Економічні підсумки 2019 року: події у сфері економіки, бізнесу та фінансів, які змінять наше життя

2019 рік приніс багато сюрпризів у життя кожного жителя України – іноді приємних, а інколи – не дуже. Багато подій, які здаються далекими, насправді змінять наше життя, до того ж, ці зміни ми побачимо через кілька років. Зокрема, це стосується подій у сфері економіки.

"2019 рік, що минає характеризується у першу чергу не стільки економічними, скільки політичними подіями. Мова йде, звичайно, про перехід влади від команди Порошенка (Петро Порошенко – п'ятий президент України, – ред.) до команди Зеленського (Володимир Зеленський – нинішній президент України, – ред.). А вже цей трансфер влади впливав на економічні підсумки року", – зазначив для порталу "Коментарі" експерт Вищої школи економіки та Українського інституту аналізу та менеджменту політики Максим Семенов.

Запуск ринку землі в Україні

Запуск ринку землі в нашій країні відкладався понад 20 років, але чинний президент України назвав це одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

13 листопада 2019 року Верховна Рада проголосувала в першому читанні за Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". У документі пропонувалося внести зміни у сформовану роками структуру земельної власності і дозволити її вільну купівлю-продаж.

Вже у середині листопада під будівлею Верховної Ради стали збиратися люди, які розділилися на два табори: одні підтримували відкриття ринку землі, інші виступали проти. Акції протесту проти відкриття ринку землі під будівлею парламенту тривали і в грудні.

28 грудня комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики схвалив 9 з 4000 поправок до законопроекту, і тепер парламентарії повинні проголосувати за проект закону в другому читанні.

Водночас експерти стурбовані можливістю прийняття закону в тому вигляді, в якому він є зараз.

"Створення ринку землі в найбільш жорсткому вигляді, з продажем сільгоспугідь іноземцям, також, швидше за все, буде розтягнуто в часі, про що говорить президент Зеленський. Інше питання, що в результаті масового продажу землі українським латифундистам, в міста можуть хлинути мільйони обезземелених селян, і соціально-економічний ефект від цього ще тільки треба буде оцінити", – вважає експерт Максим Семенов.

Політолог, співробітник Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко зазначає, що курс нової влади на відкриття ринку землі можна сміливо назвати головною подією в економічному порядку.

"Добре, що команда Зеленського має тверду політичну волю вчинити дану реформу, яка так і не вдалася минулій владі. Мораторій на продаж земель сільгосппризначення, який фактично не дає права землевласникам розпоряджатися власним майном, є диким анахронізмом, який з кожним роком зміцнював у свідомості українців тисячу і одну міфічну причину, чому в Україні ринок землі неможливий. Слід зазначити, що Зеленський вже зазнав відчутних рейтингових втрат саме через цю тему, тим не менш, команда президента не йде з цього шляху", – зазначає експерт.

Максим Степаненко також вважає, що, на жаль, поки що позитив обмежується тільки твердою політичною волею. Той факт, що дана реформа вже давно назріла і навіть перезріла, не означає автоматичну потреба в поспіху її введення.

"Запуск ринку землі — це одне з найболючіших питань з початку ринкових реформ. При розумінні необхідності цього кроку ні в одного уряду не вистачило духу довести цей процес до кінця. Всі попередні склади Кабміну відкидали економічний розрахунок і йшли у бік лівого популізму, при цьому виключно з метою зберегти свої портфелі, – каже Степаненко. – Зняття мораторію з ринку землі дасть, за мінімальними оцінками, від 1,5 до 2,5% зростання ВВП. При цьому потужний поштовх у розвитку отримає фондовий ринок, через механізм емісії/ торгівлі іпотечними цінними паперами".

Приватизація-2019

Ще на початку 2018 року парламент проголосував за закон, згідно з яким в Україні дали старт масштабній приватизації. Тоді затвердили порядок приватизації держпідприємств, згідно з яким їх поділили на об'єкти малої і великої приватизації.

