Вікторія Гриб: Чи перетвориться День Європи із номінального свята у загальнодержавне

Євроінтеграційний шлях Туреччини показовий для цивілізованого світу. Він засвідчує, що не можна номінально виступати за демократію, де-факто, зневажаючи все, що вона із собою несе. Тривалі перемовини про вступ до ЄС мала Хорватія, Румунія та Болгарія. Існує натомість інший досвід – приклад “швидкого” вступу. Так, скажімо, Фінляндія подала заявку в 1992-му, а вступила до Союзу вже 1995-го. Швеція подала заявку в 1991 році, а стала членом ЄС вже за чотири роки. 

Навіщо країни Європи об’єднуються?

Після Другої Світової війни цивілізовані європейські держави вирішили об’єднатися. Аби було легше відновлюватись та надалі розвиватись у мирному правовому суспільстві. З такою ініціативою ще у 1950 році виступив Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман. 

Спочатку це був своєрідний план створення вугільної та сталевої спільноти. Та згодом він перетворився на союз європейських держав. Водночас не зайвим стане наголосити, що ще 5 травня 1949 року було засновано Раду Європи. А 1964 року саме той день – 5 травня – було затверджено як дату святкування Дня Європи. Згодом, все ж таки, зупинились на єдиній спільній даті – 9 травня, день проголошення об’єднавчої декларації Шуманом.

Крок до Європи 

Сьогодні вже ніхто не піддасть сумніву, що саме Революція Гідності стала точкою неповернення. Коли іншого шляху, аніж до європейської спільноти, просто не існує. Від 19 квітня 2003 року й донедавна в Україні День Європи відзначався кожної третьої суботи травня. Утім 18 квітня 2022-го у Раді з'явився законопроєкт, яким пропонувалося зафіксувати дату Дня Європи саме 9 травня. Проте тоді це рішення було відкладене. І от вже цього року Указом Президента ми відзначаємо День Європи разом із цивілізованим світом. І це не про прагнення мати вихідний чи бажання гучного гуляння. Це про привселюдну офіційну фіксацію нашого напряму руху, про наші цінності.

Сьогодні, як ніколи раніше, Україна заслуговує, аби стати частиною європейської родини. І на знак визнання цього, саме 9 травня до України завітала Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. І саме сьогодні біля будинку Єврокомісії у Брюсселі поряд із прапорами ЄС піднято прапор України.  

Майже півтора року тому – 28 лютого Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Литва та Польща стали першими країнами, які оголосили, що Україна заслуговує на членство в ЄС. Проте між словосполученнями “заслуговувати на членство” і “отримати членство” - великий проміжок часу і обсяг роботи. Також на шляху до євроспільноти варто не забувати й про приклад Туреччини. 

Наше завдання – не просто окреслити євроінтеграційні орієнтири, але й реально гарантувати втілення омріяних цінностей та їх виконання на практиці. Йдеться, не просто про вивчення європейського досвіду, а про імплементацію та всеосяжну синхронізацію законодавства, про реальне верховенство права, про повагу до приватної власності та неупередженість судової гілки влади не на папері, а в житті. “Телефонне право” як інститут важеля адміністративного впливу під час ухвалення рішень не повинно існувати в країні, яка ставить своєю глобальною метою членство в Європейському. 

Днями прем'єр Денис Шмигаль наголосив, що Україна має бути готовою вступити до ЄС за два роки. Завдання справді складне і комплексне. Варто проаналізувати 29 тисяч правових документів ЄС, які мають стати частиною українського законодавства.

Лише в такому разі Україна й справді може розраховувати на політичне рішення від ЄС про початок переговорів щодо вступу.