Блог

Алексей Буряченко: Загроза монополізації трубного ринку: прямі та побічні наслідки

Економічні хроніки війни.

4

comments3436

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

Відключення світла, внаслідок російських обстрілів, як для населення так і для бізнесу, переконаний, мало кого порадували, але повернули до реальності тих хто уже звик до комфорту і відчуття, що війна десь далеко. Електроенергія, її генерація та доставка, це тільки частина нашої енергетичної та економічної безпеки під час війни, уже не кажучи про соціальну стабільність та ментальне здоров’я.

 

Усі внутрішні ресурси мають іти на посилення нашої обороноздатності, а враховуючи потребу ЗСУ у ротації та необхідності збільшення власного ВПК в 6 разів, щоб зменшити нашу залежність від партнерів, про що нещодавно заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (https://www.dw.com/uk/smigal-meta-na-2024-rik-zbilsiti-vijskove-virobnictvo-v-ukraini-usestero/a-67882924 ), нам потрібно шукати внутрішні резерви всюди. І в налаштуванні ефективної роботи державного сектору, і в стимулюванні розвитку бізнесу, і в налагодженні цивілізованої, а не відлякуючої, мобілізаційної політики... В цьому і буде полягати наше надзвичайно складне завдання, яке забезпечить не тільки виживання, а і розвиток. Ключовим елементом цих політик звичайно має бути відновлення та стимулювання роботи бізнесу, адже, нікому буде платити податки за рахунок яких фінансується та забезпечується наша армія.

 

Так, видобуток газу та нафти, автономізація та децентралізації її переробки, також, є критично важливими факторами, щоб мінімізувати нашу залежність у цих компонентах від дороговартісного імпорту. Мінімізація/оптимізація видатків — це зараз важливий чинник нашої обороноздатності, адже саме з державного бюджету ми напряму фінансуємо усі військові видатки.

 

Так, за час війни ми зробили багато висновків, конфіскували активи пов’язані з РФ, мінімізували вплив російських беніфіціарів і навіть, за інформацією Нафтогазу, збільшуємо об’єми видобутку нафти та газу (https://www.epravda.com.ua/rus/news/2024/03/26/711634/ ), але цього замало... І якщо б ми не створювали “теплої ванни” для олігархічного бізнесу, який наразі і по факту став штучним монополістом трубної галузі, то, переконаний, результати були б значно відчутніші, як для економіки країни, так і для кожного із нас.

 

Так, у вищезазначеній інформації Нафтогазу говориться про те, що: "у лютому 2024 року "Укрнафта" видобула 110,3 тис. тон нафти (на 0,09% більше ніж за аналогічний період 2023 року) та 92,1 млн кубометрів газу (на 10,7% більше ніж за аналогічний період 2023 року), чим перевищила показники видобутку лютого минулого року. У лютому 2023 було видобуто 110,2 тис. тон нафти та 83,2 млн кубометрів газу".

І за такі результати роботи, навіть під час війни, все ж Нафтогаз вартує похвалити.

 

А от тепер уявіть,

- якби у Інтерпайпу, якого ЗМІ пов’язують з олігархом Пінчуком і який зараз фактично монопольно постачає труби вітчизняним ДП, були б реальні допущені на прозорий ринок конкуренти, накштал, американської VOREX?

- якби, як показує практика, за наслідками чесних та конкурентних торгів на прозоро, держава економила б до 20% оголошеної вартості?

- якби якість поставлених переможцем торгів товарів, у нашому випадку труб, відповідала заявленій номенклатурі?

 

Ми жили б уже в іншій державі...

 

Так, аби державна бюрократія, яка відповідає за ці процеси не сунула палки в колеса і не  ставала б на сторону олігархів, то у, на 100% державного Нафтогазу, було б на порядок більше і організаційних, і фінансових можливостей, щоб збільшити видобуток газу та нафти, не на 10,7% та 0,09%, відповідно, а значно-значно більше.

