Вірусний День Перемоги: як пандемія і пропаганда відбилися на 9 травня

В цьому році святкування 9 травня набуває особливі риси. Помпезні заходи на честь 75-річчя Перемоги над нацистською Німеччиною, які планувала Росія, довелося переглянути через коронавірусну інфекцію. При цьому кремлівська пропаганда проектує свій вірус, не залишаючи спроб переписати історію. Свою гру веде і Білорусь. А в Україні День Перемоги продовжують використовувати для розколу суспільства. Журналісти "Коментарів" розбиралися в усіх підводних каменях сьогоднішнього свята.

День Перемоги і вірус російської пропаганди

Росія як правонаступниця СРСР перетягнула на себе не тільки імперські амбіції колишнього Союзу, але і левову частку пропаганди. Остання особливо потужно була запущена в роки правління Путіна. І "дедывоевали" поряд з "незабудем-непростим" стали таким самим "брендом" роспропаганды, як "крымнаш" і "ихтамнет".

При цьому якось забулося, що за перші 20 повоєнних років був проведений лише один парад на честь Перемоги, 24 червня 1945 року. Після чого два десятиліття святкові заходи обмежувалися, як правило, салютом. Війна була і залишається для небагатьох, що залишилися в живих ветеранів – болем, а не приводом побрязкати зброєю, взяти трафаретний Рейхстаг і пригрозити, що "можемо повторити".

З 2008 року після чималої перерви парад в РФ став проводитися за участю бойової техніки, у тому числі військової авіації. А п'ять років тому була запущена по всій країні акція "Безсмертний полк", учасники якої виходили на вулиці з портретами своїх предків, які воювали.

"Російська Федерація – єдина держава світу, яка поставила Другу світову війну на службу власній пропаганді. Але чи варто цьому дивуватися, адже фальсифікація історії з самого початку була однією з ідеологічних опор Московської держави, – наголошує військовий і політичний експерт директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко. – У Росії на переписування історії виділяються величезні кошти. При цьому російські історики, які себе поважають, зараз неохоче пишуть про Другу світову війну... А ті, хто пише, роблять це в суворій відповідності вказівкам Кремля. В їх інтерпретації це – зовсім інша війна, що має мало спільного з реальною".

Для російської влади, підкреслює Кочевенко, ця війна – фундаментальна основа нав'язуваної росіянам державної моделі про необхідність вічного згуртування перед обличчям вічного ворога – Заходу. І всі внутрішні проблеми, безмежна корупція владної еліти, і, як наслідок, надмірна бідність населення, повинні здаватися нікчемними на фоні зовнішньої загрози.

"У зовнішній політиці тема війни використовується російською пропагандою як форма ідеологічної та інформаційної експансії, – запевняє експерт. – Будь-які пов'язані з війною дати (не тільки 9 травня, але в першу чергу, звичайно, його) Росія прагне використати для закріплення свого культурного та інформаційного домінування на пострадянському просторі. А зовсім не для того, щоб вшанувати пам'ять загиблих".

В цьому році карти Кремля сплутав коронавірус. У середині квітня Путін змушений був заявити про те, що параду Перемоги, на якому наполегливо закликали світових лідерів (погодилися небагато), 9 травня не буде. Ну, принаймні, у первісному вигляді.

На даний момент відомо, що відбудеться тільки повітряна частина параду. Наземну ж перенесли на невизначений термін.

"Для Росії День Перемоги при Володимирі Путіні став, без перебільшення, головним святом країни. В цьому році у зв'язку з 75-річчям з дня капітуляції гітлерівської Німеччини планувалося провести безпрецедентні за масштабом заходи по всій країні, в тому числі, так званий Парад Перемоги за участю лідерів багатьох держав в столиці РФ, – зазначає політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан. – Спочатку навіть президент США Дональд Трамп відразу не відкинув запрошення з Москви, а президент Франції Емманюель Макрон і зовсім публічно пообіцяв прибути на святкування".

При цьому, підкреслює Вадим Трюхан, на думку багатьох міжнародних оглядачів, господар Кремля розглядав Парад Перемоги на Червоній площі в якості Параду своєї особистої перемоги.

