справа Боголюбова та ін.) все-таки докорінно поборить і знищить цю російську гідру з усіма її головами. Адже, зауважу, події 24 лютого принципово змінили не тільки свідомість українців але і правову реальність в Україні у питаннях взаємодії з РФ та її економічними агентами. Це і персональні санкції, зокрема, можливість примусового вилучення майна, санкційні обмеження, обмеження руху коштів та неможливість вчинення корпоративних операцій та ін. Отже, інструментів, як ми бачимо багато. І тільки справа за одним -- витягувати ці російські «гідро-голови» на світло якого вони так бояться і обрубати можливість реваншу про, який вони так безтямно мріють на чолі з їх кривавим карликом путіним.



comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!