Павло Шандра: Підсумки саміту НАТО для Трампа і України

З приходом нової адміністрації Білого дому впродовж останніх пів року з Вашингтона надходили суперечливі сигнали, що свідчили про бажання президента Трампа переглянути систему відносин, яка склалася всередині Північноатлантичного альянсу.

Це відповідало загальній концепції переосмислення глобального лідерства США, про яку Трамп говорив під час виборчої кампанії. У рамках цього підходу перегляду підлягала політика США щодо Близького Сходу та пострадянського простору.

Якщо на Близькому Сході Дональду Трампу вдалося продемонструвати результати протягом двох-трьох тижнів, то вирішити складну ситуацію, пов’язану з російсько-українською війною, виявилося неможливим.

Про червоні лінії в українській дипломатії у своєму інтерв’ю говорив п’ятий президент України Петро Порошенко. У бесіді з публіцистом Віталієм Портниковим він підкреслив необхідність жорсткої і послідовної позиції щодо Москви, включно з вимогою дотримання режиму припинення вогню і курсу на деескалацію конфлікту.

На тлі падіння рейтингу довіри до президента Володимира Зеленського, йому було важливо продемонструвати, що його досі розглядають як частину вирішення проблеми, а не як саму проблему.

24–25 червня 2025 року в Гаазі відбувся саміт НАТО, який світові ЗМІ назвали «трансформаційним» і «історичним». Головним підсумком стало рішення 32 країн-членів альянсу збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року, що значно перевищує попередній цільовий показник у 2%.

Саміт, організований під керівництвом Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, був значною мірою зосереджений на задоволенні вимог президента США Дональда Трампа, який зробив акцент на збільшенні оборонних витрат європейськими союзниками.

Рішення збільшити оборонні витрати до 5% ВВП (3,5% на військові потреби та 1,5% на інфраструктуру та інші пов’язані з обороною проєкти) стало центральним досягненням саміту.

Цей крок, як пафосно зазначив президент Фінляндії Александер Стубб, знаменує «народження нового НАТО», що повертається до рівнів витрат часів холодної війни.

Рішення було продиктоване тиском Трампа, який неодноразово критикував європейські країни за недостатнє фінансування альянсу, стверджуючи, що США несуть несправедливо велику частку витрат.

У своїй промові на саміті Трамп назвав це рішення «великим успіхом для Європи та західної цивілізації», підкресливши, що воно дозволить збалансувати трансатлантичну безпеку.

Однак не всі країни беззастережно підтримали нову ціль. Іспанія офіційно відмовилася від угоди, заявивши, що буде дотримуватися рівня 2,1% ВВП, що викликало різку реакцію Трампа. Він пригрозив Іспанії торговими заходами, заявивши, що змусить її «заплатити вдвічі».

Словаччина висловила застереження, а Бельгія, Франція та Італія, за прогнозами, зіткнуться з труднощами у досягненні нового цільового показника. Прогрес буде переглянутий у 2029 році, після наступних президентських виборів у США.

Нова угода також дозволяє країнам включати в розрахунок витрат постачання зброї та боєприпасів Україні, що стало невеликим успіхом для Києва та країн, які прагнуть виправдати збільшення оборонних бюджетів перед своїми громадянами.

Крім того, 1,5% ВВП буде спрямовано на модернізацію інфраструктури, включаючи дороги, мости та аеродроми, необхідні для розгортання військ.

Трамп домінував на саміті як у риториці, так і в порядку денному.

Він високо оцінив рішення про 5% і заявив, що збільшення витрат союзників може запобігти майбутній агресії Росії, посилаючись на «жахливу ситуацію» в Україні. Однак він зазначив, що США, які витрачають 3,4% ВВП на оборону, не повинні підпадати під той самий стандарт, що викликало неоднозначну реакцію.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте активно підтримував Трампа, називаючи його «людиною сили та миру» і приписуючи йому заслугу у просуванні нової фінансової стратегії альянсу. Рютте також підкреслив, що Росія становить «довгострокову загрозу» для НАТО, і закликав країни готуватися до можливого нападу в період з 2028 по 2030 рік.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про постачання Україні 350 ракет ППО, профінансованих за рахунок заморожених російських активів.

Президент Франції Еммануель Макрон висловив занепокоєння торговими тарифами, запропонованими Трампом, заявивши, що вони суперечать закликам до збільшення витрат на оборону.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс, навпаки, підтримав збільшення витрат, підкресливши важливість незалежності від США в питаннях безпеки.

Україна, хоча й не була центральною темою саміту, залишалася важливою частиною дискусій. На відміну від попередніх зустрічей, де війна з Росією домінувала в порядку денному, у 2025 році фокус змістився на оборонні витрати, а роль Києва була обмежена.

Зеленський був присутній на саміті, але не брав участі в основних засіданнях Північноатлантичної ради, а був запрошений лише на урочисту вечерю, організовану королем Нідерландів.

Втім, він провів низку двосторонніх зустрічей, включно з 50-хвилинною бесідою з Трампом, яку охарактеризував як «довгу й змістовну».

Особливу увагу привернуло питання української журналістки Мирослави Петси з BBC Ukraine, яка розповіла, що її чоловік служить в українській армії, і запитала Трампа про постачання систем ППО Patriot для захисту від російських атак.

Трамп відповів з несподіваною теплотою, визнавши важливість Patriot для України, і пообіцяв розглянути можливість їх постачання, хоча зазначив, що ці системи також потрібні Ізраїлю і самим США. Цей момент став одним з найемоційніших на саміті, підкресливши особисте значення війни для українців.

Попри обмежену роль, Україна отримала підтвердження «неперевершеної підтримки» з боку НАТО, хоча підсумкове комюніке не містило конкретних зобов’язань щодо членства в альянсі.

Рютте оголосив, що у 2025 році Україна отримає понад 35 мільярдів євро додаткової допомоги, що значно перевищує раніше заплановані 20 мільярдів. Також було підписано угоди з Данією та Нідерландами про спільне виробництво зброї, включаючи дрони.

Однак відсутність згадок про «незворотний шлях» України до членства в НАТО і м’який тон комюніке щодо Росії відображають прагнення альянсу уникнути конфлікту з Трампом, який досі сподівається на переговори з Москвою.

Зокрема, за оцінкою Стубба, вступ України до ЄС «обов’язково відбудеться», а приєднання до НАТО «зрештою станеться». Витіюватість цих формулювань викликає занепокоєння в команди президента Зеленського, з огляду на його гостру потребу представити українському суспільству однозначну перемогу України в цій війні.

Держава-агресор РФ досі гальмує переговори, пропонуючи Україні умови, які не лише суперечать Конституції та здоровому глузду, а й є політично неприйнятними для будь-якого лідера України.

Як і у випадку з війною проти Ірану, обидві сторони — американська й європейська — представили те, що сталося, як свою перемогу. Для президента Трампа саміт ЄС став можливістю продемонструвати повернення США на міжнародну арену як політичного фактора, з яким рахуються, а не якого сліпо використовують, як було за Байдена.