У документі зазначено, що до об'єктів великої приватизації відносяться єдині майнові комплекси державних та комунальних підприємств, а також пакети акцій акціонерних товариств, у яких 50% акцій належать державі, а також компанії, активи яких з урахуванням фінансової звітності за останній рік оцінюються в понад 250 млн грн. Інші держпідприємства віднесли до об'єктів малої приватизації.

У п'ятирічній програмі діяльності Кабінету міністрів України на чолі з Олексієм Гончаруком запланована приватизація кількох сотень державних підприємств, які уряд зарахував до списку неефективних. Крім того, влада розраховує отримати в 2020 році 6 млрд грн. доходів від приватизації. Ці плани задекларовані в держбюджеті-2020.

Крім того, 27 грудня 2019 року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов зазначив, що на приватизацію Фонду державного майна (ФДМ) уряд передав вже 530 об'єктів держвласності. Він також повідомив, що найближчим часом ФДМ передадуть ще біля 200 підприємств, які підлягають приватизації.

Варто відзначити, що танці навколо масштабної приватизації в Україні тривають вже не перший рік. ФДМ одне за іншим продає держпідприємства. Іноді ці компанії визнають незаконно приватизованими і повертають у держвласність.

Крім того, приватизація в нашій країні має безліч ризиків, про які час від часу кажуть експерти. Наприклад, керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин зазначає, що в той час, як всі чекають чистоюї та прозорої великої приватизації, вона може бути способом перерозподілу сфер впливу, і тоді всі можливі ризики лягають на плечі інвесторів.

Тим не менш, коли і як закінчиться історія з масштабною приватизацією, ми зможемо побачити тільки через кілька років.

Приватизація "Приватбанку"

Найбільший за розміром активів український банк працює в Україні з 1992 року. Ініціатором його створення і першим головою правління був бізнесмен і політик Сергій Тігіпко.

До грудня 2016 року, коли "ПриватБанк" був націоналізований, головою правління був Олександр Дубілет. Головними власниками до цього часу були засновники фінансово-промислової групи "Приват" Ігор Коломойський, якому належали 49,9% акцій, а також Геннадій Боголюбов з 41,5% акцій. Ще 8,6% акцій були розподілені між 43 міноритарними акціонерами.

18 грудня 2016 року Кабінет міністрів України прийняв рішення про націоналізацію банку. Власником "ПриватБанку" став уряд в особі Міністерства фінансів України. Варто зазначити, що на момент націоналізації уряд провів додаткову емісію банку на 116 млрд грн.

Після націоналізації "ПриватБанку" колишні власники стали заявляти про незаконність таких дій та звинувачувати президента Петра Порошенко та екс-главу НБУ Валерію Гонтареву в підступних задумах і в тому, що банк "забрали" у них незаконно. У той же час, топ-менеджери банку запевняють, що Коломойський і Ко вкрали з банку круглу суму.

У квітні 2019 року Ігор Коломойський досяг мети і націоналізацію "ПриватБанку" визнали незаконною. Окружний адміністративний суд Києва виніс рішення про це буквально за тиждень до другого туру виборів президента України. Деякі експерти тоді відзначали, що це було зроблено саме в той момент, коли шанси Петра Порошенка залишитися в президентському кріслі на другий термін наблизилися до нуля.

Вже в травні нинішнього року Коломойський додав у свій позов пункт про те, щоб йому повернули втрачені акції. Справа слухається в Господарському суді Києва, але вона стоїть на паузі до вирішення питання законності націоналізації. Перше слухання по апеляції "ПриватБанку" на рішення Окружного адмінсуду Києва мало відбутися 19 грудня 2019 року у Шостому апеляційному суді Києва, але суд призупинив розгляд скарги до розгляду у Великій палаті Верховного суду справи за позовом сім'ї Суркісів про скасування рішень Нацбанку про визнання їх пов'язаними з "ПриватБанком" особами та визнання недійсною процедури примусової конвертації акцій капітал. Засідання перенесли на 31 грудня 2020 року.

Максим Семенов вважає, що в будь-якому випадку, рішення судів не задовольнить всіх учасників процесу і сподіватися на швидке закінчення судів по справах "ПриватБанку" не варто.

Аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль в свою чергу зазначає, що з таким масштабним економіко-політичним скандалом Україна зіткнулася вперше.

"Ще не було прецедентів, коли один олігарх чинив такий сильний тиск на владу. Атака йде по всіх фронтах, починаючи від інформаційного простору і закінчуючи судовими розглядами. Ситуація навколо "Привату" робить заручником всю фінансову систему країни. Якщо чинна влада прогнеться, то це принесе не тільки багатомільярдні збитки, але і призведе до повної зупинки співпраці з МВФ. А значить і до падіння інвестиційних і кредитних рейтингів, відтоку іноземних інвестицій і навіть до можливого технічного дефолту", – вважає експерт.

Транзит газу через територію України

Транзит російського газу через територію України в країни Європейського союзу можна по праву вважати топ-темою останніх місяців 2019 року. Причиною став термін дії контракту на транзит газу по території нашої країни, який закінчується 31 грудня 2019 року. Україна і Росія довгі місяці не могли знайти спільну мову і узгодити необхідні умови для продовження транзиту. Багато експертів заявляли про те, що якщо все ж договір не підпишуть, то це загрожує всім сторонам: Україна не зможе отримувати прибуток, який є вагомою складовою у наповненні бюджету, Європа може виявитися відрізаною від поставок газу до 2020 року, а Росія теж може залишитися без прибутку від продажу блакитного палива, так як альтернативні шляхи доставки газу в ЄС ще до кінця не опрацьовані (мова про "Північний потік-2", будівництво якого не встигли завершити до кінця 2019 року, і всі умови його запуску не узгоджені).

Особливо напруженими переговори були в грудні-2019. НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" висували свої умови, які не влаштовували іншу сторону.

У підсумку, 21 грудня стало відомо, що Росія і Україна підпишуть контракт про транзит російського газу по українській території в Євросоюз терміном на 5 років. Міністр енергетики Олексій Оржель пояснив, що контрактом гарантується мінімальний обсяг транзиту у розмірі 65 млрд куб. м в перший рік контракту і 40 млрд кубометрів газу в наступні 4 роки. Також міністр додав, що Росія виплатить борг Україні за рішенням Стокгольмського арбітражу в розмірі 2,9 млрд дол.

29 і 30 грудня Україна, Росія і представники Євросоюзу в столиці Австрії продовжили переговори щодо транзиту газу. Заступник міністра юстиції Іван Ліщина 30 грудня повідомив, що за підсумками зустрічей Україна і російський "Газпром" підписали мирову угоду в інвестиційному арбітражі.

"Україна і Газпром підписують мирову угоду в інвестиційному арбітражі... Росія відкликає свої вимоги, а ми не порушуємо свого правила не укладати мирових угод в інвестиційних арбітражах за якими Україна повинна платити інвестору будь-яку компенсацію", — написав чиновник у своєму Facebook.

За словами заступника глави Мін'юсту, "підписання угоди відкриває шлях для укладення довгострокових договорів на транспортування газу між Нафтогазом і Газпромом".

Рекордний врожай зернових в Україні

Ще в середині листопада Тимофій Милованов заявляв, що за попередніми розрахунками урожай зернових і зернобобових культур в 2019 році складе 74 млн тонн – на 4 млн тонн більше, ніж роком раніше.

Зокрема, за планом аграрії мають зібрати за підсумками року:

- 28,1 млн тонн пшениці, що на 3,5 млн тонн більше, ніж рік тому;
- 35 млн тонн кукурудзи і зерна – на 800 тис. тонн менше, ніж у 2018 році;
- 8,9 млн тонн ячменю – на 1,6 млн тонн більше;
- 333 тис. тонн жита – на 60 тис. тонн менше;
- 444 тис. тонн вівса – на 26 тис. тонн більше;
- 572 тис. тонн гороху – на 203 тис. тонн менше;
- 85 тис. тонн гречки – на 52 тис. тонн менше;
- 165 тис. тонн проса – на 84 тис. тонн більше;
- 63 тис. тонн рису – на 6 тис. тонн менше.

