Алексей Буряченко: Пріоритети для ВПО. Провал урядової політики

Тема підтримки людей, які були вимушені покинути власні домівки і шукати собі не кращої долі, а хоча б щось, знову активно повертається в суспільний дискус. Російська агресія позбавила житла та засобів для існування тих кого не позбавила життя... В такій жорстокій реальності ми живемо уже не один рік. 

Допомога ВПО з боку держави, це не “подачка”, а один із найпріоритетніших напрямів державної політики, навіть під час війни. Те що цей напрям реалізується Урядом не достатньо, в силу цілого ряду об’єктивних і суб’єктивних причин, це питання наступне.., але у мене іноді складається враження, що у “високих кабінетах” далеко не всі і не завжди розуміють важливість цієї політики і відводять їй завідомо другорядне значення.

В межах свої поточної діяльності, як виконавчий директор асоціації органів місцевого самоврядування “Міжнародна асоціація малих громад”, я багато спілкуюся з місцевою владою і по-можливості завжди намагаюся виїздити на місця, щоб самому, а не на папері, відчути всю проблематику людей та регіонів в яких вони живуть та працюють. І завжди, чую, завжди, цікавлюся поточними питаннями та проблемами з якими зтикаються люди, які втратили все і були вимушені шукати притулку та захисту від держави у найтемніші часи.

Пропускаючи цю біль через себе, отримую велику мотивацію, щоб захищати права цих людей на центральному та регіональному рівнях, використовуючи, в тому числі, усі наявні засоби комунікації та медійні можливості. І надзвичайно важливо, що у цих процесах я не один. Підтримка знаходиться і серед міжнародних донорів, і громадянського суспільства, і експертного середовища, і нардепів, і урядовців. Чого тільки вартує цикл публічних “круглих столів” в Укрінформі, із залученням представників влади, по питанням міграційної політики, повернення українців і, що надзвичайно важливо, створення умов для залишення українців в Україні!

Якщо відверто, то цифри жахають... Майже 5 мільйонів українців наразі мають статус ВПО, а за даними ООН, станом на 23 травня 2023 року, понад 8,25 мільйонів українців стали біженцями і це тільки з початку повномасштабного вторгнення РФ.

В ООН, також, поінформували, що понад 5,14 мільйонів з українських біженців подали заяви на отримання статусу тимчасового резидента в сусідніх західноєвропейських країнах.

На наших очах ми втрачаємо своїх людей і замість того щоб їх згуртувати, допомогти та показати, що вони потрібні і важливі, як для держави, так і для кожного із нас, КМУ відсунув актуальні питання ВПО на “другий план”, на потім... І, частково, я розумію, що зараз усі наші ресурси направлені з пріоритетом на посилення власної обороноздатності, але ще раз повторю, складається враження, що далеко не всі урядовці усвідомлюють якого ресурсу (вибачте за слово), вони позбавляють країну.

Найбільш мотивованих людей! Людей, які ненавидять рашистів і прямо зацікавлені повернутися додому, якщо ще залишилось куди, а отже, максимально швидко деокупувати тимчасово захоплені ворогом території і не тільки... А ще, збереження цих людей, це і працездатній ресурс для розбудови власного, а не Польського, ВПК і, як наслідок, підняття ВВП України.

Повірте, інтегрувати іноземців, які так чи інакше, з’являться в Україні, тому що потрібні “робочі руки” і на це є запит від працедавців, буде значно важче і дороговартісніше, а ніж забезпечення належних умов праці та проживання для наших громадян. Та і генофонд буде цілішим...

Про що зараз говорять в середовищі ВПО — це, перш за все, забезпечення тимчасовим житлом, компенсацію нанесених збитків по руйнуванню нерухомого майна та, звичайно, продовження виплат після 1 лютого.

Кожне із цих питань потребує окремого глибокого пропрацювання, але, як на мене, питання по житлу та збереженню соціальних виплат для більшості категорій до кінця війни є фундаментальними. Якщо забезпечити нашим громадянам, які опинилися в статусі ВПО хоча б такий маленький острівець стабільності, я глибоко переконаний, що саме ці люди працювали б на Перемогу майже цілодобово. Адже, це не про гроші чи ще щось матеріальне, це набагато глибше і ціннісніше -- це про землю, це про рідних на кладовищі, це про зруйновані рашистами мрії та життя, це про будинок і садочок біля нього...

І знаєте чому я радію, що я у цій боротьбі не один. Так, в грудні 2023 року небайдужі депутати Верховної Ради України створили ТСК з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Очолив її депутат від ПП “Слуга Народу” Павло Фролов, також, серед депутатів, які створили дану ТСК, слід окремо відзначити Максима Ткаченка, Сергія Козиря і Руслана Горбенка, як тих хто проявили, як на мене, особливу активність і принциповість.

Так, дехто зараз скаже, що будь-яка ТСК, це “говорільня” без особливих повноважень, але я з цим категорично не погоджуюсь. Засідання даної ТСК не були “теплою ванною” для урядовців найвищого рівня, а віце-прем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, безпосередньо приймала участь у засіданнях та висловлювала максимально конструктивну позицію, навіть не зважаючи на те, що ТСК по захисту ВПО визнала недостатньою роботу уряду у вирішенні проблем переселенців.

І це точно не “тепла ванна” для уряду, а крижана! Адже, ця новина, абсолютно прогнозовано і миттєво облетіла усі центральні ЗМІ і дала надію ВПО на справедливість!

