Бала Віталій: Головна подія

На цьому тижні, головною подією в Україні, на мою думку, став вихід українських військових з Авдіївки.

Рішення було прийнято у ніч з п’ятниці на суботу, тому емоції та велика кількість інформації, яка суперечить одна одній, змушують мене зробити паузу, подивитись почитати про Авдіївку протягом найближчих днів і у понеділок у рубриці тут на ФБ і на моєму ютуб каналі у програмі «Злий понеділок» про це поговоримо.

До подій в Авдіївці я планував поговорити про візити Володимира Зеленського у Німеччину і Францію у п’ятницю, вчора, та про його участь у Мюнхенській безпековій конференції у суботу, сьогодні, 17 лютого.

Бо тепер стала зрозуміла мета західноєвропейського турне про яке ми говорили.

А метою і було підписання угод, щоб про це всі говорили і показували, тобто мета поїздок не змінилась, демонструвати      «успішність» зовнішньополітичної діяльності.

Але, вже варто в ОПУ зрозуміти, що так, як було у 2022 році, вже не буде, хоч і були оплески на Мюнхенській безпековій конференції.

Перед від’їздом Володимир Зеленський оголосив про нову архітектуру безпеки для України.

Мова йде про підписання угод про гарантії безпеки у межах Вільнюської декларації G7.

12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі лідери країн Великої сімки(США, Канада, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія) та президенти Європейської ради і Європейської комісії узгодили рамковий документ «Спільна декларація про підтримку України», який є відкритим для підписання будь-якою країною.

От і були розроблені угоди про безпеки гарантій у межах цієї Декларації.

Першою таку угоду підписала Великобританія 12 січня 2024 року.

А у п’ятницю, 16 лютого, угоди були підписані з Німеччиною та Францією.

Термін дії угоди розрахований на 10 років.

В угодах йдеться прог надання фінансової підтримки Україні для оборони, постачання озброєння, підтримки вступу України у НАТО. Різниця тільки у сумах такої допомоги на 2024 рік, про наступні роки поки що розміри допомоги невідомі.

Це добре, що підписуються такі угоди6 це хоч якось формалізує не тільки підтримку України у війні, але й підтримку вступу у НАТО.

Але, хочу висловити свою думку, що Декларація, яку погодили на саміті НАТО у Вільнюсі була таким собі компенсатором відмови НАТО офіційно запросити Україну у НАТО. Чому відмовили, то вже інша історія.

Також на цьому тижні посол США у НАТО Джуліан Сміт, перед зустріччю міністрів оборони країн-членів НАТО, заявила, що не очікує запрошення України на липневому саміті НАТО у Вашингтоні.

Тому, не буде великим моє здивування, якщо до цього саміту, ще буду підписано декілька угод про гарантії безпеки, які насправді не гарантують нашу безпеку, бо ніхто з підписантів не буде направляти свої війська в Україну.

Тобто, на мою думку, це не гарантії безпеки, це скоріше певні гарантії допомоги у разі війни, допомоги, яку надають і зараз.

Щодо Мюнхенської безпекової конференції, то виступ Володимира Зеленського, завдяки спічрайтерам був вдалим і загалом відповіді також.

Але, вбивство на росії Навального, певною мірою змістило центр уваги, який би мав бути на війні в Україні, хоча Зеленський, його спічрайтери і намагались використати цей факт.

Але всі іноземні ЗМІ більше говорили і писали про смерть Навального, аніж про підписані угоди прог гарантії безпеки.

Детальніше дивіться у програмі «Субота – головна подія» на моєму ютуб каналі.

Посилання у першому коментарі.