Рубрики
МЕНЮ
0
Політтехнолог, політичний консультант Директор Агентства моделювання ситуацій
У 1987-1992 роках навчався в Інституті міжнародних відносин
1993-1994 роках навчався у Франції в Європейському інституті Вищих міжнародних студій(Institut Européen des Hautes Etudes Internationales (IEHEI)
1992-1995 роки - аспірантура в ІМВ.
1995-1997 р.р. автор та продюсер телевізійних програм "Висока політика" та "ДІП канал" на телеканалі ICTV.
2006-2007 роках працював у Кабміні радником віце-прем'єр-міністра.
З 2002 року співзасновник та директор Агентства моделювання ситуацій
Сьогодні пропоную обговорити одну важливу проблему, яка є причиною появи інших проблем.
Мова йде про відсутність розуміння наслідків заяв, коментарів, представників чинної влади.
Я розумію, що попрацювавши багато років у шоу-бізнесі у сфері розмовного жанру, важко себе стримувати і контролювати, але перебуваючи на посаді глави держави вже час зрозуміти, що інколи краще промовчати, аніж говорити і коментувати все підряд.
І підлеглі, щоб догоджати шефу, також вправляються у розмовному жанрі, хтось краще, хтось гірше, але вони дозволяють собі говорити про те, що їх зовсім не стосується і за їхніми функціональними обов’язками не знаходиться в їхній компетенції.
Досить згадати главу офісу, його радника Подоляка і колишнього радника всього офісу, це якесь ноу хау, Арестовича, які говорили і говорять про війну, зовнішню політику, економіку, одним словом про все і навіть коментували заяви керівників урядів і країн, ніби виступаючи від імені президента.
Останній випадок із заступником глави офісу Жовквою свідчить, що від цієї хибної практики комунікації офіс президента не збирається відмовлятись.
І особливе місце у такій комунікації посідає емоційна реакція та рефлексії на заяви інших, які не подобаються особисто, або викривають ту неправду і некомпетентність, яку озвучують некомпетентні представники влади.
Публічні вказівки, вияснення стосунки в інформаційному просторі є неприпустимими під час війни. Бо піаритись, точно зараз не на часі, тим більше, що такий піар має зворотній ефект від очікувань.
Багато і раніше писалось, і говорилось про певні непорозуміння між Зеленським та Залужним і причиною була саме така піар-комунікація з офісу президента, коли Зеленський давав публічно вказівки Залужному розібратись з воєнкомами у серпні цього року, чи перевірити стан забезпечення бійців ЗСУ у червні минулого року, що точно не справа головнокомандувача ЗСУ, але ці проблеми були негативними і до них у такий спосіб намагалися «прив’язати» Залужного.
Періодично наставала пауза, але зараз ми спостерігаємо нову хвилю «наїздів» на Головнокомандувача ЗСУ і знову через публічні заяви, які є неадекватними і шкідливими для України.
Для прикладу наведу декілька видань, які написали про, скажем так, непорозуміння міх політичним та військовим керівництвом в Україні.
Американське видання The New York Times: «Офіс президента Володимира Зеленського в суботу розкритикував головнокомандувача України за публічне оголошення війни в глухий кут, припустивши, що ці коментарі допоможуть російському вторгненню. Це був яскравий публічний докір, який сигналізував про розрив між військовим і цивільним керівництвом у і без того непростий для України час». Це при тому, що наші партнери, навпаки, схвально відізвались про публікації генерала Залужного в The Economist.
Французька газета Le Monde написала: «На прес-конференції з президентом Єврокомісії Володимир Зеленський сказав: «Минув час, люди втомилися (…), але ми не в глухому куті. » Так український президент відреагував на коментар головнокомандувача української армії, який в інтерв'ю The Economist оцінив, що обидві армії опинилися в пастці війни на виснаження.
Іспанське видання EL Pais написала: «Цієї суботи в прямому ефірі відбувся перший публічний розкол між двома найважливішими лідерами країни – президентом Володимиром Зеленським і головнокомандувачем Збройних сил Валерієм Залужним».
І схожих матеріалів було багато і навіть зараз, коли вже пройшло декілька днів, тема ніби розколу між Зеленським та Залужним згадується. Особливо після вчорашньої загибелі помічника Головнокомандувача ЗСУ майора Генадія Частякова.
Я розумію, що навряд чи офіс президента і сам президент відмовляться від такої практики комунікації, але вона не може ні до чого доброго привести.
І доказом цього є проблеми за межами країни, де також публічно виясняли хто, кому , що винен, так і всередині України, де така комунікація тільки створює напругу та розбрат.
І на жаль чинна влада не хоче зрозуміти, що перед тим як щось публічно заявляти потрібно подумати чи варто це робити.
Трохи більше можна подивитись у програмі «Вівторок – подумай разів 40» на моєму ютуб каналі.
Посилання у першому коментарі.
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости