Ігор Чаленко: «Факінг, чекінг, єбакінг»: парламент вийшов з кризи?

Сьогодні Верховна Рада України продемонструвала, що здатна працювати. Парламент ухвалив за основу та в цілому кілька ключових законів, необхідних для співпраці з МВФ та ЄС. Йдеться, зокрема, про продовження військового збору після скасування воєнного стану (законопроєкт №15110, 257 голосів «за») та євроінтеграційний енергетичний пакет (№12087-д). Крім того, було підтримано низку технічних законопроєктів.

На перший погляд це виглядає як успішний парламентський день. Проте йдеться радше про тимчасову стабілізацію ситуації, ніж про подолання системної кризи.

Ключовим рішенням стало продовження військового збору на три роки після завершення воєнного стану. Це одна зі структурних умов нової програми МВФ. Без її ухвалення Україна могла б опинитися перед ризиком затримки або навіть призупинення фінансування.

Окрім цього, парламент підтримав закон щодо адаптації енергетичного законодавства до норм ЄС, а також ініціативу щодо цифровізації виконавчого провадження. У підсумку уряд отримав підтримку приблизно три чверті необхідних рішень. Для одного пленарного дня це можна вважати відносно хорошим результатом.

Втім, не обійшлося без провалів. Пакет законопроєктів №15111, що передбачають оподаткування цифрових платформ (таких як Uber, Glovo, OLX) навіть не вдалося включити до порядку денного. За це проголосували лише 225 депутатів.

Це не технічна дрібниця. Саме цей пакет становить другу частину податкових зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. І його провал вкотре продемонстрував подальші флуктуації. Я вже не згадую про тему оподаткування посилок до 150 євро, що здатне поховати питання адміністрування цієї сфери.

Загалом коріння нинішньої кризи сягає як мінімум минулорічного літа з всім відомих змін до антикорупційного законодавства. Замість необхідних 226 голосів парламент збирав від 168 до 217. Фракція «Слуга народу» фактично втратила стабільне ядро. За різними оцінками, лише близько 110–115 депутатів залишаються гарантовано дисциплінованими під час голосувань. Хоча сьогодні у пік було більше 180 голосів від них. Причини цього явища накопичувалися роками. Сьомий рік без виборів, тривалий воєнний стан, політична втома, страх перед антикорупційними розслідуваннями НАБУ та САП, а також небажання підтримувати непопулярні рішення, які зачіпають інтереси бізнесу чи виборців.

Водночас комунікація між Кабінетом Міністрів на чолі з Юлією Свириденко та парламентом виявилася недостатньо ефективною. Офіс Президента також поступово втратив вплив на власну фракцію. У результаті це призвело до блокування частини рішень, необхідних для отримання зовнішнього фінансування, що створило ризики для виконання бюджету та своєчасних виплат військовослужбовцям. Хоча, для об’єктивності, зараз багато позитивних реляцій щодо стилю комунікації Буданова з парламентом.

Наскільки ж сьогоднішнє голосування подолало кризу? Лише частково і передусім на тактичному рівні. 7 квітня стало результатом складних переговорів і точкової мобілізації голосів. Однак системні проблеми парламентської більшості залишаються. Ухвалені рішення не означають завершення політичної кризи у Верховній Раді. Результат у 225 голосів за включення у порядок денний сесії податкового пакета лише підтверджує, що нової стабільної формули так і не знайдено.  

Ризик загрози зупинки більшої частини зовнішнього фінансування нікуди не дівся. Для України це питання далеко не теоретичне. Продовження стабільної фінансової підтримки партнерів - це макроекономічна стабільність, своєчасні виплати військовим і здатність держави ефективно тримати фронт.  

Без серйозних політичних змін, нових форматів парламентської взаємодії, покращення комунікації між урядом, Верховною Радою і Президентом з його канцелярією ризик повторних провалів залишатиметься високим.