Блог

Алексей Буряченко: Чи нападе Білорусь на Україну? «Геополітични шпагати» Лукашенка

Трохи думок та суджень про Лукашенка і його таланти уже багато років стояти на "геополітичних шпагатах".

5

comments6813

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

Перш за все, дам відповідь на найбільш поширене запитання - чи нападе Білорусь на Україну? Моя відповідь, ні, точніше, добровільно, ні. І про це, насправді, свідчить багато факторів але найголовніший із них - це надзвичайно розвинутий інстинкт самозбереження самопроголошеного президента Лукашенка!

 

Так, ризики звичайно залишаються. Перш за все, вони пов'язані з високим рівнем інтеграції російських спецслужбістів та військових в Білорусії. Фактично Білорусь уже майже анексована росією і має тільки незначні залишки суб'єктності, а ті речі, які Лукашенко ніби публічно говорить в піку росії є нічим іншим, як спланованою та синхронізованною позицією з Кремлем. 

 

Але Лукашенко, не зважаючи на всі негативні фактори та слабкість своєї позиції, все ж максимально намагається відтягнути повномасштабну участь збройних сил Білорусі у війні проти України. І робить він це не через безмежну любов до України, а просто розуміє, що це стане останньою краплею в його "президентстві" і далі події в Білорусі можуть піти по абсолютно не керованому сценарію.

 

Звичайно, перш за все, є фізична загроза для Лукашенка, в крайньому випадку, пожиттєве ув'язнення, а про "свою" країну Білорусь, яку він уже багато років вважає власним монопольним бізнесом, можна буде остаточно і назавжди забути... 

 

Чи може росія спровокувати напад на Україну зі сторони Білорусі, тим самим втягнувши її у війну, звичайно може... І тут уже буть-які "політичні шпагати" Лукашенка йому не допоможуть. Тоді чому росія досі не реалізувала такий сценарій? Відповідь дуже проста, їх лякають люди! Люди, які можуть свідомо вийти на вулиці і саботувати накази військового керівництва, і люди ці в цей момент будуть із ЗБРОЄЮ в руках!.. Останні президентські вибори в Білорусі показали, що це смілива нація і близький нам народ! Я глибоко переконаний, що після повалення злочинного режиму Лукашенка, Білорусь все ж поверне собі суб'єктність і незалежність, обравши проєвропейський вектор розвитку.

 

А маніпуляції Лукашенка і "тихе" розуміння політичних наслідків нападу на Україну, перш за все, для нього особисто, уже давно нікого не дивують і не бентежать, навіть в Кремлі. Йому дають грати свою роль, "витягуючи" при цьому з цього максимум для себе. Адже, концентрація російських військ змушує нас тримати на цьому напрямку значні резерви, а запуск крилатих ракет з території Білорусії є уже поганою традицією, з якою Лукашенко, насправді, нічого не здатен вдіяти... І не випадково, навіть в останньому (шостому) санкційному пакеті Білорусь фігурує не, як країна яка допомагає агресору, а безпосередній учасник воєнних дій проти України. Такий розклад, звичайно, значно звужує поле для геополітичного маневру для Лукашенка. Кремль і особисто Путін, зробили все, щоб "братські обійми" розняти було надзвичайно важко, смертельно важко... В цьому контексті максимально цікавою та несподіваною була нещодавня пропозиція Білорусі надати свою територію для транспортування українського зерна в порти країн Балтії. Багато хто із експертів уже почали говорити про свідому позицію Лукашенка і бажання вийти з під впливу путіна, але все, насправді трохи по-іншому... Натомість, за свою послугу у ЄС Лукашенко попросив часткового зняття торгових санкцій, а саме, розблокування для товарів із Білорусі портів країн Балтії та, увага, -- Польщі та Німеччини! БІНГО!!! 

 

І ось, за допомогою такої, на перший погляд, не значної поступки, в обмін на "типу" не допущення голоду в Африці, Лукашенко стає цікавий росії уже не як потенційний військовий партнер, а як ключовий транзитер постачання російських товарів до ЄС в обхід усіх санкцій! Адже, ми чудово розуміємо, що формально зробити документи, що російські товари є, насправді, білоруськими, взагалі не проблема... Згадайте, нас уже давно не дивують приклади такого "зворотного реверсу" "білоруських" бананів, ківі, чеддерів та пармезанів... 

 

Ризики такого обходу санкцій чудово розуміють, як в Україні, так і наші ключові партнери. І не даремно Президент України Володимир Зеленський на днях заявив, що: "Нам пропонували їхати через Білорусь залізницею (експортувати зерно - ред). Ми навіть розуміємо, який обсяг. Але ми розуміємо, для чого нам це пропонували. Ми поки що не готові йти за цим форматом і допомагати нашим "дружнім" сусідам".

 

Отже, ми бачимо, що черговий "фокус" Лукашенка зазнав нещівного фіаско! І Україна абсолютно свідомо шукає більш ефективний та реалістичний варіант транспортування до ЄС нашого зерна. Пріоритетним напрямком, звичайно, залишається розблокування морського сполучення. Адже, залізницею, навіть потенційно долучивши до цього процесу Балтійські порти через Білорусь, все одно темпи і об'єми постачання зерна залізницею будуть критично недостатніми і про це уже публічно заявляють в українському Уряді.

 

Більше того, за словами Жозефа Борреля ситуація з вивезенням зерна ускладнюється тим, що росія умисно знищила другий за величиною зерновий термінал України! Тим самим роблячи навіть "морский" варіант вивезення зерна дуже ускладненим. Цю інформацію, доречі, підтвердив і голова ОП Андрій Єрмак, зазначивши, що "Слова Борреля цілком справедливі: "У світлі таких повідомлень дезінформація, яку розповсюджує Путін, щоб відвести провину, стає ще більш цинічною". Росія блокує наші порти, обстрілює зернові термінали та краде зерно. Вона зайняла частину наших територій, завадивши там посівну".

 

Отже, враховуючи вищевикладе, стає абсолютно зрозумілим, що потуги Лукашенка "відскочити" від путіна більше бутафорні та напралені виключно на бажання особистого самозбереження та викревлення реальності наших західних партнерів. Здебільшого, через пропагандистські телеканали, направлено на бажання позитивно змінити сприйняття Білорусі та його особисто у звичайних людей(європейців)... Останнім комічним прикладом такої поведінки стало те, що Лукашенко запропонував надати гуманітарну допомогу США дитячим харчуванням...)), а потім і взагалі зазначив, що краще вони б його звичайно у нього купили... 

 

Ну що скажеш, переконаний, що Лукашенко ще не раз буде ставати ньюзмейкером та автором численних "крилатих висловів", таку роль йому призначив путін і він її якісно та натхненно виконує... Але ключовим в цьому дописі є те, що я не зважаючи на весь хайп який постійно супроводжує заяви та дії Лукашенка, не вірю що він неадекватний! Я глибоко переконаний, що це фальшива багатолітня маска самозбереження, яку він уже просто не здатен з себе скинути.

 

Жадібність, не бажання передавати владу в цивілізований демократичний спосіб зіграли з ним злий жарт і думаю ця історія буде мати досить швидкий та трагічний кінець, на превеликий жаль... Але нас ніхто не жаліє, тому, мабуть, і мені, тих хто хоче кривди Україні, жаліти не потрібно... Так тому і бути.

 



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора

Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!