Павло Шандра: Вибори в Угорщині: поразка Орбана

12 квітня завершилися вибори в Угорщині. За даними підрахунку голосів, «Тиса» майбутнього прем’єр-міністра Петера Мадяра отримує 53,1%, «Фідес» чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана — 38,4%, ультраправа націоналістична партія «Мі Хазанк» — 5,8%.

Таким чином, «Тиса» отримує 138 мандатів, у «Фідес» буде 54 депутати, у «Мі Хазанк» — 7. Для здобуття конституційної більшості достатньо 133 голосів. Віктор Орбан, який правив Угорщиною протягом 16 років, знову йде в опозицію — як це вже було після його першого прем’єрського терміну у 1998–2002 роках.

Кампанія Мадяра значною мірою підживлювалася широким суспільним обуренням через корупцію, особливо зловживання мільярдами євро з фондів ЄС, а також занепокоєнням повільним економічним зростанням Угорщини.

Мадяр пообіцяв поліпшити відносини з Європейським Союзом, який раніше заморозив фінансування країни як важіль тиску на Орбана у відповідь на його прагнення йти всупереч лінії Брюсселя. Як відомо, хто платить — той і замовляє музику.

Якщо у випадку з норовливим урядом Грузії Брюсселю достатньо погрожувати заморожуванням перспектив вступу до ЄС і можливою скасуванням безвізового режиму, то щодо чинного члена Союзу основним інструментом залишається обмеження фінансування.

Як казали у відомому радянському фільмі: «Не будуть брати — відключимо газ». Цю фразу можна розуміти й буквально: Угорщина фактично втратила частину постачань російської нафти трубопроводом «Дружба», зокрема за участю України та президента Володимира Зеленського, що стало чинником тиску на уряд Орбана.

Мадяр також зробив акцент на рівні життя і таких проблемах, як зношена система охорони здоров’я. При цьому він уникав тем, пов’язаних із правами ЛГБТК+, і не коментував заборону на проведення Budapest Pride минулого року.

Попри критику проросійських нахилів Орбана і нагадування про історичний тиск Москви на Угорщину, Мадяр також уникав обговорення війни в Україні.

Він не був першим правим суперником Орбана. На виборах 2022 року опозиція вже об’єднувалася навколо Петера Маркі-Зая — консервативного мера невеликого міста. Однак тоді «Фідес» здобула переконливу перемогу, значною мірою завдяки потужній медійній кампанії, яка представила Маркі-Зая як політика, готового втягнути Угорщину у війну.

Що ж пішло не так у «Фідес» цього разу?

По-перше, від Орбана втомилися. Він перебуває при владі вже шістнадцять років, і навіть в умовах конкурентної політичної системи такий термін грає проти лідера. Так, Орбан зумів адаптувати виборчу систему під себе, але це радше допомагало закріплювати перевагу, а не рятувати ситуацію за падіння популярності. У підсумку та сама система спрацювала проти нього: «Тиса» отримала конституційну більшість, яка за інших умов могла б бути скромнішою.

По-друге, кампанія Орбана була майже повністю побудована навколо теми війни. Однак для значної частини угорських виборців пріоритетними виявилися внутрішні проблеми — корупція та економічне становище. Крім того, зовнішня політика Орбана призвела до замороження європейських фондів, що сприймається як прямий економічний збиток.

Як головного опонента він фактично обрав Володимира Зеленського, однак образ зовнішнього ворога виявився надмірно гіпертрофованим. У цьому сенсі його кампанія багато в чому нагадувала кампанію Петра Порошенка: акцент на загрозі війни, протиставлення себе Росії, апеляція до безпеки.

Однак подібна стратегія не спрацювала і в Україні у 2019 році, коли суспільство сприйняло її радше як спробу продовження конфлікту, а не його запобігання.

На цьому тлі кампанія Володимира Зеленського виглядала більш «мирною», з акцентом на боротьбу з корупцією та оновлення політичної системи, що й забезпечило йому підтримку більшості.

При цьому є важлива відмінність: Петер Мадяр — уже сформований політик із досвідом парламентської роботи. Після виходу з «Фідес» у 2024 році він створив «Тису», яка на виборах до Європарламенту набрала близько 30% голосів. На відміну від Зеленського, він активно виступає публічно і веде класичну політичну кампанію.

Насамкінець важливо зазначити, що і «Тиса», і «Фідес» представляють консервативний спектр. Це означає, що «медовий місяць» нової влади з Європейським Союзом може виявитися недовгим, якщо вимоги Брюсселя почнуть суперечити настроям угорського суспільства.

При цьому можливий відтік голосів від «Тиси» з високою ймовірністю повертатиметься до «Фідес». Орбан, маючи значний досвід перебування в опозиції, зможе ефективно використати помилки своїх опонентів.