Рубрики
МЕНЮ
0
Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.
45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.
За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).
Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).
Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)
Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.
Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.
У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.
Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.
Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.
ДЛЯ ПРОВЛАДНИХ ЕКСПЕРТІВ ТА ЛОМІВ в ситуації з “фейком/ не фейком про замороження допомоги для України на $100 млн”: варто уважніше ставитись до джерел і утримуватись від формату "зрада/перемога" - принаймні, там, де йдеться про міжнародну політику.
Протилежному табору варто зробити аналогічні висновки.
Не "зрада". Не "перемога". Просто факти (максимально точні за можливості), на які слід спиратись при плануванні наступних кроків топ-політиків і представників влади України.
Я в контексті не надто приємної (але НЕ фейкової) ситуації процитував ще 19 числа міністра іноземних справ Дмитра Кулебу - котрий власне і почав роботу саме в конструктивному напрямку, публічно на міжнародному рівні в інтерв'ю для DieWelle звертаючи увагу в тому числі представників США та НАТО, що фактично 110-тисячний російський збройний контингент на наших кордонах було скорочено хіба на 12 тисяч, решту просто "перетасували". Тобто, причина, через яку формувалась навесні додаткова допомога, ніде не ділась - факти проти запевнень Путіна. І наші ЛОМи, провладні експерти та безпосередньо представники влади мали би скористатись цими тезами і працювати з ними далі в діалозі з США, з тим же Салліваном і Блінкеном. Але обрали інший варіант.
Хоча все ще можна виправити, звісно. І таки отримати додаткову зброю на $100 млн.
==
І знов повертаємось до теми "БІЛИЙ ДІМ ЗАМОРОЗИВ ЗБРОЙНУ ДОПОМОГУ УКРАЇНІ НА $100 МЛН" - те, через що встигти вже обуритись, тоді обізвати фейком, тоді знов засмутитись, знов мати сподівання на фейк, і отепер вже остаточно (сподіваюсь) зрозуміти факти. Факти, що цю додаткову допомогу Україна ще може отримати, якщо дотисне того ж Саллівана і Блінкена фактами про брехню Путіна і реальний мізерний, в межах 10%, масштаб скорочення збройного контингенту РФ вздовж кордонів України.
16 червня відбувається саміт Байдена і Путіна в Женеві.
18 червня о 20-й орієнтовно сайт "Politico" опублікував інформацію про "тимчасове заморожування" військової допомоги Україні - тієї додаткової, що її було сформовано в після квітневої ескалації російської збройної присутності на наших кордонах.
18 червня о 22-й про це написав я зі скріном з Politico і з чітким потрактуванням: "Зеленський має виконати вимоги американців, котрі вони більш ніж чітко розписали. Це розморозить питання і зустрічі, і допомоги" (точна цитата з останнього абзацу мого матеріалу, поширеного на "Сайт.уа" та "Комментс.уа").
Ще 18 червня ввечері і вночі російська і українська пропаганда рознесла ці відомості - але вже як тотальну "зраду" для України.
19 червня Білий дім (в особі прессекретаря Джейн Псакі) зробив офіційну заяву, котру так і не змогли правильно прочитати провладні експерти та ЛОМи (та порівняти зі змістом публікації на Politico): "Ідея про те, ніби ми стримуємо допомогу Україні у сфері безпеки, є нісенітницею. Тільки минулого тижня, напередодні саміту США - Росія, ми надали пакет допомоги на суму 150 мільйонів доларів, включно з летальною допомогою. ...Наразі США надали всю суму, виділену Конгресом у межах ініціативи сприяння безпеці в Україні". Для не надто уважних: Politico пише про (увага!) додаткову допомогу, сформовану навесні через ескалацію на кордонах України. Білий дім каже про (увага ще раз!) основну допомогу, затверджену Конгресом і вповні надану Україні. Це ДВІ РІЗНІ "допомоги", різні суми з різних приводів.
І того ж 19 червня раптом цілий міністр оборони Андрій Таран, посилаючись на слова Псакі (нагадаю, геть про іншу допомогу) заявляє, що ця інформація - "фейк". І за ним підхоплюють вся українська інформаційна сфера: "фейк!", "перемога - нам ніхто нічого не заморожував!".
20 червня знов з'являється офіційна інформація - від того ж радника з питань національної безпеки Джейка Саллівана: таки додаткову допомогу Україні через результати саміту все ж було заморожено.
І знов наші ЗМІ і ЛОМИ розганяють це як "зраду". Замість констатувати, що за виконання певних вимог і досягнення домовленостей з певними американськими політиками ми ще можемо отримати цю додаткову тимчасово(!) заморожену допомогу.
==
Маємо дійсно чудовий взірець, як працює і українська, і російська пропаганда: вони повністю залежні одна від одної. Ніхто не цікавиться першоджерелами, ніхто не читає оригіналів.
І якщо для російської пропаганди це нормально, то українська мала би орієнтуватись на геть інші стандарти формування новин. Як і провладний пул експертів та ЛОМів. А не просто максимально розкручувати гойдалку "зрада-перемога, зрада-перемога".
Бо, ще раз наголошую, в таких речах як міжнародна політика є підстави ідентифікувати, "зрада" це чи "перемога", в дуже небагатьох ситуаціях. Здебільшого це просто факти, на які слід спиратись при плануванні своїх дій.
Причина, як не дошкульно, в нашій об'єктності на міжнародній арені: хоча загальна політична і економічна кон'юнктура проти нас, але натомість в нас (і нашому бодай відносному благополуччі) зацікавлений основний гравець, США. На це не слід нарікати. Цим варто користуватись до максимальної нашої стратегічної вигоди. Чому критично не сприяє пустопорожня гойдалка "зрада/перемога"
==
І наостанок: ЧИТАЙТЕ ПЕРШОДЖЕРЕЛА! Уважно читайте!
Новини партнерів
Інші матеріали автора
Новини