Алексей Буряченко: Аналіз візиту квартету лідерів ЄС до Києва. Боріс Джонсон відчув конкуренцію

Якщо максимально лаконічно - то я цей візит вважаю реальною перемогою української дипломатії і поясню чому. Давайте аналізувати все по черзі. Перш за все, у багатьох викликало реальне здивування доєднання до "чудової трійки", дійсно економічних драйверів Європи(Німеччина, Франція та Італія), лідера скромної Румунії. І по його публічним заявам (президента Румунії Клауса Йоганніса), було також зрозумілим, реальні цілі його доєднання до вищезазначеної трійки явно трохи інші... але про це порохи згодом.

Високу делегацію Київ зустрів гучною повітряною тривогою і було видно, що європейські лідери цим були дуже занепокоєні, цікаво чому?.. Можливо "хтось" їм під час чергової телефонної розмови пообіцяв безпечну прогулянку Києвом?.. Далі "високих гостей" повезли до Ірпеня показати, як кажуть "на власні очі" наслідки путінської "денацифікації" та "демілітаризації", а по факту просто доказу звичайного ГЕНОЦИДУ всього українського, фізичного та фізіологічного знищення... Насправді, як на мене, саме ця подорож мала найбільший морально-психологічний вплив на європейських лідерів, після чого ні у кого, навіть у Макрона, не повернувся язик на брифінгу казати про "збереження обличчя путіна" і досягнення миру ціною поступок своїми територіями..., хоча ще буквально за день до цього в Румунії він на такий розвиток подій публічно, якщо прямо не говорив, то точно натякав!

На прес-брифінгу наших "європейських високих гостей" було видно, що відчувають вони себе явно не в своїй тарілці, але зробити з цим нічого поки не можуть... і формулювання, що "Європа зараз не може відмовити Україні в отриманні статусу кандидата в ЄС", про це надзвичайно красномовно свідчать. Багато розповідали про цінності та єдність ЄС у підтримці України. Кожен намагався перелікувати якомога більше фактів підтримки України в минулому, а особливо під час повномасштабної війни з росією. І це зрозуміло, насправді, вони саме за цим і приїхали, провести "вольову" публічну през-конференцію для свого електорату про непохитну підтримку України, не зважаючи на те, як їм це важко і іноді навіть не приємно це робити, враховуючи їх "любов" до співпраці з росією у багатьох сферах, передусім, звичайно в енергетичній... Було явно видно, як дипломатично підбирали слова "європейські лідери" коли стосувалося питань санкцій та обмеження подальшої співпраці з рф. Бажання пройти, за будь-якої ціни "між крапельками" було помітно навіть без спеціальної "політологічної підготовки", але в тому то і сила нашої дипломатії і особисто найбільшого у світі лобіста інтересів України президента Володимира Зеленського, що за наслідками візиту, насправді, нам вдалося досягти абсолютно всіх поставлених стратегічних цілей!

"Європейські лідери" їхали в Україну фактично за одним - не допустити розколу серед європейців по "українському питанню" та і попереднє рішення Єврокомісії, засідання якої мало відбутись на наступний день, про рекомендацію надати Україні офіційний статус кандидата в члени ЄС, вони також уже, звичайно, знали. Потрібно було тільки зняти "політичні вершки" з цього процесу і, бажано, Україні сильно більше нічого не обіцяти..., але не вийшло!)

Під тиском обставин, Ірпеня, журналістів, дипломатів і, звичайно, Президента України Володимира Зеленського, вони все ж були змушені змінити свою публічну риторику на більш жорстку по відношенню до росії! Вони не тільки фактично пообіцяли Україні фінансову та політичну підтримку, уже як країні, без двох хвилин, кандидату в члени ЄС, але і що надзвичайно важливо, підкреслили саме військову підтримку з боку ЄС. Особливо предметним бум Макрон, як потенційний (до сих пір), наступник Меркель та людина яка дуже хотіла знов отримати "монобільшість" в нижній палаті парламенту Фракції... Згадав він і про зобов'язання макрофінансової підтримки, і про допомогу ВПО, і про санкції, і про військову допомогу Франції і, навіть, про допомогу у післявоєнній відбудові України! Одним словом, наобіцяли вони дійсно багато, а слово, як кажуть, "не горобець..." і тримати Україна буде наших партнерів з ЄС за це слово дуже міцно, я в цьому абсолютно не сумніваюсь!) 

Також, ми чудово розуміємо, що ще однією надзвичайно вагомою, а, можливо, і основною, причиною такого потужного візиту була ВБ та ініціативи Боріса Джонсона про створення нового політико-військового союзу, створення якого, до слова, фактично благословили на "Рамштайн-3" офіційні представники США!

Нерішучість Німеччини та постійно-хитка позиція Франції, як номінальних лідерів ЄС, у питанні військової підтримки України дуже не подобається багатьом країнам "східного крила" ЄС. І навіть уже пішли кулуарні розмови про бажання деяких країн вийти з ЄС та подальшого приєднання до більш рішучої коаліції країн під лідерством Британії та прямого протекторату США. Чи бажають такого "політичного краху" так-звані "лідери ЄС", точно ні! Адже, вся їх економічна могутність зараз базується на залученні менш розвинених країн, а отже і більш "дешевих", до виробництва кінцевої продукції з відповідно більшим прибутком та більшою конкурентоздатністю... Не буде завтра цих сировинних, транзитних та виробничих майданчиків, як Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Румунія, Болгарія ті ін. і "економічне диво" Німеччини та Франції миттєво перетвориться на попіл, а карета в казці "принців" об'єднаної Європи перетвориться на звичайний гарбуз! Усе вирішують ринки, а точніше їх об'єм та потенціал, а не назва задіяних в них країн - це аксіома!