"Він повинен був пройти після наміченого на 22 квітня референдуму, присвяченого змінам до Конституції, покликаним фактично проголосити його довічним президентом (чи радше царем всієї Русі де факто), – пояснює дипломат. – Коронавірус раптово сплутав всі карти. І референдум, і парад були перенесені на невизначений термін. Незважаючи на те, що відповідні репетиції були проведені і на підготовчі роботи витрачено багатомільйонні суми".

Офіційно за даними на 7 травня в РФ було вже близько 170 тисяч інфікованих, кількість померлих перевищила 1,5 тисячі. Тож у Кремля просто не було вибору. Хоч шоу, звичайно, хотілося...

Втім, без вистав не обійдеться. Чим не шоу – указ Путіна про нагородження північнокорейського лідера Кім Чен Ина ювілейною медаллю "75 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."? Два диктатори чудово "заспівали". Повідомляється, що Кім Чен Ин нагороджений за внесений ним великий внесок в увічнення пам'яті загиблих і похованих на території КНДР радянських громадян.

На тлі запізнілих і неадекватних рішень з реагування на пандемію як федеральних, так і місцевих органів влади, драматичного зростання захворілих і померлих від COVID-19, зростання невдоволення населення по всій країні через погіршення власного соціально-економічного становища, як результат фактичної зупинки роботи малого і середнього бізнесу, безпрецедентно впав і рейтинг довіри до Володимира Путіна (згідно з даними "Левада-центру" – до 59%, що на 10% нижче, ніж у лютому, що також є найнижчим рівнем схвалення за весь час проведення опитувань з 2000 року).

"Для Путіна і його оточення принципово важливо використовувати День Перемоги для відволікання уваги росіян від наростаючих проблем і збити тренд збільшення протестних настроїв, – зазначає Вадим Трюхан. – Тим не менш, нічого нового поки що придумати не вдається. Єдина різниця нинішніх заходів від тих, які проводилися в минулі 4-5 років, полягає в тому, що тепер вони носять віртуальний, а не вуличний характер. Найменування ж не змінилися. Той же "Безсмертний полк", той самий спів "Дня Перемоги" (правда, тепер вже чомусь на 100 мовах), ті ж георгіївські стрічки як символ російської "величі" і так далі. "Родзинкою" цьогорічних офіційних заходів можна вважати хіба що нагородження Кім Чен Ина медаллю, випущеною спеціально до 75-річчя Дня Перемоги, яку навіть не змогли вручити йому особисто, а задовольнялися передачею з рук Посла РФ в КНДР північно-корейському міністру закордонних справ".

Насправді, впевнений експерт, в ці дні як ніколи раніше стала очевидною головна проблема путінського режиму і очманілого їм населення.

"Вона полягає в тому, що при СРСР радянські люди мріяли про щасливе майбутнє, а зараз Кремль зумів змусити власних підданих щиро мріяти про щасливе минуле, – пояснює Вадим Трюхан. – При цьому багато росіян не розуміють, що те минуле полите кров'ю десятків мільйонів їхніх предків і "щасливим" може вважатися тільки в лапках".

...9 травня росіяни, які стрімко мчать в минуле, мають намір вийти на балкони з портретами родичів, які воювали в страшні 40-ві роки минулого століття (або просто розмістити знімки у вікнах) – і виконати традиційну пісню "День Перемоги". Ну і різного роду онлайн-акцій теж буде безліч. Як і пропагандистських атак по всіх фронтах, включаючи Білоруський.

День Перемоги і "Білоруський фронт"

Беззмінний лідер Білорусі – Олександр Лукашенко, зайняв під час коронавірусної атаки особливу позицію. Карантинні заходи були введені точково і м'яко. Пандемію Лукашенко не визнає (хоч у країні вже підтверджено понад 20 тисяч інфікованих і понад 110 летальних випадків). На рекомендації ВООЗ – плює з висоти своєї посади. Ну і над Путіним, який – то в бункері якийсь час ховався, то ще десь, ніби знущається.

Так, Лукашенко відмовився скасувати військовий парад 9 травня в Мінську з нагоди 75-річчя Перемоги.

Підкресливши, що нікого тягнути на цей захід не будуть, президент зазначив, що тисячі людей хочуть, щоб цей парад відбувся. І запевнив, що це — "не найбільш небезпечний з погляду епідеміологів і вірусологів захід".

