Павло Шандра: Рейдерське захоплення репутації Порошенка

Як писав Станіслав Єжи Лец: «…коли я думав, що досяг дна, знизу постукали…». Національний банк України визнав репутацію лідера опозиції та п’ятого Президента України Петра Порошенка небездоганною.

Це рішення — прояв бездоганної дурості та заангажованості керівництва НБУ. Його ухвалено на підставі незаконного лютневого рішення РНБО про запровадження санкцій проти Порошенка, яке, як з’ясувалося тиждень тому, носило превентивний характер.

Таким чином, чинна влада перетворює Україну на бананову республіку, де санкції запроваджуються превентивно, і де превентивно знищується репутація. У таку країну ніколи не прийде нормальний інвестор.

Питання не в Порошенкові. Просто якщо можна безкарно переслідувати політичного важковаговика такого масштабу, отже, можна переслідувати будь-якого українського політика, підприємця чи західного інвестора.

Це сигнал «фас» силовикам по всій країні, у яких за шість років правління Володимира Зеленського з-під піджаків виросли крила. Українська влада, схоже, забула третій закон Ньютона, згідно з яким сила дії дорівнює силі протидії й спрямована у протилежний бік.

Ісус Христос у таких випадках казав: «…якою мірою міряєте, такою й вам будуть міряти…». Закон політичного бумеранга: яке беззаконня команда президента вирішить посіяти, таке ж пожне після війни, коли в країну повернуться вибори.

Неможливо переслідувати колишнього президента і водночас прагнути вступу до Європейського Союзу. Грузія вже заплатила високу ціну за авторитарну владу «Грузинської мрії». Зараз ідеться про скасування безвізового режиму для Грузії.

Очевидно, те саме чекає й на Україну. Фігура п’ятого президента Порошенка занадто вагома, щоб його переслідування зійшло з рук.

Від Ілліча до Ілліча — без інфаркту і паралічу. Ми боролися на Революції Гідності проти Віктора Януковича, щоб у результаті отримати не менш репресивну машину на чолі з Володимиром Зеленським.

Тоді саджали лідерів опозиції Луценка і Тимошенко — зараз те саме. Але навіть Федорович не додумався запроваджувати санкції проти власних громадян, відбираючи в них майно позасудовими процедурами.

Замість ведення війни з російськими окупантами українська влада зайнята зачищенням політичного поля — під корінь, навіть не обтяжуючи себе такими дрібницями, як чесне слідство чи відкритий судовий процес.

Вже шостий рік влада працює в режимі «скаженої друкарської машинки», за принципом «мета виправдовує засоби», поставивши Конституцію на паузу.

Президент Зеленський вирішив призупинити дію Конституції — і європейці у відповідь вирішили призупинити нашу євроінтеграцію. Про це недвозначно говорить єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

Враховуючи російську агресію, вона не може вголос сказати все, що думає про катастрофічний рівень демократичних принципів й прав людини в Україні, як це робив її попередник Штефан Фюле, зустрічаючись із Януковичем дванадцять років тому.

У жодній європейській країні влада не займається шельмуванням опозиції, сподіваючись, що «війна все спише». Ні, не спише. Вікно можливостей для вступу України в ЄС стрімко зачиняється. І за це відповідатимуть ті, хто сьогодні тисне на Порошенка, уявляючи, що впіймали Бога за американську бороду й домовилися про вічну владу.

Порошенко на початку повномасштабної агресії простягнув руку допомоги. Він хотів, щоб країна об’єдналася в єдиному пориві й дала відсіч ворогу, щоб учасники політичного процесу забули давні конфлікти.

Натомість його телеканали позбавили мовлення, а тепер його самого позбавляють можливості допомагати армії. Ділова репутація Порошенка — бездоганна. Його компанії працюють на експорт, створюють робочі місця.

Ті, хто звинувачують його в «небездоганній репутації», за своє життя не збудували навіть собачої будки — не кажучи вже про мільярд дерев.

Ще раз: справа не в Порошенкові. Справа в принципі. Якщо сьогодні намагаються стерти в порошок Порошенка і посадити його — завтра це зроблять з будь-ким. У вас відберуть кав’ярню, ательє, хімчистку — просто тому, що комусь захочеться погріти руки за ваш рахунок.

Представники влади спритно пакують свої рейдерські дії проти Порошенка, прикриваючись боротьбою з «російськими наративами». Як тут не погодитися з доктором Самуелем Джонсоном, який якось сказав:

«Патріотизм — останній прихисток негідника». Головне — зайняти бездоганно моральну позицію, щоб із неї чинити бездоганно аморальні вчинки.