Але повернемось тепер до президента Румунії, який досить неочікувано приїхав з лідерами "центральноєвропейського тріо", в чому його інтерес? Враховуючи, що Румунія досить скромна країна у порівнянні з центральноєвропейськими, по майже всім параметрам і очікувати від них значної економічної чи військової підтримки України, точно не варто... Усе досить просто, президента Румунії Клауса Йоганніса цікавило передусім два аспекти, можливість збільшення транзиту зерна через територію та порти Румунії, а це потребує, дійсно, великих інфраструктурних вкладень, бажано з фондів ЄС і друге, звичайно, найбільш болюче -- безпекове! Адже, ні для кого уже давно не секрет, що найбільшим лобістом Молдови в питанні отримання статусу кандидата в члени ЄС, є саме Румунія! Румунія історично поповнює там свої трудові та сировинні ресурси, а найголовніше, що Молдова для Румунії, так само, як і Україна для Польщі, де-факто є територіальним щитом перед абсолютно реальною загрозою "руського міра"!

Останнім часом загроза повноцінної анексії Молдови з боку рф почала набирати реальних обрисів, а це означає, що гіпотетична можливість того, що фактично росія може стати на кордоні з Румунією, уже не міф, а абсолютна реальність. А разом з росією на кордони Румунії та одночасно ЄС, з великою вірогідністю, стануть і С-300, і С-400 і, можливо навіть, ядерна зброя! Погодьтесь мотивація для збереження Молдови, як і України, в проєвропейському руслі розвитку для Румунії та всього ЄС, надзвичайно важлива і страшно їм, перш за все, не за нас та Молдову, а виключно за себе самих, оскільки, чудово розуміють, що протиставити військовій загрозі від РФ вони, скоріш за все, нічого не зможуть!

Ми маємо усвідомлювати та прагматично дивитись на реальні геополітичні розклади, щоб зробити з них вірні та максимально коректні висновки на користь України. Отже, що в сухому залишку. Історичний візит під час війни з росією лідерів ЄС - це, дійсно, непересічна, а, можливо, і історична подія! Результат цього Україна може точно поставити собі в плюс, оскільки статус кандидата в члени ЄС, це не гібридно-квотна "асоціація" від Порошенка, де ми тільки танцюємо під "бюрократичну дудку" Брюсселю, а можливість майже повноцінно приймати в УСІХ робочих органах ЄС(здебільшого з дорадчим правом голосу) та бути долученим, як до фондів, так і до цільових бюджетних програм ЄС. Чи це важливо, так, надзвичайно важливо! І те що ЄС поступово та "зі скрипом" вводить дійсно болючі, передусім енергетичні санкції, на рф, навіть фактично у збиток собі - це також результат кропіткої роботи нашого дипломатичного корпусу під керівництвом безпосередньо президента Володимир Зеленський!

Ми маємо використовувати абсолютно всі інструменти і можливості, які дозволить нам не тільки вистояти у цій війні з агресором, а і забезпечити своє подальше безпечне та успішне майбутнє! Радію з того, що керівництво держави це усвідомлює і робить усе можливе для досягнення цих амбітних стратегічних цілей!

І на останок. Додатковим маркером та лакмусовим папірцем успішності для України візиту даного "європейського квартету" стала блискавична реакція Боріса Джонсона(ВБ). Але він не просто публічно відрефлексував та даний візит, а відмінивши усі свої плани та зустрічі уже на наступний день був у Києві!!! Ну що ж, тепер остаточно стало зрозумілим, що ВБ дійсно зацікавлена у відновленні свого давно втраченого імперського статусу і Україна відіграє у цих планах одну із ключових ролей! І не даремно, адже саме Україна - це доступ не тільки до Чорного та Азовського морів, а можливість додатково впливу в басейні Середземномор'я та повноцінного виходу на ринки Індії, Китаю та Австралії! В контексті нещодавнього створення поясу стримування Китаю у складі США, ВБ та Австралії, новий безпековий альянс ВБ по стримуванню рф, під протекторатом США, виглядає максимально логічно та реально!

Дані геополітичні тектонічні зміни у геополітичних розкладах стали можливими ВИКЛЮЧНО завдяки Україні, а саме, за рахунок стійкості та мужності української нації, яка мужньо прийняла бій зі значно переважаючими силами агресора і змогла вистояти! Тому саме Україна зараз стала центром змін в різних можливих геополітичних конфігураціях, і саме Україна має отримати з цього максимальний стратегічний зиск! Жодних поступок ворогу і втрат територій! росія, насправді, навіть не уявляє, що своїми руками створює зараз надпотужного світового гравця - Україну! Україну, якою подавиться і саме з цієї загарбницької неофашистської війни і розпочнеться падіння та розпад російської федерації... можливо не одразу і не очевидно, але зміни уже, насправді, незворотні... росія паде.