При цьому президент повідомив, що вперше за 20 з гаком років ветеранів не будуть організовано привозити на парад. В цілях збереження їх здоров'я. Але відповідні виплати, зрозуміло, зробили.

"На те, щоб стати вишенькою на торті у всій цій історії з віртуальним святкуванням 75-річчя Перемоги, ціною у близько 40 млн життів радянських людей, безсумнівно претендує Олександр Лукашенко, який не відмовився від проведення параду Перемоги в Мінську", – зазначає Вадим Трюхан.

На думку політексперта, своїм рішенням Лукашенко не тільки поставив під загрозу життя тисяч громадян Білорусі, але і публічно кинув виклик Путіну.

"Складно судити, чи впаде ще більше і так підкошений рейтинг нинішнього президента Росії. Але в тому, що з-через норовистість президента Білорусі, відносини між двома диктаторами будуть зіпсовані, сумніватися не доводиться, – вважає Вадим Трюхан. – Крім того, можна очікувати поширення в соцмережах безлічі мемів, в яких буде обіграватися сміливість білоруського лідера і безпорадність московського старця".

Заявивши, що Білорусь – живий пам'ятник тієї війни, так як першою з республік СРСР прийняла на себе удар і була фактично стерта з лиця землі, Лукашенко закликав відвідати парад представників всіх держав. Особливо пострадянських.

В Офісі президента України вже попередили, що Володимир Зеленський на парад в Мінськ не поїде. Аргументували тим, що під час карантину він не здійснює закордонних візитів.

Що до РФ, то її представники, швидше за все, будуть. А ось ряд журналістів – ні. Днями стало відомо, що з Білорусі видворили знімальну групу "Першого каналу" Росії. Причина традиційна – транслювали фейки. На цей раз про "глобальний спалах коронавіруса" під Мінськом.

"На тлі всієї цієї неприємної історії, пов'язаної з віртуальним святкуванням неіснуючої Перемоги, а швидше – бажанням влаштувати так чи інакше черговий бенкет під час чергової чуми, хочеться побажати росіянам і білорусам мудрості, сміливості і рішучості, – говорить Вадим Трюхан. – Вони необхідні їм, щоб зняти нарешті рожеві окуляри, вигадані для них путінською пропагандою. Треба не мріяти про повторення кривавого (а ніякого не щасливого чи тим більш величного) минулого, а почати жити сьогоденням. Будувати мирне демократичне майбутнє, в якому на чолі кута – людське життя, а не хворобливі фантазії чергового фюрера, царя чи президента про велич чергової імперії, як би вона не називалася по їх давно непрацюючій Конституції".

День Перемоги та українські реалії

Російська агресія призвела до того, що в Україні серйозно переглянули підходи до 9 травня. Якщо з 1991 по 2015 роки в цю дату офіційно відзначали День Перемоги у Великій Вітчизняній війні, то ось уже п'ять років як це – увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Плюс – з'явилася нова дата. 8 травня в нашій країні, як і у всій Європі, відзначається День пам'яті і примирення. Ну і в рамках декомунізації заборонена радянська символіка. Під особливий удар потрапили георгіївські стрічки, якими "мітили" себе під час окупації українських територій росіяни та їхні поплічники.

Традиційно під 9 травня ситуацію в країні "розхитували" явні і напівявні прихильники "руського миру". Акцентували увагу на історичній пам'яті, "братства слов'янських народів". Таврували ганьбою ветеранів УПА. Загалом, дата була непроста для української влади. І швидше роздирала, ніж "зшивала" країну.

"Для України День Перемоги дійсно є більшою мірою розділяючим святом, ніж таким, що об'єднує, – зазначає політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі. – Так уже склалося, що українці воювали по різні боки окопів. Жителі Східної України, яка була на той момент у складі СРСР, служили в Радянській Армії. А жителі приєднаної до СРСР в 1939 році Західної України, яку потім окупував Третій Рейх, служили або на боці вермахту (Дивізія СС Галичина, батальйон Едельвейс), або ж розгорнули національно-визвольну війну проти Нацистської Німеччини та СРСР у складі напівпартизанських збройних формувань на зразок УПА".

В історії, підкреслює Кухалейшвілі Георгій, немає якоїсь правди. Є факти, які потрібно прийняти – і до яких повинні ставитися терпимо.