Зокрема, на засіданні ТСК були визначили такі проблемні питання:

•  методика оцінки потреб ВПО з урахуванням критеріїв вразливості лише в процесі розробки;
•  фондів житла для тимчасового проживання – обмаль;
•  електронний кабінет ВПО - не створений;
•  пільгового кредитування здобуття освіти для ВПО поки немає;
•  пільгової орендної ставки для облаштування гуртожитків для тимчасового проживання ВПО не запроваджено;
•  можливості подання заявок на компенсацію за пошкоджене або знищене житло у період до початку повномасштабної агресії (2014-24.02.2022) не надано.

За словами голови ТСК Павла Фролова, сьогодні держава розмістила у місцях тимчасового проживання лише 46 тисяч переселенців або менше 1%, а за програмою Є-відновлення надала компенсації за пошкоджене житло 33 тисячам українців або 0,7% ВПО. Можливість отримати пільговий кредит на 30 років під 3% річних та 3% першого внеску у Держмолодьжитло має дуже обмежена кількість ВПО з тих, хто готовий фінансувати свою нову оселю, не чекаючи отримання житла від держави чи репарацій, — лише 1 з 35 чоловік.

Також, Павло Фролов повідомив, що ТСК утворила робочу групу з розв'язання житлової проблеми ВПО та звернулася до прем’єр-міністра щодо вжиття негайних заходів для автоматичного продовження виплат на проживання ВПО з 1 лютого 2024 року. “Незважаючи на надскладну ситуацію з доходами держбюджету, ці мінімальні виплати для ВПО мають бути збережені. Урядовці запевнили, що найближчим часом необхідні рішення будуть прийняті”, - наголосив голова ТСК.

Надзвичайно важливо, що дана ТСК, якій я сьогодні не даремно приділяю так багато уваги, не просто кристалізувала основні проблеми по роботі з ВПО і зафіксувала поточний провал урядової роботи у цьому напрямі, але і надала свої досить якісні та влучні пропозиції.

Так, в цілях і завданнях вищезазначеної робочої групи з вирішення житлової проблеми ВПО, будуть такі основні питання: 

•  розробка Стратегії забезпечення житлом ВПО та створення фондів тимчасового житла для ВПО;
•  проведенні системного аудиту та інвентаризації усіх потенційно придатних для проживання приміщень в Україні та встановлення по кожному об’єкту стану використання, ступеню готовності та вартості приведення його до належного стану;
•  впровадженні механізмів залучення коштів міжнародних організацій, волонтерів, інвесторів для швидкого вирішення житлового питання для найбільш незахищених категорій ВПО.

Окрім того, парламентарі звернулися до прем’єр-міністра з вимогою вжити негайних заходів для автоматичного продовження виплат допомоги на проживання для 2,5 мільйона ВПО з 1 лютого 2024 року. І, наразі, уже відомо, робота ця була зроблена не дарма і уряд продовжив виплати ВПО автоматично ще на місяць, але цього, звичайно, замало, а отже робота і для цієї ТСК, і для усіх небайдужих ще точно знайдеться. Зауважу, позицію ще раз — виплати майже для всіх категорій ВПО мають зберегтися до закінчення воєнного стану, це принципова позиція та фундамент для виживання мільйонів людей. 

І якщо з пролонгацією виплат “гаряче питання” тимчасово зняте, то от пошук тимчасового житла та його верифікація та оцінка, це дуже масштабне завдання, яке перед собою та урядовцями поставила ТСК під головування Павла Фролова. Переконаний, що тут простими засіданнями не обмежишся, потрібно буде їхати в регіони і на власні очі розуміти реальний потенціал цього питання.

Більше того, думаю, перед прийняттям остаточного рішення по відновленню тих чи інших об’єктів до роботи ТСК потрібно буде обов’язково долучити представників міністерства економіки, оскільки це має бути нерозривно зв’язане, як із стратегіями регіонального розвитку регіонів, з однієї сторони, так і з баченням пріоритетів економічного розвитку країни в цілому, з іншої.

Адже, не забуваємо, що це потенційні “робочі руки”, які будуть надзвичайно важливими, якщо не пріоритетними, під час післявоєнної відбудови України. Будь-який інвестор, хоч зовнішній, а хоч внутрішній, при прийнятті остаточного рішення про інвестиції в реальний сектор економіки буде ставити питання про наявність кваліфікованих працівників, або хоча б в цілому, про їх наявність... Важливо думати про завтрашній день уже сьогодні, адже, якщо цього не робити, завтрашній день нам та нашим дітям та онукам може сильно не сподобатись.

Фіналізую. Повторюся, добре, що тема підтримки ВПО знову увійшла у суспільний дискус і знаходить підтримку та розуміння. Потрібно і надалі пояснювати логіку пріоритетності цього питання для держави. Адже, погодьтеся, значно легше створити людям базові умови тут в Україні, а ніж потім їх сюди повертати, коли вони уже асимілізувалися в інших країнах, культурах, а можливо, і континентах. І кожний голос у цій боротьбі важливий і громад, і регіонів, і експертів, і урядовців, і народних депутатів, а якщо ще вдасться ці голоси об’єднати на одному майданчику (наприклад ТСК), то переконаний така поліфонія спроможна достукатись не тільки до найвищих кабінетів нашої держави, але і значно-значно далі! Адже, без активної підтримки міжнародних донорів та меценатів, на превеликий жаль, зараз підняти такий потужний пласт, як створення цілого кластеру тимчасового житла для ВПО, майже не можливо. Але руки ми не опускаємо і рухаємось тільки вперед!

І на останок, у якості бонусу, для тих кого дійсно цікавить ця тема можу запропонувати для перегляду мій нещодавній ефір на каналі ФОКУС, де ми, серед інших, обговорюємо і ці надзвичайно важливі питання. Посилання на ефір –  https://www.youtube.com/watch?v=3Fl-7j4Yk3M&t=29s .