Позачергове засідання парламенту: які зміни можуть внести до держбюджету і що від цього зміниться

Напередодні позачергового засідання Верховної Ради України, на якому можуть прийняти ряд важливих рішень, включно з перерозподілом коштів держбюджету (у рамках боротьби з коронавірусом і наслідками карантинних заходів), депутати "зливають" в Мережу запропоновані урядом зміни. Серед них "вбивство" земельної реформи, фактична відміна місцевих виборів, різке зменшення витрат на культуру і субвенцій регіонам, дефіцит держбюджету, який різко виріс.

Експерти на прохання видання "Коментарі" оцінили запропоновані заходи та ймовірність їх прийняття.

Уряд не знає, що робити

На думку політолога Володимира Цибулько, уряд кидається з крайності в крайність, не заморочуючись моделюванням ситуацій.

"Це означає, що буде порятунок одних сфер життя за рахунок інших, – говорить експерт. – Чого тільки варта історія з харчуванням військових частин (з цим виникли проблеми на тлі карантину). А остаточне і безповоротне пограбування культури залишає українцям тільки серіал "Свати" без вибору. Вбивство кіновиробництва чого тільки варте! Відмова ж від місцевих виборів і відбір субвенцій робить центральну владу не потрібною. Це призведе до відмови платити податки до держбюджету. Біда країні, де на ключових посадах непрофесійні люди. А за все заплатять не тільки ті, хто за них проголосував".

На думку Цибулька, більшість із запропонованих урядом заходів є скоріше вербальними пропозиціями, а не кроками для подолання кризи. Спроба регулювати ціни може призвести до зникнення товарів із полиць магазинів.

"Зараз треба стимулювати купівельну спроможність, і розділити з бізнесом та місцевою владою відповідальність за скорочення робочих місць, – упевнений політолог. – Ми ж бачимо спробу збільшити дефіцит бюджету в чотири рази. Це навіть МВФ віджене від України на багато років! І все виразніше маячить той самий дефолт, про який говорив Коломойський".

Зміни до держбюджету є виправданою мірою

Політичний експерт Валерій Клочок нагадує, що в умовах пандемії коронавіруса і відсутності ліків для боротьби з хворобою, багато країн розробляють і реалізують низку заходів, спрямованих на попередження стрімкого поширення вірусу.

"Не є винятком і Україна: ми вже оголосили про карантин і продовжили його, розроблені відповідні протоколи місцевими органами влади, громади приймають рішення про обмеження пересування громадян, закриття закладів громадського харчування, торгових центрів і так далі, – відзначає експерт. – Але для ефективного забезпечення цих заходів потрібно збирати кошти. Тому створення стабілізаційного фонду для цього – цілком правильне і природне рішення. Але саме ця ініціатива і стала предметом розбрату на сьогоднішній спільній нараді уряду і парламентаріїв, де, власне, були озвучені пропозиції щодо перерозподілу (секвестру) бюджету з метою наповнення Стабфонду (саме з нього Кабмін буде мати можливість оперативно фінансувати заходи по боротьбі коронавірусом). Але для цього потрібні зміни в держбюджет, Податковий кодекс та інші закони. Такі зміни покликані наповнювати Стабілізаційний фонд".

Валерій Клочок вважає, що запропоновані урядом зміни (зменшення витрат, збільшення дефіциту бюджету, перерозподіл коштів) цілком усвідомленими і вкрай необхідним.

"Але депутати б'ють на сполох щодо можливих корупційних дій з боку чиновників у разі формування гаманця у розмірі до 200 мільярдів гривень (саме така сума Стабфонду сьогодні озвучується у ЗМІ). І не безпідставно, – вважає експерт. – Згадаймо хоча б скандал з експортом масок (за фактом чого керівництвом САП вже порушена кримінальна справа)".

Україна, наголошує Валерій Клочок, має досвід створення подібних фондів. Наприклад, наприкінці 2008 року парламент прийняв закон "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи і про внесення змін у деякі законодавчі акти України". Він був покликаний забезпечити конституційні права громадян, гарантувати економічну безпеку держави, мінімізувати можливі збитки для економіки та фінансової системи України від фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн.

