Рубрики
МЕНЮ
0
Незабаром почнеться новий опалювальний сезон, а мінімально необхідних обсягів газу для його нормального «проходження» до цього часу ще не накопичено. Як свідчать дані Української енергетичної біржі, станом на 5 вересня в українських підземних газосховищах (ПСГ) перебувало близько 11,4 млрд кубометрів газу. Середньодобова закачка, при цьому, складає приблизно 55 млн куб м, що дозволяє сподіватися на досягнення планових показників у 13,2 млрд куб м до 15 жовтня (умовно-розрахунковий початок опалювального сезону).
Проте особливо тішити ця інформація точно не може і ось чому:
Також варто згадати, що саме у вітчизняних ПСГ буде зберігатися й газ, що має бути використаний іншими країнами, зокрема Молдовою. Так минулого тижня міністр енергетики Молдови Дорін Джунгієту заявив, що понад 90% необхідного обсягу газу для газового року 2025-2026, включаючи необхідний запас на зимовий сезон вже закуплено й що резервні запаси газу обсягом понад 47 мільйонів кубічних метрів газу зберігатимуться на складах у Румунії та Україні. Ці обсяги планується поповнити до 50 млн. кубометрів за рахунок закупівель, які будуть здійснені до 2 жовтня.
Залишається сподіватися, що цього року ситуація із забезпеченням Молдови газом та електроенергією не буде нагадувати минулорічну, коли Кремль фактично тримав її в заручниках і Україні, що знаходилась взимку 2024/25 років у достатньо складному становищі, довелось допомагати Молдові електрикою, про що у своєму виступі під час спілкування з пресою у січні поточного року згадав президент України Володимир Зеленський.
Напередодні опалювального сезону 2025/26 Молдова стикається з серйозними ризиками енергетичної кризи, яка може повторити торішній хаос. Зовнішня політика Кишиніва, спрямована на «замирення» з Тирасполем, не лише не послабила російський вплив, а й посилила його, перетворивши Молдову на посередника у фінансуванні сепаратистів. Ця стратегічна помилка, де Європа та президент Мая Санду фактично підтримують анклав, загрожує не лише Молдові, але й регіональній стабільності.
ЄС виділив 30 млн євро на екстрену допомогу для Молдови, з яких 20 млн мали підтримати громадян країни. Але на практиці значна частина пішла на постачання газу до Придністров’я (ПМР) – проросійського анклаву, де без газу зруйнувався б режим Вадима Красносельського. Як зазначає Crisis Group, це дозволило Тирасполю уникнути колапсу економіки та міграції до правобережної Молдови, а Красносельський отримав «гуманітарну» допомогу від Москви. Фактично, Європа своїми руками профінансувала інструмент Кремля. Як не дивно, але фактичним посередником стала Санду, яка легалізувала модель транзиту через Молдову, попри закриті кордони України та контроль НАТО з боку Румунії. Без аеропорту, моря чи сухопутного коридору з РФ, Придністров’я виживає завдяки молдавським шляхам – від контрабанди до ротації сепаратистів. Санду, знаючи про це, не закрила небо чи транзит, що дозволило анклаву зберігатись, а Кремлю – посилювати вплив.
Сезон 2025/26 може стати ще складнішим: залежність від європейського спотового ринку (де ціни коливаються) та відсутність диверсифікації загрожують перебоєм з газом і електроенергією. Щоб уникнути кризи, Молдові потрібні диверсифікація джерел енергії, закриття транзиту через Придністров’я та реінтеграція анклаву, що потребуватиме допомоги як з боку ЄС так і України. Щодо ж позиції Євросоюзу… то ЄС повинен переглянути свою стратегію надання допомоги Тирасполю, щоб не годувати сепаратистів.
Да… багато чи мало споживає ПМР газу? Ну то ж порахуємо. На цей опалювальний сезон потреба складає трохи більше 20 млн куб .м, нагадаю, що зберігати в українських ПСГ Молдова планує 47 млн куб м.
Новости партнеров
Другие материалы автора