Alexander V. Kurban: УКРАЇНА ПОТРЕБУЄ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ

В епоху глобальних медіа, які, на думку відомого канадського соціолога Герберта Маршала Маклюена, перетворили нашу планету на єдине інформаційне село, боротися з небажаним контентом та інформаційними атаками супротивника, одними тільки заборонами, справа малоефективна й безперспективна. І, до того ж, вкрай дорога.

Вбудовані в сучасні смартфони VPN, дають можливість обходити будь-яке блокування й оперативно отримувати будь-яку інформацію, що знаходиться у заборонених соцмережах та сайтах. От як, скажімо із ВКонтакте та Одноклассники, в яких сьогодні безперешкодно гуляють наши громадяни за допомогою власних смартфонів.

Можна звичайно, шляхом імперативних рішень, через приватних провайдерів і відповідних державних регуляторів, повністю блокувати сайти, соцмережі та навіть окремі сегменти мережі Інтернет. Але це вже є наступом на демократію і свободу слова, які є сьогодні ключовими цінностями, в контексті прав людини. Крім того, блокування і заборона може дати тільки тимчасову, тактичну перевагу, яка через деякий час може привести до серйозних стратегічних невдач.

Як свідчить практика, найбільш оптимальний шлях захисту власного інформаційного простору, це створення умов для здорової конкуренції серед виробників і розповсюджувачів контенту, формування в суспільстві критичного мислення, інформаційної стійкості та медіа грамотності. Три-чотири альтернативних джерела інформації, значно знизять небезпеку широких маніпуляцій громадською думкою. Наявність великої кількості лідерів громадської думки, з альтернативними активними позиціями, зведе до мінімуму можливість впливу фінансово-політичних груп через свої ЗМІ на суспільство. А ринок якісного контенту, дозволить відштовхнути громадськість від низькоякісного інформаційного фастфуду з яким, як правило заходять чужі деструктивні наративи.

Держава повинна чітко пам'ятати, що контент, це товар і відповідно існує конкретний ринок контенту, де є його виробники, споживачі й посередники. Потрібно уважно ставитися до законів цього ринку і відстежувати тенденції його розвитку. Якщо цього не робити, не стимулювати розвиток здорових ринкових відносин, то споживачі підуть на інші ринки або будуть споживати контрафактний товар, який підкидають сусіди.

У плані регулювання власного ринку контенту, Україна сьогодні опинилася у вкрай складному становищі. Інформаційний пресинг із-зовні, при чому не тільки з боку РФ, не дає можливості вибудовувати ринкові відносини за класичними канонами. Доводиться поєднувати заборони з стимулюванням вільної конкуренції, а це речі, які погано поєднуються. У цій ситуації, єдине правильне рішенням може бути залучення західних інвестицій у вигляді програм технічної допомоги та грантів на створення незалежних медіа, інформаційно-аналітичних та ресурсних медіа центрів. Причому всі ці інвестиції повинні стимулювати не великі приватні або державні медіа-холдинги, а різного роду середні та малі продакшн-студії, які виробляють ексклюзивний контент.

Слід зазначити, що результати підходу, при якому стимулюються незалежні виробники контенту, дають відчутні результати. Український фонд культури, цільові програми окремих міністерств, проекти USAID, ТАCIC, ПРОООН та інші схожі донори сформували поки ще слабкий але вкрай перспективний клас виробників національного українського контенту. Ці тенденції потрібно посилювати і розширювати, підкріплюючи різними податковими пільгами та іншими програмами державної підтримки.  

Російську інформаційну агресію переможе не залякування, не заборони, не створення великої кількості державних центрів по боротьбі з пропагандою, а запровадження конкурентного медіа ринку та підтримка великої кількості незалежних продакшн-студій й талановитих митців.  

Ми не переможемо російську пропаганду на тактичному рівні - даючи їм отвєтку на кожну інформаційну атаку, роблячи симетричні кроки з контрпропаганди. У нас на це не вистачить грошей та людей для ботоферм. Но ми можемо перемогти їх стратегічно. Так, як це робить Захід. Без заборон та нагнітання ситуації. Просто нам усім потрібно подорослішати та перейти на принципово новий цивілізаційний рівень. Користуючись відповідними он-лайн-сервісами та можливістю споживати якісний контент, ми будемо дивитися на кремлівських інформаційних неандертальців по-іншому. Бо після смачного, запашного борщу із пампушками, навряд чи смакуватимуть щі із шматком пліснявого хліба.