"Тоді також в рамках держбюджету було створено Стабілізаційний фонд, кошти якого могли бути використані у встановленому Кабміном порядку за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету на певні цілі. Як буде цього, говорити поки складно, оскільки сам текст документа у вільному доступі відсутня, – зазначає експерт. – Втім, головна проблема криється в іншому – в реалістичності пропонованих змін. Адже за перший квартал ми маємо велике недовиконання держбюджету. Згідно з даними Держказначейства, загальна сума недовиконання держбюджету за два місяці 2020 року складає понад 20 мільярдів гривень. Але! У лютому уряд Гончарука на тлі ймовірної відставки заздалегідь зібрав податки. І на кінець першого кварталу ми можемо мати недовиконання державного бюджету в умовах карантину – близько 100 млрд грн. Це сума еквівалента недовиконання держбюджету за весь 2019 рік".

Тому першочерговими є ефективні заходи по боротьбі з корупцією, відмиванням коштів, боротьби з контрабандою та ухиленням від сплати податків, впевнений Валерій Клочок.

"Тоді можна буде говорити про ефективність Стабілізаційного фонду через секвестр державного бюджету, як інструменту для подолання наслідків епідемії коронавіруса. Нардепи під популістськими гаслами "похорону земельної реформи", недопущення дефолту і так далі просто продовжують займатися політиканством, не розуміючи всієї небезпеки власної неефективності", – резюмує експерт.

Екстрені заходи мало чим допоможуть українській економіці

Політолог Андрій Золотарьов називає запропоновані заходи пожежними, аварійними. Як і всю нинішню ситуацію в країні, включаючи величезний недобір у державному бюджеті.

"Додайте плачевну ситуацію з гривнею, відсутність грошей український гастарбайтерів, які підпирали стабільність нацвалюти і бюджет, поставлену "на паузу" в рамках картинних заходів економіку – і ми отримаємо картину ідеального економічного шторму, – каже Золотарьов. – І нас може очікувати не просто дефолт, а найгірший варіант – аргентинський. З можливими бунтами, пограбуванням магазинів і так далі".

Ключовий момент, за словами експерта, те, що МВФ не веде переговори про реструктуризацію боргу або про новий транш до прийняття закону про неповернення "прогорілих" банків колишнім власникам (анти-Коломойський закон). Саме його, вважає Золотарьов, будуть намагатися в обов'язковому порядку прийняти на позачерговому засіданні ВР – швидше за все в ці вихідні.

"Найближчим часом побачимо – хто кого. Закон може комусь не подобатися, але на кону – фінансова стабілізація (відносна) або фінансовий крах, – каже політолог. – Соціальна напруга незабаром досягне критичної позначки. "Жировий прошарок" запасів у наших громадян украй малий. І влада просто змушена приймати низку складних законів і проводити серйозний перегляд бюджету".

На думку Золотарьова, коли країна знаходиться на межі економічного і фінансового краху, цілком можливе перенесення місцевих виборів. Швидше за все – на 2021 рік. Звідси і "нульова" відмітка на рівні запланованих на ці вибори витрат у пропонованих змінах в бюджеті.

"Цікаво б глянути, наскільки скоротили витрати на СБУ, ЗСУ. Адже "під ніж" пустили культури, соціальні проекти... Логічно в рамках елементарної справедливості було б затягнути пояси всім, – зазначає політолог. – А ось серйозні "обрізання" регіонам – серйозний виклик. Це викличе різке невдоволення в регіонах. В тому числі там, де з задоволенням пиляли бюджет на децентралізації. Так що можлива поява регіональної фронди (типу – Київ нас пограбував!). Важливо, щоб це не переросло в відцентрові тенденції серед місцевих еліт".

Раніше "Коментарі" писали, що позачергове засідання Верховної Ради, яке попередньо відбудеться в суботу, 28 березня, буде проходити на відкритому повітрі у дворі парламенту для попередження поширення пандемії коронавірусу COVID-19.