"Розкол в Україні на цьому ґрунті полягає в тому, що політичні сили, орієнтовані на зближення з РФ, або ліві, віддають данину пам'яті солдатам Радянської Армії, а правоцентристи і консерватори підносять УПА як мало не прототип Збройних сил України або кістяк української державності, – пояснює експерт. – З моєї точки зору, 8 або 9 травня, день закінчення Другої світової війни (2 вересня) повинні бути позбавлені ідеологічного забарвлення – і сприйматися, передусім, як дні пам'яті".

Результати дослідження, проведеного у квітні поточного року фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, демонструють, що перекіс свідомості нікуди не подівся. Так, близько 52% українців все ще дотримуються радянської інтерпретації, що День Перемоги – це, насамперед, святкування перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Лише 32% розуміють цю дату як день святкування перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та вкладу в неї українського народу. При цьому 56% респондентів вважає, що СРСР разом з Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни (не згодні з цим 24% і ще 20% не визначилися).

"Сумніваюся, що 9 травня будуть в цьому році використовувати для розкачки негативних настроїв в Україні. Масштаб не той, плюс через коронавірус будь-які ходи скасовані, – каже експерт з питань національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього (УИБ) Іраклій Джанашия. – РФ зараз куди вигідніше послабити інститут президентства в Україні в очах українців (з чим, в принципі, чинний президент і сам справляється на ура). А заодно – підірвати віру народу в уряд (і тут Кабмін не підкачав). Ось і далі вони будуть тиснути на ці точки".

Коронавірус в якійсь мірі прийшов Зе-команді на допомогу під перше їх 9 травня у владі. В уряді вже заявили, що у зв'язку з карантином в Україні не будуть проводитися 8 і 9 травня масові заходи. Індивідуальні поздоровлення ветеранів, звичайно, забезпечать. Але парадів-походів-концертів – не чекайте. Враховуючи, що провокації можливі, правоохоронці перейдуть на посилений режим служби.

Хтось, незважаючи на протистояння з центром, підійшов до ситуації з розумінням. Той же мер Дніпра Борис Філатов закликав громадян відзначити День перемоги онлайн (в тому числі, ділячись в соціальних мережах історіями своїх родичів, ім'я кожного з яких обіцяли відтворити на будівлі міськради з допомогою лазерної проекції).

Ну, а хтось не може обійтися без політпіару. Наприклад, партія "Опозиційна платформа — За життя" розкритикувала уряд, який, на думку Медведчука і Ко, "прийняв рішення не святкувати День Перемоги, цинічно прикриваючись карантином і турботою про здоров'я громадян". Мовляв, ОПЗЖ пропонувала до ювілею істотно збільшити грошову допомогу ветеранам та учасникам війни, забезпечити держфінансування на облаштування меморіалів і пам'ятників, присвячених Перемозі, упорядкувати військові кладовища... А влада проігнорувала.

Між тим, Верховна Рада 7 травня під час позачергового засідання вшанувала хвилиною мовчання пам'ять тих, хто загинув у Другій світовій війні. Втім, для роспропагандистів та їх агентів це пройшло непоміченим...

Протистояти пропаганді РФ можна тільки через формування і активне просування власних наративів, заснованих на доведених історичних фактах, впевнений Юрій Кочевенко.

"І в попередні роки була пророблена значна робота в цьому напрямку, – наголошує директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді. – Але, звичайно, робити це в умовах, коли ворог захопив половину інформаційного простору, коли підконтрольні посіпакам окупантів, українські телеканали безпосередньо ллють в голови українців путінську пропаганду, а влада пасивна, дуже складно. І тільки активність громадянського суспільства може перешкодити цьому".

Протистояти в Україні кремлівським атакам "під День Перемоги" потрібно, не закручуючи гайки в ту або іншу сторону, вважає Іраклій Джанашия.

"Слід відзначати цю дату спільно з європейськими представниками – як день настання миру, а не День Перемоги, – зазначає експерт УІБ. – Адже за фактом 9 травня – це не свято, а нагадування наступним поколінням того, що ніколи не повинно повторитися".

Як раніше писали "Коментарі", в День перемоги в Росії замість параду в небо злетять сучасні бойові літаки і вертоліти.

Читайте Comments.ua в Google News