 

Але, разом з тим, хочу похвалити оновлений топ-менеджмент самої Укрнафти, оскільки незважаючи на усі олігархічні впливи, вони намагаються не підставлятися лишній раз і вдруге на олігархічний гачок, як це було у 2023 році, попадатись не мають жодного бажання. Для тих хто забув, нагадаю публікацію Главкому під назвою: “«Укрнафта» купує труби Пінчука за приголомшливими цінами” (https://glavcom.ua/economics/finances/ukrnafta-kupuje-trubi-pinchuka-za-priholomshlivimi-tsinami-928830.html та https://nashigroshi.org/2023/05/20/top-tendery-tyzhnia-pinchuk-zadrav-valiutni-tsiny-na-avstriys-ki-truby-dlia-ukrnafty-do-282-mil-yoniv-hryven ) і подальші обшуки НАБУ в Нафтогазі по факту закупівлі труб у олігархічного Інтерпайпу по завищеним цінам (https://myc.news/ua/politika/obyski_v_ukrnafta_podozrenie_v_zakupkah_trub_po_zavyshennym_cenam ).

 

Тепер, доречі, ситуація ще більш дика, оскільки Інтерпайп за наслідками штучних безконкурентних торгів, поставив Нафтогазу тотально браковані труби!

 

І тепер мова уже не іде про збільшення добичі чи транспортування, а про входження у довготривалу бюрократичну “зарубу” з олігархічним Інтерпайпом, з метою заміни поставленого браку та стягнення передбачених договором штрафних санкцій!

 

Але усе по-порядку.

 

Раніше я вже наводив інформацію, яка була опублікована виданням UNN, що через прострочення Інтерпайпом поставок труб Укргазвидобуванню державі було нанесено збитків на майже 1 мільярд гривень (https://unn.ua/news/menedzhery-ukrhazvydobuvannia-ta-interpaip-sprychynyly-zbytky-na-ponad-miliard-derzhavnykh-koshtiv-ekspert ). На цьому шкідництво олігархічного Інтерпайпу, доречі, представництво якого в РФ ще офіційно не закрито,  державі Україна не завершується. І від безвідповідальних, а можливо і умисно нечесних дій, і досі страждає не тільки Укргазвидобування, а уже і Укрнафта.

 

Як зауважує видання dsnews.ua, посилаючись на енергетичного експерта Юрія Корольчука, - "Інтерпайп" поставив державній "Укрнафті" 80% бракованої труби”.

 

У зв’язку з великим суспільним резонансом, схожі за змістом публікації почали з’являтися і на інших інформаційних порталах, таких як UNN (https://www.dsnews.ua/ukr/economics/interpayp-postaviv-derzhavniy-ukrnafti-80-brakovanoji-trubi-energetichniy-ekspert-17052024-501430 ) та depo.ua (https://www.depo.ua/rus/politics/derzhavna-ukrnafta-otrimala-vid-tov-interpayp-ukraina-80-brakovanoi-trubi-ekspert-202405171459660 ). А оскільки енергетична безпека держави, регіональний розвиток та боротьба з олігархічним впливом, це теми, які мені не байдужі, пройти повз цього скандалу я, звичайно, не зміг. Та і лишній раз обґрунтовано уколоти олігархічний бізнес, це ж завжди приємно та корисно для держави)) Тим паче, цього разу вони реально прокололися...

 

Отже, 30.06.23 Укрнафта оголосила торги на закупівлю обсадних труб діаметром від 127 до 339 мм (номер у Прозоро UA-2023-06-30-007895-a).

 

Тендерна документація, вірогідно, могла бути прописана під Інтерпайп (це питання для правоохоронців та АМКУ) і ніхто інший на торги не вийшов, а отже зниження ціни на аукціоні, прогнозовано, не відбулось. Направду, це уже само по собі провал... Навіщо тоді взагалі ПРОЗОРО і чесне конкурування ціною, якщо є спецумови під тільки одного учасника? Питання риторичне.

 

За результатами «торгів без торгів» з ТОВ «Інтерпайп Україна» було укладено договір поставки від 02.08.23 №23/1490-МТР, відповідно до якого компанія Пінчука мала поставити обсадні труби в кількості 387.2 тон, в тому числі 202,9 тон труби діаметром 177 мм.

