Сергій Магера: Чорнобиль як мішень: росія піднімає ставки у ядерному шантажі

Вночі 7 червня російський БпЛА влучив у будівлю приймання контейнерів на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Частину будівлі було зруйновано. Після удару виникла пожежа площею близько 40 кв. м, її оперативно ліквідували. Постраждалих серед персоналу немає. Радіаційний фон, за офіційною інформацією, залишається в межах норми.

Важливе уточнення. Відпрацьоване ядерне паливо у будівлі, куди влучив дрон, не зберігалося. Але це не скасовує головного: росія атакувала територію об’єкта, пов’язаного з поводженням із відпрацьованим ядерним паливом. Тобто об’єкта, де будь-який удар несе не лише локальні ризики, а й очевидний політичний сигнал: москва знову використовує ядерну тему як інструмент тиску і залякування.

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива не є другорядною інфраструктурою. Воно створене для довгострокового зберігання відпрацьованого палива з українських атомних станцій, зокрема Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської. Його запуск став частиною нашої енергетичної незалежності, адже дозволив Україні позбутися залежності від росії у питанні вивезення і поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Саме тому цей удар має розглядатися не лише як атака на окрему будівлю. Це удар по елементу української енергетичної незалежності. По системі, яка дозволила нам вийти з російської залежності в одній із найбільш чутливих сфер. І дуже показово, що росія б’є саме по таких об’єктах.

Це не перший випадок. У 2022 році російські війська окупували ЧАЕС і Зону відчуження, перетворивши територію ядерної катастрофи на військовий плацдарм. Світ тоді вже побачив, наскільки небезпечною є ситуація, коли армія держави-агресора поводиться на ядерних об’єктах як на звичайній захопленій території – мародерить, руйнує, не слідкує за роботою надважливих систем.

Окрема надскладна проблема – Запорізька АЕС, найбільша атомна станція Європи, яку росія окупувала ще на початку повномасштабного вторгнення. Вона перетворила її на військовий об’єкт і постійний інструмент шантажу: розміщення техніки й військових на території станції, тиск на персонал, мінування окремих ділянок, регулярні обстріли поблизу об’єкта, регулярні пошкодження ліній електропередач, що призводить до блекаутів. Це пряма загроза ядерній безпеці, бо навіть зупинені реактори потребують стабільного електропостачання для охолодження ядерного палива.

У лютому 2025 року російський ударний дрон влучив у Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Тобто в об’єкт, який роками будувався за участі міжнародної спільноти саме для того, щоб зменшити ризики, пов’язані з наслідками Чорнобильської катастрофи. І попри те, що спецсталь Метінвесту витримала основний удар, конфайнмент отримав суттєві пошкодження від пожежі та тління, збитки від яких оцінюються приблизно у пів мільярда доларів.

Тут важливо називати речі своїми іменами. Це не випадковість, не “побічний ефект” війни і не поодинокий інцидент. Це послідовна практика ядерного шантажу. росія методично створює ризики навколо ядерних об’єктів, розраховуючи, що світ знову обмежиться занепокоєнням і закликами до стриманості.

Але проблема саме в тому, що м’яка реакція лише заохочує продовження таких дій. Якщо удар по об’єкту ядерної інфраструктури не має для агресора практичних наслідків, наступний удар стає лише питанням часу.

Як голова Підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи вважаю, що цей випадок має отримати максимально жорстку міжнародну оцінку. Потрібна не чергова дипломатична формула про “глибоку стурбованість”, а конкретні рішення: посилення санкцій, передусім тиск на російську атомну галузь, фіксація цього злочину та його включення до загальної доказової бази російського ядерного тероризму.

Ядерна безпека не може бути сферою, де агресору дозволяють експериментувати з межами допустимого. Чорнобиль уже один раз став трагедією для України, Європи і світу. І сьогодні росія знову намагається перетворити цю територію на інструмент страху.

Світ має відповісти так, щоб у москві зрозуміли: ядерний шантаж не пройде. І кожна атака на ядерну інфраструктуру лише збільшує ціну, яку росія заплатить за свою війну.