Путін «тасує владну колоду»: експерти розповіли про наслідки для України

Президент Росії Володимир Путін у своєму нещодавньому посланні Федеральним зборам озвучив необхідність внесення змін в Конституцію РФ. Російський лідер, зокрема, запропонував перерозподілити повноваження між президентом, урядом і Державною Думою. В результаті, відбулася зміна уряду, новим прем'єр-міністром був призначений Михайло Мішустін.

Експерти розповіли виданню "Коментарі", як може (і чи може) змінитися ситуація на Донбасі у зв'язку з політичними змінами в Росії.

Чий Крим?

Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько вважає, що, ініціювавши зміни до Конституції, Путін, схоже, демонструє намір відійти від офіційної влади і посад після 2024 року (рік наступних виборів президента Росії).

"При цьому мало хто сумнівається в тому, що він збереже за собою вплив, — підкреслює експерт. — Зміни "за поребриком" будуть позначатися і на окупованих територіях України, насамперед мова йде про Донбас. Все буде залежати від того, яка башта Кремля (іншими словами — група впливу) буде перемагати в боротьбі за пост-путінську Росію".

Це, на думку Манька, можуть бути "яструби" з силових відомств або спецслужб, а можуть бути умовні "голуби", орієнтовані на бізнес.

"У різних груп впливу будуть і різні підходи до завершення конфлікту на Донбасі, — зазначає політексперт. – "Яструби" можуть прийняти рішення про інтеграцію окупованих частин Донеччини та Луганщини до складу Росії (як було з Кримом). А бізнесмени, щоб позбутися санкцій, швидше будуть повертати ОРДЛО в Україну. Все це за умови, якщо до того часу конфлікт буде залишатися неврегульованим".

Манько може відповісти на питання, чи варто українській владі вирішувати питання по Донбасу з Путіним чи краще чекати зміни влади в РФ.

"Позитивним сценарієм було б домогтися від путінської Росії виведення гібридних військ з Донбасу, — вважає експерт. — Якщо це вдасться, то реінтегрувати Донбас в Україну можна буде до 2024. А вже пост-путінська Росія повинна відповідати на питання — чий Крим?".

Відповідальні за Україну в РФ можуть святкувати

Коли ми говоримо про українсько-російських відносини, треба розуміти, що політика РФ щодо України визначена стратегічно — і будь-які рухи в цьому напрямку є вирішенням глобальної задачі Москви по відношенню до нашої держави, зазначає політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, кандидат філософських наук Юрій Подорожній.

"Кремль, який претендує на роль глобального лідера, зробив ставку на модернізацію своєї військової могутності. Ядерна зброя, демонстративне участь у близькосхідних конфліктах, безцеремонна поведінка стосовно країн-сусідів досі залишає за Росією статус країни, з якою треба рахуватися, — підкреслює експерт. — І власне президент Путін в черговий раз, як мантру повторює тезу про те, що лише п'ять країн світу мають формувати глобальний порядок денний, таким чином забезпечуючи багатополярність світу".

Саме тому, впевнений Подрожній, послання російського президента Федеральним зборам, яке наробило багато галасу в Україні, є лише початком нового політичного циклу Путіна.

"Напередодні закінчення його президентської каденції в 2024 році він як перфекціоніст має оформити, в тому числі юридично, свій статус вічного, — продовжує політтехнолог. — Є маса сценаріїв, яким буде цей статус. Тому говорити, що якісь зміни прізвищ, їх перестановки і навіть пертурбації в ролі тих чи інших органів влади можуть впливати на зміну стратегії РФ щодо України — не варто. Хоча б тому, що Путін особисто займається українським питанням. І навіть більше, у світлі реформ, які буде реалізовувати президент Росії, політика щодо України буде ставати ще більш жорстку і наступальну. Особливо – з використанням такого козиря як Донбас".

Подрожній вважає, що відносний спокій на Донбасі (незважаючи на щоденні повідомлення про загибель або поранення українських бійців, обстрілів за останні місяці стало менше) буде тривати до тих пір, поки це потрібно Кремлю.

"Тим більше, що відповідальні за український напрям можуть святкувати значні досягнення: в Україні відбулася зміна політичних еліт, готових відстоювати територіальну цілісність, суспільство одурманений словом "мир" (насправді правильно називати це "капітуляцією"), українська влада виконує план, запропонований Кремлем як план деескалації (а насправді згортання держави). І навіть питання Криму практично зникло з риторики української влади, — зазначає експерт. — Кремлю вдалося, під соусом гуманітарної акції з обміну полоненими зробити дуже важливий крок з громадського схвалення прямих переговорів між бойовиками "ЛДНР" і українською владою".

У цьому контексті, впевнений Подорожній, відносини з Україною російська влада і надалі буде будувати за принципом "або разом, або смерть, а потім — разом".

"Колективний Путін" всерйоз і надовго

Вся історія, яка зараз відбувається в Кремлі, — це не що інше, як маневри при підготовці транзиту влади, який планується на 2024 рік, переконаний політичний експерт Дмитро Фучило.

"Згідно з Конституцією РФ, Путін вже не має права балотуватися на наступний термін президентства (хіба що через одну каденцію, що ми вже спостерігали, але враховуючи його вік — це туманна перспектива). А тому у своєму посланні Федеральним зборам він і проанонсував зміни в Конституцію, де бере курс на перерозподіл владних повноважень у державі таким чином, щоб збільшити роль парламенту (де більшість — провладної "Єдиної Росії") і послабити президентську вертикаль (хто б ним не став). А також — максимально наділити повноваженнями окремий центр прийняття рішень – Держдуми. Все це робиться для того, щоб залишатися при владі, навіть після закінчення президентського терміну — і очолити цей орган, маючи розширені повноваження", — вважає політексперт.

Не потрібно, на думку Фучила, забувати і про сценарії наддержавного органу, який має керувати об'єднаними Росією і Білоруссю (що залишається у планах Кремля). Обидва варіанти розробляються, а який з них (або їх елементів) стане основним — покаже час.

"Що стосується того, як ці процеси вплинуть на Україну в цілому, і ситуацію на Донбасі — зокрема, то логіка речей підказує: коли російські еліти будуть активно боротися за владу всередині країни, тема Донбасу може стати другорядною для російського істеблішменту. Але треба пам'ятати, що саме ескалацію конфлікту та чи інша сторона може використовувати для підняття свого рейтингу всередині країни", — зазначив експерт, нагадавши про суперництво ФСБ і Головного розвідуправління РФ.

Якщо ж буде реалізовуватися сценарій наддержавного органу, а Конституцію РФ змінять таким чином, що місцеве законодавство матиме пріоритет над міжнародним, то тоді політика Москви, на думку Фучила, буде мати більш агресивний характер в плані захоплення територій сусідніх держав.

"Нам потрібно розуміти, що "колективний Путін" в російському суспільстві — всерйоз і надовго. Тому ми повинні ставати сильнішими і бути готовими до будь-якого розвитку ситуації", — підкреслює експерт.

Як повідомляв сайт "Коментарі", Володимир Путін 16 січня призначив прем'єр-міністром Росії Михайла Мішустіна.