Ігор Чаленко: Гальмуючи з санкційним тиском проти РФ захід виколисує монстра

У нинішній ситуації зі скороченим шостим пакетом санкцій з боку ЄС та складністю його прийняття мене найбільше пригнічує, що євроспільнота дала можливість путіну себе обманути.

Коли кремль зосередився на військових діях передусім на Донбасі, а також утриманні позицій на півдні України, у багатьох наших західних партнерів склалось враження, що їхня місія виконана. Війна нібито триває на територіях, що й останні вісім з половиною років. Але це московський блеф для того, аби затягнути час ближче до опалювального сезону, де росія зможе диктувати свої умови.

Насправді путін та його пропаганда не приховують, чого хочуть. Недарма очільник білокам'яної постійно апелює до Леніна. Для них принциповою є дата 30 грудня 2022 року - століття з'їзду рад СРСР, на якому делегати від РСФРР, УСРР, Білоруської СРР та Закавказької СФРР розглянули і схвалили за основу проект Декларації та Договору про утворення СРСР. Але тепер путін не хоче окремих республік, на що він прямо нарікає Леніну. Тож він прагне і збирається зробити рестарт союзу "без помилок".  

Також важливою ідеологічною датою лишається і 7 жовтня, коли пуйлу виповниться 70 років. Сьогодні їхні глашатаї форсують тему вождизму із, перефразовуючи, фактичним закликом "За родіну! За путіна". Мобілізація населення продовжується і має значний успіх. І наступ продовжиться за межами нових окупованих територій, можете не сумніватися.

Гальмуючи із санкціями та постачанням важкого озброєння в необхідній кількості частина заходу фактично виколисує нового монстра. Українці продовжать битись за свою свободу і свою батьківщину. У цьому сумнівів я не маю, адже у нас немає іншого вибору. На кін поставлено існування нашої неньки та українського народу як такого. Але ціна результативності цієї боротьби різниться кардинально.  

Ми живемо у цинічному та прагматичному світі. Але я вірю, що вільна, демократична і економічно потужна Україна може дати світові набагато більше, ніж зірваний з ціпка кремлівський режим, який ніяк не може наситити голод імперіалізму. Парадокс в тому, що українська глибинна державність сьогодні є набагато міцнішою за російську, що обертається навколо одного карлика, який рано чи пізно здохне. Тож, шановні європейці, давайте будемо чесними один з одним і робити кроки, які наблизять Україну до перемоги. Тоді ми виграємо всі.