Експерти вважають таку тенденцію небезпечною для економіки України, оскільки врожай зернових стрімко зростає на тлі падіння промислового виробництва.

"Небезпечною я б назвав триваючу зміну товарної структури української економіки. Одночасно зі зростанням врожайності зернових (і падінням в інших категоріях аграрної продукції), статистика фіксує рекордний спад промислового виробництва в Україні. Це дозволяє говорити про те, що країна перетворюється в "зернову республіку", нездатну виробляти, як раніше, наукоємну продукцію з високою доданою вартістю", – зазначає Максим Семенов.

Спад промислового виробництва в Україні

Падіння промислового виробництва в Україні у жовтні 2019 року склало 5%. У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства очікують, що до кінця року цей показник буде на рівні 0,6%.

Міністр економіки Тимофій Милованов серед основних причин назвав ціни на зовнішніх ринках, підвищення витрат через зростання тарифів, особливо на "Укрзалізниці", а також ревальвацію гривні. Він вважає, що деякі з цих проблем українська влада не може вирішити. Наприклад, ревальвація гривні може продовжуватися на тлі поліпшення макроекономічної ситуації в Україні, тарифи також продовжувати рости. У той же час з іншими проблемами, на його думку, владі цілком під силу впоратися і, таким чином, є шанс поліпшити ситуацію в промисловості.

Експерти розповідали порталу "Коментарі" у чому насправді причина падіння промислового виробництва, і наскільки варіанти вирішення проблеми за версією Мілованова близькі до реальності. Так, фахівець Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що промвиробництво в Україні падає через зовсім інші причини, ніж позначені профільним міністром.

"По-перше, через зростання податкового навантаження. По-друге, у зв'язку з розміщенням держзамовлень на продукцію, вироблену в Україні на зовнішніх ринках (закупівлі локомотивів для "Укрзалізниці", вертольотів для МВС, тощо), – перераховує експерт. – По-третє, через дефіцит гривневої ліквідності для кредитування, викликаної побудовою Мінфіном піраміди облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). По-четверте, через існування спец ПДВ-рахунків, на яких заморожується 16% оборотних коштів підприємств, які, тим самим, фактично кредитують уряд під 0%, не отримуючи нічого натомість. По-п'яте, через практики справляння податків авансом. По-шосте, через триваючу і заохочувальну державою практику рейдерства (великий привіт механізму позасудового зміни власника активів). По-сьоме, через блокування Мінфіном та ОДА оплат за виконані роботи підрядникам, задіяним у реалізації інфраструктурних проектів".

Введення касових апаратів

Президент України Володимир Зеленський у жовтні 2019 року підписав закони № 128-IX і №129-IX. Суть документів полягає у введенні в сфері торгівлі і послуг програмних реєстраторів розрахункових операцій (PPO), електронних чеків і кешбека покупцям за незаконно виданий чек.

Спочатку назва документа не викликала ніяких побоювань, але на ділі він передбачав посилення використання РРО та наділяв покупців додатковими правами.

Наприклад, при купівлі товару більше ніж на 100 грн. клієнт може перевірити його на достовірність та передачу в електронній формі контролюючим органам, а також ініціювати проведення перевірки фіскальними органами. У разі підтвердження перевіркою факту порушення, клієнт зможе отримати 100% вартості придбаних товарів, що дозволило одному з експертів назвати документ "реєстром стукачів".

Закон передбачає можливість використання як класичного, так і програмного РРО, відсутність обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через електронний кабінет.

У той же час, підприємці не задоволені введенням касових апаратів і на початку грудня вийшли на акції протестів проти нововведень. Вони обурені, заявляючи, що це загрожує їм великими фінансовими витратами, а будь-яке порушення буде каратися серйозними штрафами.

Зміцнення гривні

Курс гривні до долара в 2019 році порадував українців рекордним зміцненням національної валюти, особливо в кінці грудня, коли курс оновив чотирирічний рекорд. 26 грудня Національний банк України (НБУ) встановив курс валют на рівні 23,25 грн. за долар. В останнє офіційний долар в нашій країні був дешевший 4 роки тому – 28 грудня 2015 року, коли НБУ встановив офіційний курс на рівні 23,13 грн. за долар.

Аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль зазначає дивовижні "валютні гойдалки" з курсом гривні.

"У бюджет на цей рік закладався курс 29,4 грн. за дол. Причому були скептики, які в кінці минулого та на початку цього року стверджували, що НБУ не утримає національну валюту в межах цього курсу. За фактом ж маємо курс близький до 24 грн за дол. Ситуація пояснюється інтересом нерезидентів до українських ОВДП", – вважає експерт.

Крім того, на курс долара в Україні впливає той факт, чи отримає наша країна черговий транш Міжнародного валютного фонду. Після того, як місія МВФ на початку грудня покинула Україну, здавалося, що разом з нею поїхали надії на транш цього року. Однак ситуація змінилася після інформації про те, що Володимир Зеленський поспілкувався по телефону з директором-розпорядником МВФ Кристаліною Георгієвою, а також даних і про домовленості про 4 млрд SDR (близько 5,5 млрд дол.) в рамках механізму розширеного фінансування. Щоправда, думки економістів щодо того, що отримання траншу неодмінно зіграє на зміцнення національної валюти, розділилися. Що ж буде з нацвалютою після отримання траншу, ми зовсім скоро дізнаємося.

Зростання споживчих настроїв

У серпні 2019 року в агентстві Info Sapiens заявили, що результати їх досліджень показують, що індекс споживчих настроїв в Україні порівняно з липнем зріс на 7,6 пункту і склав 95,6 (за 200 бальною шкалою). Таким чином, споживчі настрої українців повернулися на рівень 2004-2008 років, а також протягом трьох місяців (квітень-червень) 2010 року.

Відзначається, що індекс споживчих настроїв громадян старше 16 років наблизився до позначки 100 (значення 95,6), а в групі 16-59 років перевищив 100 (значення 101).

Зростаючий інтерес іноземних інвесторів до українських ОВДП

Україна активно випускає гривневі облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП), якими завдяки високим ставкам активно цікавляться іноземці. Станом на початок листопада, обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП перевищив показник у 100 млрд грн., що є рекордним показником для України. Варто відзначити, що в жовтні ОВДП вперше розміщувалися через платформу Bloomberg. У Національному банку України відзначають, що таким чином наша країна поступово переводить державний борг з іноземної валюти в національну. Правда, поки валютна складова все ще значно перевищує гривневу.

Крім того, співвідношення держборгу і ВВП скорочується. За підсумками 2018 року це співвідношення становило 60,9%, тоді як роком раніше – більше 70%. У Міністерстві фінансів очікують, що в 2019 році співвідношення держборгу і ВВП не перевищить 60%, а про підсумками 2020 року планують скоротити цей показник до 45-50%.

У той же час експертів така тенденція насторожує.

"Чи жарт: нерезиденти вклали понад 100 млрд грн. в українські боргові зобов'язання! Ось тут-то і криється небезпека. При зниженні прибутковості ОВДП (що вже відбувається), нерезиденти почнуть збувати ці активи. Як наслідок – нацвалюта може різко просісти. Чи вистачить 21,4 млрд дол., щоб утримати ситуацію – невідомо", – зазначає Максим Степаненко.

Економічні підсумки 2019 року в одній картинці

Нагадаємо, раніше видання "Коментарі" з'ясувало, що українців цікавило Мережі у році, що минає. Ми проаналізували, які саме відеоролики найбільше дивилися на YouTube і вибрали топ найгучніших проектів 2019 року.

Ми підвели наукові підсумки йдуть року — матеріал про гучних технологічних проривах і найважливіших наукових відкриття, які доводять: майбутнє, про яке мріяли фантасти XX століття у своїх книгах і фільмах, вже настав.

Окрім того, наша редакція підготувала огляд з 12 найбільш резонансних і яскравих подій цього року, за якими стежив увесь світ та згадала найгучніші скандали, що відбулися у стінах Верховної Ради у 2019 році.