 

Згідно з усталеною практикою, при прийманні товару ПАТ «Укрнафта» проводить вибіркову перевірку 10% кількості поставленого товару.  Якщо у вибірці виявлено брак, перевіряється подвійна вибірка (20% від партії), якщо у подвійній вибірці виявлено брак – вся партія визнається браком. Фахівці ПАТ «Укрнафта» перевірили 20 тон поставленої Інтерпайпом труби діаметром 177 мм. на її відповідність вимогам договору. З 20 тон перевіреної труби 15,7 тон виявились абсолютно непридатними для використання і були відбраковані!

 

Особливо я звернув увагу на причини відбраковки: брак порізьбах ніпелів та муфт, неякісне нарізання різьби, часткова відсутність різьби. «Відсутність різьби» -- це як взагалі??? Ось до чого призводить штучно створене монопольне становище олігархічному бізнесу. А далі що? Взагалі будуть постачати б/у-шний металобрухт на вітчизняні ДП, під улюлюкання псевдодержавників на “олігархічній голці” - що це ж національний товаровиробник, йому все можна... завіса.

 

І я частково розумію людей, які обслуговують подібні олігархічні схеми на підприємствах вітчизняних олігархів Ахметова, Пінчука, Коломойського, Фірташа та інших, - вони кажуть “гроші не пахнуть”, а особливо коли платять багато, та і “кругову поруку” ніхто не відміняв — у разі чого, усе замнуть...

 

Але зараз же війна! Таке обкрадання держави під час війни — це ж класичне мародерство, за яке потрібно нести відповідальність значно більшу ніж у мирний час. Як це постачати труби для державної Укрнафти з “частковою відсутністю різьби”?.. На голову не налазить, якщо чесно.

 

По-факту виходить, що майже 80% поставленої Інтерпайпом труби – браковані і до використання непридатні. Ось так.

 

Як важлива публічна доказова база того, що у ЗМІ подають цю ситуацію коректно є опублікований лист від 01.03.24 № 01/01/13/10/19/01-02/01/1767 ПАТ «Укрнафти» до ТОВ «Інтерпайп Україна» з вимогою замінити браковану трубу, яка визнана непридатною для використання за призначенням у зв’язку з наявними дефектами.

І тут, в чергове, потрібно відзначити принциповість позиції Укрнафти, яка все ж подала відповідну претензію до Інтерпайпу, навіть не дивлячись на те, що Міністерство економіки України, фактично, створило для підприємств Пінчука ексклюзивні монопольні умови на ринку.

 

Питання в іншому, а що на це скаже Інтерпайп? Заплатить передбачені договором штрафні санкції та замінить браковану продукцію? Велике питання. Адже, в створених Урядом для Інтерпайпу монопольних умовах, ні Укрнафта, ні Нафтогаз все одно ні у кого іншого закупити труби не зможуть, а отже, будуть вимушені іти з ним на компроміс. А яким буде цей компроміс і за рахунок кого, думаю, здогадатись не складно — за рахунок людей, держави та національних інтересів...

 

От саме тому цей кейс надзвичайно важливий. З однієї сторони потрібно “слідкувати за руками” у спорі Укрнафти та Інтерпайпу, а з іншої він надзвичайно показовий, як мінімум для АМКУ, який має все ж розставити усі крапки над “і” та припинити монопольне становище олігархічного бізнесу на трубному ринку України.

 

Без прозорості, відкритості, транспарентності та прогнозованості чесний ринок не побудуєш. Не буде чесної конкуренції, там де мало того, що є відвертий монополіст, так його ще і захищає та обслуговує державний апарат... Така держава громадянам не належить, а функціонує тільки щоб обслуговувати олігархів і “викачування” людських та природних активів.

 

Ми маємо об’єднатися навколо захисту національних інтересів і мало того що допомогти Укрнафті в даному конкретному кейсі добитися справедливості, так і відкрити вікно можливості для прозорих та конкурентних торгів на трубному ринку для інших вітчизняних ДП.

 

Чим раніше і якісніше ми зробимо з вищенаведеної ситуації адекватні висновки, тим швидше ми зможемо економити на закупівлях і мотивувати учасників торгів до постачання не тільки якісної продукції, але ще і вчасно. Що під час війни, надзвичайно важливо!

 

Слідкуємо далі. Буде щось цікаве та значуще, дам знати! Слава Україні!

 


comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!